Рішення № 55037113, 18.01.2016, Борівський районний суд Харківської області

Справа № 614/542/15-ц

2/614/1/16

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

13.01.2016 року Борівський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Зеленькової Н.Г.

при секретарі Євель Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Борова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на ? частку у спільній сумісній власності майна подружжя та поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою в якій вказала, що з відповідачем по даній справі перебувала у шлюбі, зареєстрованому Борівським районним відділом ЗАГС Харківської області 11.07.1992 р., актовий запис № 27.

За час подружнього життя сторони придбали у власність рухоме майно, а саме: автомобіль марки ВАЗ 2103 (1975 р.в.), синього кольору, № двигуна 0325536, № кузова 0322355, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво АХС148444 від 21.11.2008 року, ринковою вартістю 25000 грн. та автомобіль марки ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.), червоного кольору, № двигуна 21114259354, № кузова Y6D21099050022943, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво САА234602 від 27.11.2009 року, ринковою вартістю 80000 грн.

Факт придбання ними автомобілів в період шлюбу позивач підтверджує довідкою ВРЕР ОСОБА_3 України в Харківській області №54 від 08.04.2015 р.

В звязку з тим, що вказані автомобілі знаходяться у користуванні лише відповідача, а позивач позбавлена такої можливості, остання звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів та просила суд визнати за нею право власності на ? частку у спільній сумісній власності майна подружжя, що набуте ними за період шлюбу. Розподілити між нею та ОСОБА_2 майно подружжя, виділивши ОСОБА_2 у власність автомобілі: ВАЗ 2103, 1975 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та ВАЗ 210990-20, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію в розмірі 52500 грн., що становить ? вартості автомобілів. Також стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

02.06.2015 р. відповідач надав до суду заперечення в якому вказав, що він не згоден з позовними вимогами зазначеними в позовній заяві, тому що позов є безпідставним та не відповідає дійсним обставинам. Відповідач зазначив, що вимога позивача щодо визнання за нею права власності на ? частку автомобіля ВАЗ-2103 (1975 р.в.) є безпідставною, оскільки даний автомобіль належить його батькам, так як гроші подружжям на його придбання не вкладалися, він лише зареєстрований на відповідача. Відсутні в даній справі і фіскальні чеки, які можуть підтвердити відношення позивача до вказаного автомобіля. Також відповідач вказав, що він вважає безпідставною і вимогу позивача щодо визнання за нею права власності на ? частку другого автомобіля ВАЗ-210990-20 (2005 р.в.), так як позивач не має доказів щодо підтвердження участі у придбанні автомобіля. ОСОБА_2 стверджує, що брав кошти в борг на придбання вказаного автомобіля, сам їх і відшкодовував. Виходячи з зазначеного, відповідач не визнає вимоги позивача та просить відмовити в їх задоволенні.

