Рішення № 55038791, 26.11.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/14672/15-ц

провадження № 2/753/6974/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1;

представник відповідача Солодкого Р.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Фірма «Володар-Роз») про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 76 226,83 грн. та витрати на проведення експертизи у сумі 2 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 грудня 2014 року водій ОСОБА_4 (далі по тексту - ОСОБА_4) керуючи автомобілем НОМЕР_1, на а/д Гора-Проців, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в результаті було пошкоджено належний останній на праві власності автомобіль.

Оскільки постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП, позивач просить суд на підставі ст. 1187 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) стягнути з відповідача, як власника автомобіля MAN, на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 76 226,83 грн. та витрати на проведення експертизи у сумі 2 000 грн.

Ухвалою суду від 14 серпня 2015 року відкрито провадження у даній справі, залучено до участі даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі по тексту - третя особа, ПАТ «УСК «Гарант-Авто») та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому зазначив, що відсутні підстави для стягнення з відповідача коштів, оскільки його відповідальність застрахована у ПАТ «УСК «Гарант-Авто», а відтак визначений матеріальний збиток підлягає стягненню саме зі страхової компанії.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 грудня 2014 року водій ОСОБА_4, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Володар-Роз», керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить даному підприємству, на а/д Гора-Проців, здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в результаті було пошкоджено автомобіль «Хюндай», а власнику нанесено матеріальний збиток.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року водія ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до висновку №03/01 від 05 лютого 2015 року, проведеного судовим експертом Новоселецьким В.А. експертного автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток завданий власникові «Хюндай», д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 76 226,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ «Фірма «Володар-Роз», як власника автомобіля НОМЕР_1, була застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-Авто» згідно полісу №АІ/0248541 термін дії якого з 04.04.2014 року до 03.04.2015 року (включно), страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну, становить 50 000 грн., розмір франшизи складає 0 (нуль) грн.

ОСОБА_3 неодноразово зверталася з заявою до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» про виплату страхового відшкодування, проте жодної відповіді від страхової компанії не отримала, як і не отримала виплату страхового відшкодування.

Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ч. 3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року №4, зокрема її п. 16, роз'яснено, що враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.

При пред'явленні позовних вимог про відшкодування шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Зважаючи на те, що вимоги до ПАТ «УСК «Гарант-Авто» позивачем заявлено не було та оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована саме у цій компанії, а відповідно до норм цивільного законодавства у разі настання страхового випадку та при відмові особи, відповідальність якої застрахована, у відшкодуванні шкоди, саме страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі ліміту відповідальності визначеному страховим полісом, що становить 50 000 грн.

Крім того, статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. А частиною 1 ст. 1172 цього Кодексу встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу висновок №03/01 від 05 лютого 2015 року за результатом проведеного судовим експертом Новоселецьким В.А. експертного автотоварознавчого дослідження на тій підставі, що він відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та розмір завданих збитків розрахований у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку.

Враховуючи наведене та те, що вина водія ОСОБА_4 за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки під час перебування його у трудових відносинах з ТОВ «Фірма «Володар-Роз» доведена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2014 року, а власником автомобіля НОМЕР_1, є зазначене підриємство та його цивільно-правова відповідальність була застрахована в ПАТ «УСК «Гарант-Авто», суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди і визначеною полісом страховою сумою (лімітом відповідальності) у розмірі 26 226,83 грн. (78 226,83 - 50 000) та витрат пов'язаних з проведенням експертизи, у розмірі 2 000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 269,18 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9 Закону України «Про страхування», стст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стст. 22, 988, 990, 1166, 1172, 1187, 1194, Цивільного кодексу України, стст. 10, 27, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212, 218 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15; код ЄДРПОУ 21701113) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3) матеріальний збиток, завданий внаслідок ДТП у розмірі 26 226,83 грн. та витрати на проведення експертизи у сумі 2 000 грн., а також судовий збір у розмірі 269,18 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.