Ухвала суду № 55039913, 18.01.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/632/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

18 січня 2016 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Зокрема згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На даний час таким законом, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати при зверненні з позовом до суду в порядку цивільного судочинства є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Проаналізувавши зміст поданої позивачем до суду позовної заяви та врахувавши її предмет, приходжу до висновку, що вона носить майновий характер, оскільки позивачем пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором і ціна його позову становить 12 385, 85 швейцарських франків (еквівалент 295 516, 47 грн. за курсом НБУ станом на 18.12.2015 року (дата подання позову), 1 шв. Франк = 23, 8592 грн.) та 59 716, 62 грн., всього 355 233, 09 грн.

Частина друга статті четвертої ЗУ «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З врахуванням приписів вказаної статті закону, а також зважаючи на ціну позову позивача, розмір судового збору, який підлягає сплаті за його пред'явлення до суду складає 5 328, 49 грн. (355 233, 09 грн./100*1,5%).

Мною ж встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального Закону та норм ЗУ «Про судовий збір», позивачем не надано до суду документ, що підтверджує сплату судового збору у вказаному розмірі, а саме 5 328, 49 грн.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст.ст. 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. С. Декаленко