Крім того, 08.12.2015 р. представник позивача ОСОБА_4 надала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказала, що ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 30 липня 2015 р. по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, для визначення вартості зазначених автомобілів. З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 провела оплату витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи в Харківському науково-дослідницькому інституті судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 та забезпечила прибуття експерта для огляду об`єктів дослідження, з м.Харків до смт. Борова Харківської області та його зворотний шлях, придбавши пальне за власні кошти, позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат по справі та просить стягнути з відповідача на свою користь понесені вищезазначені витрати в розмірі 2304 грн. та 2098 грн. 44 коп., що підтверджується доданими до заяви квитанціями.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні змінила позовні вимоги зазначені в позовній заяві, а саме: в частині визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на ? частку у спільній сумісній власності майна подружжя автомобіля ВАЗ 2103 (1975 р.в.) відмовилася. Відповідно до цього, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача грошової компенсації, що становить ? вартості вищезазначеного автомобіля, виділивши його у власність відповідача, також відмовилася. Так як відповідач 28.06.2015 р. сплатив позивачеві 500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.06.2015 р. дорівнює 10600 грн., вважає за достатньою вказану суму грошової компенсації, що становить ? частку вартості автомобіля. Позовні вимоги в частині визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на ? частку у спільній сумісній власності майна подружжя автомобіля марки ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.) та стягнення з відповідача понесених судових витрат підтримала в повному обсязі. Крім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача 35 000 грн. грошової компенсації, що становить ? вартості автомобіля ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.), згідно довідки-розрахунку ТОВ «Автоконсалтинг України» № 999876 від 29.05.2015 р., в якій зазначено, що вартість вказаного автомобіля 70000 грн. Спірний автомобіль виділити у власність ОСОБА_2 Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені вищезазначені витрати в розмірі 2304 грн. і 2098 грн. 44 коп. та судовий збір.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував частково. В ході судового розгляду, під час судових дебатів, представник відповідача надав висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 38-15 про оцінку транспортного засобу від 16.06.2015 р. Відповідно до нього, вартість автомобіля ВАЗ-210990-20 (2005 р.в.) становить 45206 грн. 80 коп., а тому він вважає, що компенсацію позивач може отримати в межах 12000 грн. Проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи та витрат на забезпечення прибуття експерта для огляду об`єктів дослідження з м.Харків до смт. Борова Харківської області та його зворотний шлях, на придбання пального заперечував, посилаючись на те, що висновку експерта по суті не зроблено, а в квитанціях на придбання пального не вказано прізвище позивача чи саме вона сплачувала гроші за пальне.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням їх уточнень в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 11.07.1992 року. За цей час вони придбали рухоме майно автомобіль марки ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.), червоного кольору, № двигуна 21114259354, № кузова Y6D21099050022943, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво САА234602 від 27.11.2009 року. Таким чином, в наявності є підстави для визнання цього майна спільною сумісною власністю подружжя, про що по суті не заперечував і представник відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»зазначено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, для визначення якої при необхідності призначається експертиза.

Ухвалою суду від 30.07.2015 р. за клопотанням представника позивача призначено судову автотоварознавчу експертизу, для визначення вартості майна автомобілів, які підлягають поділу та які знаходяться у користуванні відповідача. Проте, з невідомих суду причин, відповідачем (якому завчасно належним чином повідомлялось про час та місце проведення експертизи) не було надано можливості провести вказану експертизу, так як останній відмовився надати вказані автомобілі для їх обстеження, порушивши при цьому зобов`язання накладені на нього судом. У зв`язку з зазначеними обставинами до суду надійшло повідомлення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса про неможливість надання висновку, в якому зазначено, що 16.11.2015 р. призначений огляд досліджуваних КТЗ, але по приїзді експерта на місце огляду автомобілі не надані для їх подальшого огляду. Враховуючи зазначене вище, суд оцінює дії відповідача, як ухилення від участі в експертизі.

Відповідно до ст. 146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд, вважає, що питання щодо визначення вартості автомобіля ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.) може бути вирішено товариством, наділеним правом оцінки майна та бере до уваги довідку-розрахунок № 999876 від 29.05.2015 р. надану ТОВ «Автоконсалтинг України», на підставі якої 30.05.2015 р. мати заявника ОСОБА_7 здійснила перереєстрацію зазначеного автомобіля та згідно якої вартість вказаного автомобіля становить 70000 грн. Виходячи з зазначеного, суд визнає факт вартості автомобіля ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.) вказаний в довідкі-розрахунку 70000 грн. Відповідно до зазначеного, ? вартості автомобіля, який зареєстрований на ОСОБА_8, згідно повідомлення Управління Державної автомобільної інспекції центр №6308 надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Ізюмського, Барвінківського та Борівського районів підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Харківській області, становить 35000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок компенсації.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Також суд вважає, що задоволенню підлягають і вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, оскільки для проведення експертизи вона понесла витрати незалежно від того, який висновок дає експерт, здійснивши передоплату на вимогу експерта (а.с. 83,84, 116) та забезпечила прибуття експерта для огляду об`єктів дослідження, з м.Харків до смт. Борова Харківської області та його зворотний шлях, надавши суду розрахунки та докази (а.с. 117, 129, 130).

