Справа №265/8249/15-а
Провадження №2-а/265/26/16
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2016 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суду міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А.В., при секретарі судового засідання Себко Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про скасування рішення про відмову в призначенні, нарахуванні та виплати пенсії, зобовязання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
30 грудня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя (надалі ОСОБА_2 ПФУ) про скасування рішення про відмову в призначенні, нарахуванні та виплати пенсії, зобовязання вчинити певні дії. В обгрунтування позову зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії. Рішенням ОСОБА_2 ПФУ №4669 від 16.11.2015 року йому було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон №796-XII) на тій підставі, що ним не надано належних документів, які б підтверджували його пільгове право на пенсію згідно з Законом №796-XII. Вказане рішення ОСОБА_2 ПФУ вважав протиправним та просив суд: поновити йому пропущений з поважних причин строк звернення до суду; рішення ОСОБА_2 ПФУ №4669 від 16.11.2015 року про відмову ОСОБА_1 в призначення пенсії зі зменьшенням пенсійного віку визнати протиправним та скасувати; зобовязати ОСОБА_2 ПФУ здійснити призначення, нарахування та виплату йому пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.05.2015 року.
Відповідач ОСОБА_2 ПФУ подало до суду письмові заперечення проти позову, в обгрунтування яких зазначило, що ОСОБА_1 31.07.2015 року звернувся до ОСОБА_2 ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачем були надані наступні документи: заява від 31 липня 2015 р., копія трудової книжки, копія військового квитка №8779727, копія диплому №588268, копія наказу про передислокацію особового складу ДССШМ МВС СРСР в Гомельску область, копія списку особового складу, копія довідки про ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 15.02.1987 по 15.03.1987, копія довідки №473, копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. серії А №222330, копія паспорту і ідентифікаційного коду. Проте, наказ начальника Донецької спеціальної середньої школи МВС від лютого 1987 року містить лише прізвище та ініціали (без розшифровки) осіб, які були передислоковані в ЧАЕС, а довідки від 23.03.1992 та від 25.05.1992 року не містять точних даних коли саме (зазначення днів) позивач здійснював заходи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та в яких населених пунктах. На підставі зазначеного, ОСОБА_2 ПФУ просило суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник ОСОБА_2 ПФУ ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, в судовому засідання, позовні вимоги не визнала, підтримала позицію, викладену в запереченнях проти позову, в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Стаття 10 Закону №№796-XII передбачає, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
При цьому до військовослужбовців відповідно до ст.10 Закону №796-XII відносить зокрема осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
На підставі п.7 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 16 березня 2012 року №4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорій 2, 3 і 4, пенсія призначається та обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільг зі зменшення пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, та з обчислення середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії (статті 55 та 57 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відповідно до ст.55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема на 8 років для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
Стаття 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до Розділу 2 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом постанови Порядок оформлення пенсії), визначено перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Відповідно до п.1.8 Порядку оформлення пенсії особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.
Згідно до абз.7 пп.5 п.2.1 Порядку оформлення пенсії до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII).
Судом було встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (другої категорії) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом №796-XII, що підтверджується відповідним посвідченням (серія А №222330 с), виданим 20.11.2013 року Донецькою ОДА.
З матеріалами справи вбачається, що ОСОБА_1 31 липня 2015 року звернувся до ОСОБА_2 ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ст.55 Закону №796-XII.
Проте, 16листопада 2015 року ОСОБА_2 ПФУ було прийнято рішенням №4669 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за результатом розгляду його заяви від 31.07.2015 року, оскільки довідки, які були надані ОСОБА_1, для призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону №796-XII не містять повної інформації, про підтвердження виїздів заявника у зону відчуження.
Відповідно до довідки №473 від 27.07.1992 року, яка була видана Донецькою спеціальною середньою школою міліції, ОСОБА_1 в період з 15.02.1987 р. по 15.03.1987 рік виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30 кілометрової зони.
Відповідно до довідки від 25.05.1992 року, яка була видана начальником ВК УВС Маріупольського міськвиконкому, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 15.02.1987 р. по 15.03.1987 року з виїздом у м.Припять.
З копії наказу начальника Донецької спеціальної середньої школи міліції від лютого 1987 року №5с вбачається, що ОСОБА_1 у складі зведеного загону ДССШМ МВС СРСР з метою охорони громадського порядку, державного та особистого майна громадян, а також пропускного режиму на території Гомельської області Білоруської РСР в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був передислокований з м.Донецьк у м.Гомель.
Відповідно до листа №6/27/Г-947 від 30.11.2015 року та копії журналу обліку довідок, наданого Інформаційним центром Гомельського облвиконкому УВС МВС Республіки Біларусь, ОСОБА_1 надавалася довідка №7540, відповідно до якої, він в період з 15 лютого по 15 березня 1987 року перебував у 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та входив до складу другого зведеного загону МВС БРСР, командир загону полковник міліції ОСОБА_4
Також з копії списку особового складу 1 роти з організації та несення служби в Гомельській області в період з 15 лютого по 15 березня 1987 року, який був затверджений командиром ЗЗ полковником міліції ОСОБА_4 від 03.02.1987 року, вбачається, що ОСОБА_1 перебував у складі 3 взводу.
Відповідно до довідки ректору Донецького юридичного інституту МВС України №136 від 27.09.2013 року, ОСОБА_1 за службу в населених пунктах зони відчуження з 15.02.1987 р. по 15.03.1987 рік виплачено грошове забезпечення з урахування коефіцієнта - 2.
З картки обліку доз радіоактивного опромінення ОСОБА_1, яка підписана командиром другого зведеного загону МВС БРСР полковником міліції ОСОБА_4 вбачається, що позивач отримав опромінення в період з 15.02.1987 р. по 15.03.1987 рік.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів своє право на пенсійне забезпечення, як особи, яка має право на пільги передбачені ст.55 Закону №796-XII.
Суд вважає, що ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ПФУ були надані необхідні документи, що дають йому право на призначення та отримання пенсії, враховуючи те, що статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 2 категорії його ніхто не позбавляв, а з довідок вбачається, що він у період з 15 лютого по 15 березня 1987 року перебував у 30 кілометровій зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
На думку суду, лише вибірково-формальний підхід не може бути достатнім виправданням з боку ОСОБА_2 ПФУ для забезпечення реалізації ОСОБА_1 гарантованого йому державою пільгового права на пенсію, виходячи з його статусу та заслуг.
Отже, суд вважає, що відмова відповідача в призначенні позивачу пенсії відповідно до ст.55 Закону №796-XII є неправомірною, а рішення від 16 листопада 2015 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач набув право на пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 8 років, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки ОСОБА_1 проходив службу в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів, тобто позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до суду, то суд вважає, що оскільки рішення ОСОБА_2 ПФУ про відмову в призначенні пенсії позивачу було винесено 16 листопада 2015 року, то передбачений шестимісячний строк на оскарження дій відповідача передбачений ч.2 ст.99 КАС України, позивачем пропущено не було, як не було пропущено й строки для призначення йому пенсії з моменту виникнення у ОСОБА_1 права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, тобто з 14 травня 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-11, 17, 18, 69, 71, 72, 99, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя про скасування рішення про відмову в призначенні, нарахуванні та виплати пенсії, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.
2. Визнати неправомірним та скасувати рішення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області №4669 від 13.11.2015 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецькій області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 14 травня 2015 року.
4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ця постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. Ця постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення постанови, а учасниками процесу, що не були присутні при проголошенні, - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини цієї постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови складеної у повному обсязі.
Суддя А.В. Щербіна
Судове рішення № 55041542, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 13.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/8249/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: