Постанова № 55040811, 16.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28412/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2016 року

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Баряк А.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити дії, зазначивши, що являється потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом другої групи, постраждалим 1 категорії та, перебуваючи на обліку у відповідача, отримує пенсію як державний службовець згідно норм Закону України «Про державну службу» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю згідно ст. 49, ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте 25.11.2015 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок додаткової пенсії та приведення її розміру до вимог чинного законодавства, однак отримала від відповідача відмову, крім цього, 02.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення основної пенсії згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте відповідач не перепризначив основну пенсію, з чим позивач не погоджується та просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.09.2015 року в розмірах, менших ніж передбачено ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також дії щодо відмови відповідача в перепризначенні позивачу державної пенсії згідно ст.ст. 37, 37/1 Закону України «Про державну службу» на державну пенсію з 02.12.2015 року згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком; та зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу призначеної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірі 75 % пенсії за віком відповідно до ст.ст. 49, 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.09.2015 року, з врахуванням раніше виплачених сум; та зобовязати відповідача призначити позивачу державну пенсію згідно ст. 49, ч. 4 ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, починаючи з 02.12.2015 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

14.12.2015 року судом була постановлена ухвала про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В запереченні проти позову відповідач посилається на те, що в даний час позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», яка складається з основного розміру пенсії 2494,99 грн.; додаткової пенсії інв. 2 гр. внаслідок ЧК потерпілі (ст. 49) 227,76; та індексація 177,46 грн. Крім цього, посилається на норми постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, на п. 11, п. 13, де зазначається граничні розміри відповідних видів пенсії, а саме: мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2-ї гр., щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою становить 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.; а розмір відповідної щомісячної додаткової пенсії становить з 1 січня 2012 р. - 20 відсотків, з 1 липня 2012 р. - 24 відсотки до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - недоцільно. Просив в позові відмовити.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, а саме: копію посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 серія А № 123033 с та копію довідки до акта огляду МСЕК серія 10ААБ № 295501 (а.с. 9,10), згідно яких ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та, починаючи з 12.06.2012 року, є інвалідом другої групи захворювання, повязаного з наслідками аварії на ЧАЕС; довідку управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі № 877 від 24.12.02р. (а.с. 15), згідно якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в зазначеному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію державного службовця з 11.12.2002 року; заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці від 25.11.2015 року та від 02.12.2015 року про проведення перерахунку відповідної додаткової пенсії та призначення основної пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (а.с. 11,12); відповідь Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці № 403/ш-1 від 09.12.2015 року щодо розгляду відповідних заяв ОСОБА_1 (а.с. 14), згідно якої зазначається складова пенсії ОСОБА_1 та зазначається про недоцільність здійснення відповідної пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», врахувавши редакцію статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (станом на момент призначення позивачу відповідної додаткової пенсії), з огляду на приписи п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (станом на момент призначення позивачу відповідної додаткової пенсії), беручи до уваги те, що право на вибір державної пенсії законодавцем наділяються не посадові особи органів Пенсійного фонду України - а особа, яка має одночасно право на різні державні пенсії, в тому числі передбачені різними Законами, що передбачається, зокрема, в ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в силу чого, враховуючи вимоги ст. 183-2 КАС України, зокрема ч. 4 та ч. 6 даної статті, які не передбачає мотивувальної частини в постанові суду, прийнятої в порядку скороченого провадження, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення в частині визнання дій відповідача протиправними щодо відмови в призначенні позивачу державної пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі заяви позивача від 02.12.2015 року, та зобовязання відповідача призначити позивачу державну пенсію згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02.12.2015 року, при цьому, даний позов в іншій частині заявлених позовних вимог є безпідставний, оскільки при призначенні та виплаті позивачу відповідної додаткової пенсії відповідач діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, станом на момент призначення позивачу відповідної додаткової пенсії, ст. 183-2 КАСУ, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 державної пенсії згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі заяви ОСОБА_1 від 02.12.2015 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці призначити ОСОБА_1 державну пенсію згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі заяви ОСОБА_1 від 02.12.2015 року.

В частині інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя