Постанова № 55040465, 16.01.2016, Чернівецький районний суд Вінницької області

"16" січня 2016 р.

Справа №150/3/16-а

Провадження по справі №2-а/150/2/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Суперсона С.П.,

при секретарі Бровко Д.Г.,

за участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_2 з позовом до управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) у Чернівецькому районі про зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії. Позов обґрунтований тим, що з 08.04.2013 по теперішній час позивач перебуває на обліку в УПФУ у Чернівецькому районі та отримує пенсію за вислугу років як працівник охорони здоровя до вимог ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». З моменту призначення позивачу пенсії, вона працює на посаді начальника епідеміологічного відділу заступник начальника Могилів-Подільського міськрайонного управління. Дана посада віднесена до посад державних службовців. Проте, з 1 квітня 2015 року відповідачем було призупинено позивачу виплату пенсії за вислугу років, так як з 01 квітня 2015 року набули чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213, відповідно до якого у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особи, які мають право на призначення пенсії/щомісячного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не виплачуються. На думку позивача, вказані дії відповідача є порушенням вимог Конституції України, ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Тому, просить суд зобовязати управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області виплатити ОСОБА_2 з 01 липня 2015 року пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», стягнути з державного бюджету на його користь сплачений судовий збір.

Позивач просив в позовній заяві розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та подав письмове заперечення. З заперечення слідує, що відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213 внесено зміни до статті 47 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 в частині, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року в період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» пенсії, призначені у відповідності до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» - не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до закону поновлюється. Враховуючи, що позивач, перебуває на обліку в УПФУ у Чернівецькому районі та отримував до 01.04.2015 пенсію за вислугу років, проте працює на державній службі їй було припинено виплату пенсії. Крім того, з 01.01.2016 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015, згідно якого внесено наступні зміни до ст. 47 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»: тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України"Про державну службу","Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються". З наведеного вважає дії УПФУ законними, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Зясувавши позицію сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності всі обставини справи та зібрані по ній докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач працює на посаді начальника епідеміологічного відділу заступник начальника Могилів-Подільського міськрайонного управління, дана посада віднесена до посад державних службовців.

З 01.04.2015 р. позивачу припинено виплату пенсії.

Вирішуючи питання правомірності припинення виплати пенсії позивачу, суд виходить з такого.

Як встановлено абзацом 2 частини 1статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058) в редакції, яка чинна з 01.04.2015 р., тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихзаконами України "Про статус народного депутата України", «Про державну службу», "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону, не виплачуються; у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗаконупоновлюється.

Відповідач вважає, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно доЗакону України «Про державну службу», то в період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсія, призначена згідно зЗаконом № 1058,виплачуватись не повинна.

Суд зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213)у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно дозаконів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів", «Про статус народного депутата України", «Про Кабінет Міністрів України", «Про судову експертизу", «Про Національний банк України", «Про службу в органах місцевого самоврядування", «Про дипломатичну службу", Податкового таМитного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не було прийнято, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, нормиЗакону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

На даний час особам, які підпадають під діюЗакону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченихЗаконом України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст.47ст.54 Закону № 1058підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до цьогоЗакону, відпали, і з того ж дня перешкоди для виплати позивачу вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вказане, суд вважає, що з 01 липня 2015 року пенсія, призначена позивачу відповідно доЗакону №1058, підлягає виплаті, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати. Суд вважає, що поновити права та інтереси позивача іншим шляхом ніж виплати цієї пенсії, починаючи з 01.07.2015 неможливо.

Проте, 01 січня 2016 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015, яким внесено наступні зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»: тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється діяпункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України"Про державну службу","Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобовязати управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області поновити виплату ОСОБА_2 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 01 липня 2015 року. Враховуючи вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015, який набрав чинності з 01.01.2016, здійснювати позивачу виплату вказаної пенсії по 31 грудня 2015 року включно.

Судові витрати, здійснені позивачем при зверненні до суду, які документально підтверджені, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 19, 67, 69, 70, 71, 86, 90, 91, 94, 98, 160, 161, 162, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області про зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії - задоволити частково.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі Вінницької області виплатити ОСОБА_2 пенсію за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року включно.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 487 /чотириста вісімдесят сім/ гривень 20 копійок, понесених судових витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.186 КАС України апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Чернівецький районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено у відповідності до вимог статті 160 КАС України.

СУДДЯ С.П. СУПЕРСОН