Згідно ч.3 ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з зазначеного, суд не бере до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 38-15 про оцінку транспортного засобу від 16.06.2015 р., наданий представником відповідача в судовому засіданні. Оцінює його як неналежний доказ, адже ухвалою суду від 30.07.2015р. призначалася судова автотоварознавча експертиза, однак з невідомих суду причин відповідач від участі в ній ухилився, порушивши при цьому ряд обов`язків покладених на нього.

Крім того, суд вважає, що відповідач та його представник відповідно до ст.11 та ст.60 ЦПК України, якими передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не надали жодних доказів, якими б довели суду обставини на підставі яких суд міг відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

Крім того, дані факти та відповідні правовідносини підтверджуються матеріалами справи: копією паспорта та картки платника податків позивача (а.с.4-5), копією свідоцтва про шлюб (а.с.6), довідкою про склад сім`ї позивача (а.с.7), довідкою Управління Державної автомобільної інспекції центр №6308 надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Ізюмського, Барвінківського та Борівського районів підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Харківській області від 08.04.2015 р. про реєстрацію спірних автомобілів за відповідачем (а.с.8), копією паспорта та картки платника податків відповідача (а.с.26-28), повідомленням Департаменту державної автомобільної інспекції (а.с.73), повідомленням Управління Державної автомобільної інспекції центр №6308 надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Ізюмського, Барвінківського та Борівського районів підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в Харківській області від 18.05.2015 р. (а.с.101), копією довідки-розрахунку ТОВ «Автоконсалтинг України» від 29.05.2015 р. щодо вартості автомобіля ВАЗ 210990-20 (а.с.102), повідомленням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. ОСОБА_9 про неможливість надати висновок щодо вартості спірних автомобілів (а.с.107-108), копією квитанції про сплату ОСОБА_1 коштів за проведення автотоварознавчої експертизи (а.с.116), копіями квитанцій про сплату ОСОБА_1 витрат пов`язаних з прибуттям експерта для обстеження спірних автомобілів (а.с.117), заявою позивача про понесені витрати на придбання пального з розрахунком маршруту (а.с.129-130), розпискою ОСОБА_1 про отримання коштів від ОСОБА_2 від 28.06.2015 р. (а.с.131), довідкою ПриватБанку від 13.01.2016 р. щодо офіційного курсу НБУ станом на 28.06.2015 р. (а.с.132), висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 38-15 про оцінку транспортного засобу від 16.06.2015 р. (а.с.133).

Судові витрати по справі стягуються згідно ст. 88 ЦПК України, якою встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням викладеного, згідно ст.ст. 60, 63, 64, 65, 69 СК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 146, 147, 212- 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності подружжя на автомобіль марки ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.), червоного кольору, № двигуна 21114259354, № кузова Y6D21099050022943, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво САА234602 від 27.11.2009 року.

Розподілити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно подружжя, а саме:

Виділити ОСОБА_2 у власність автомобіль марки ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.), червоного кольору, № двигуна 21114259354, № кузова Y6D21099050022943, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво САА234602 від 27.11.2009 року.

Виділити ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частки вартості автомобіля ВАЗ 210990-20 (2005 р.в.), червоного кольору, № двигуна 21114259354, № кузова Y6D21099050022943, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво САА234602 від 27.11.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН2604800500, на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_3, грошову компенсацію в розмірі 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн., що становить 1/2 частку вартості автомобіля ВАЗ 210990-20 (2005 р.в).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 2304 (дві тисячі триста чотири) грн. та витрати пов`язані з прибуттям експерта для огляду об`єктів дослідження в розмірі 2098 (дві тисячі дев`яносто вісім) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. та судовий збір в сумі 121 (сто двадцять одну) грн. 80 коп.

Ухвала суду від 29.05.2015 року про забезпечення позову може бути застосована до виконання даного рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 16 січня 2016 року.

Суддя Зеленькова Н. Г.