Ухвала суду № 55036989, 12.01.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Ковалевича С.П., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Злазненська сільська рада про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні водним об'єктом,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що огорожу (металеву сітку) щодо якої виник спір, на день винесення оскаржуваного рішення відповідачем не знесено та не усунуто перешкоди в користуванні водним об'єктом.

Просить рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1.

З плану меж земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_1 від «А» до «Б», межує із землями Злазненської сільської ради від «Б» до «В», землями загального користування (дорога) від «В» до «Г», землями водного фонду (річка) від «Г» до «А» (а.с.102).

ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 12 червня 2015 року між нею та ОСОБА_3, є власником земельних ділянки площею 0,1459 га, 0,1983 га та 0,0332 га, що знаходяться в с. Вигін Костопільського району Рівненської (а.с.83-89).

Земельна ділянка площею 0,1459 га межує від «А» до «Ю» - землі ОСОБА_4, від «Б» до «В» - землі ОСОБА_5, від «В» до «А» - землі Злазненської сільської ради.

Земельна ділянка загальною площею 0,1983 га, межує від «А» до «Б» - землі Злазненської сільської ради, від «Б» до «В» землі ОСОБА_5, від «В» до «Г» землі Злазненської ради, від «Г» до «А» - землі ОСОБА_6

Земельна ділянка загальною площею 0,0332 га, яка належить відповідачу межує від «А» до «Б» - землі Злазненської сільської ради, від «Б» до «А» - землі Злазненської сільської ради.

Таким чином земельні ділянки позивача та відповідача не межують між собою. Крім того, встановлено, що землі водного фонду (річки), які межують із земельною ділянкою позивача, межа від «Г» до «А», не межують із земельними ділянками, які належать відповідачу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що земельні ділянки, які належать відповідачу огороджені, огорожа встановлена в межах земельних ділянок, а доступ до водного полотна є вільним для громадян. Відповідач володіє та користується земельним ділянками з дотриманням вимог норм земельного законодавства.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Згідно зі ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до п. «б», «г», «д» ч. 1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Із листа Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області від 26 травня 2015 року № Д-49-2015/97, вбачається, що металеву огорожу знесено, самовільно зайняту земельну ділянку звільнено, чим усунуто порушення вимог земельного законодавства (а.с.15).

Згідно із актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства огляду території земельних ділянок в АДРЕСА_1, складеного Державною екологічною інспекцією у Рівненській області від 08 липня 2015 року, встановлено, що між земельними ділянками, які перебувають у власності ОСОБА_5, протікає водний об'єкт (струмок). Межі вищевказаних земельних ділянок розташовані впритул до водного полотна струмка, огорожа (сітка) розміщена по межі земельних ділянок, які перебувають у власності. Доступ до водного полотна є вільним для громадян. Порушень природоохоронного законодавства не виявлено (а.с.92).

Згідно із актом обстежень земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, складеного 12 жовтня 2015 року Злазненською сільською радою, встановлено, що між земельними ділянками, які належать відповідачу протікає водний об'єкт (струмок), межі земельних ділянок розташовані в притул до водного полотна струмка, металева сітка огорожа (сітка) розміщена на приватизованій ділянці, а не на землях запасу сільської ради.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження перешкод в користуванні водним об'єктом що межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене без порушень норм матеріального та процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий А.М. Шеремет

Судді : С.П. Ковалевич

С.С. Шимків