Рішення № 55040064, 11.01.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-5842/15

760/13600/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді КІЗЮН Л.І.

при секретарях: Запаловській Я.І., Слепусі О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, про вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою, у якому просив вселити його в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод у користуванні квартирою та надати ключі від вхідних дверей.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він як чоловік ОСОБА_4 31 січня 1995 року був зареєстрований в спірній квартирі як член сім'ї за згодою усіх наймачів. 07 квітня 1997 року квартира АДРЕСА_1 була приватизована і позивач набув право власності на 1/6 частин квартири, яку у 2009 році подарував доньці ОСОБА_5

Також, обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач у 2015 році зняла його з реєстрації в спірній квартирі та змінила замки. У зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості потрапити до квартири та користуватися своїми речами через дії відповідача.

Оскільки позивач не може в повній мірі реалізувати своє право користуватися та розпоряджатися своїм майном, він змушений звернутися з позовом до суду.

Ухвалою суду від 11 грудня 2015 року у якості третьої особи у справі залучено Солом'янське РУ ГУ МВС України у м. Києві.

Ухвалою суду від 11 січня 2016 року замінено третю особу Солом'янське РУ ГУ МВС України в м. Києві на Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача та третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Від третьої особи Солом'янського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.

Від третьої особи Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до вимог статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що відповідно до даних свідоцтва про право власності на житло від 07 квітня 1997 року (а.с. 142) квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 по 1/6 частині.

Згідно договору дарування частини квартири від 26 вересня 2009 року (а.с. 143) позивач ОСОБА_1 подарував ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

З даних довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 25 лютого 2015 року вбачається, що по 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 07 квітня 1997 року; 1/6 частини квартири - за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 26 вересня 2009 року (а.с. 141).

Відповідно до ст. 150 ЖК України, ст.ст. 319, 321 ЦК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року, на яке посилається позивач, як на підставу своїх вимог, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, виселення із займаного жилого приміщення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого позивач, як член сім'ї був зареєстрований в АДРЕСА_1 за згодою всіх зареєстрованих осіб.

Також судом було встановлено, що правових підстав для виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 на час розгляду справи не встановлено.

Разом з тим, згідно з даними довідки (форма №3) ЖЕД №901 від 22 липня 2015 року (а.с.144) у квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5

Таким чином, позивач на час розгляду справи у квартирі АДРЕСА_1 не зареєстрований та не проживає, не є членом сім'ї власників квартири, а тому підстав для задоволення його вимог про вселення та зобов'язання не чинити йому перешкод у користуванні квартирою не вбачається.

За таких обставин суд вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 61, 209, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155, 156 ЖК України,-

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні квартирою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн