Ухвала суду № 55036760, 18.01.2016, Семенівський районний суд Полтавської області

Семенівський районний суд Полтавської області

Справа № 547/1108/15-к

Номер провадження 1-кп/547/6/16

У Х В А Л А

18 січня 2016 рокусмт. Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі

секретаря судового засідання К.А.Вареник,

прокурора А.Ю.Онацько,

обвинуваченої ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області, питання доцільності продовження тримання під вартою у кримінальному провадженні №12015170320000227 стосовно

ОСОБА_1, 28.10.1974 народження, народилася у с.Веселий Поділ Семенівського р-ну Полтавської обл., громадянин України, зареєстрована і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, неодружена, тримається під вартою у Полтавській установі виконання покарань УДПтС України в Полтавській області (№ 23) за ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 02.12.2015,

обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2016 обвинувачена ОСОБА_1 доставлена під вартою у судове засідання, тримається під вартою за ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 02.12.2015.

У судове засідання 14.01.2016 на судовий виклик не зявилися свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 поняті щодо проведеного 29.07.2015 обшуку автомобіля і домогосподарства обвинуваченої ОСОБА_1, клопотання про допит яких раніше заявлено сторонами кримінального провадження і задоволено судом.

ОСОБА_4Онацько, обвинувачена ОСОБА_1, захисник ОСОБА_5 наполягали на допиті понятих з метою зясування дійсних обставин проведеного обшуку: його тривалості, процесу здійснення, наслідків, у т.ч. виявлених та вилучених у обвинуваченої речей. Сторони вважали показання понятих ключовими щодо, відповідно, доведеності і не доведеності вини у предявленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_2 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 у м. Києві. Усудове засідання 14.01.2016 року зявилася особа, яка назвалася ОСОБА_2, проте не надала документ, що посвідчує її особу.

З огляду на зазначені обставини сторони повторно заявили клопотання про виклик у судове засідання і допит як свідків понятих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яке судом задоволено.

Захисник, за погодженням із обвинуваченою, через зайнятість захисника у інших провадженнях просили призначити наступний судовий розгляд 04.02.2016, про що також надали письмове клопотання. Прокурор погодився з таким клопотанням, просив урахувати встановлений графік етапування осіб, які тримаються під вартою, зобовязався сприяти явці понятих у наступне судове засідання.

Клопотань сторін кримінального провадження щодо доцільності подальшого тримання обвинуваченої ОСОБА_1 під вартою або щодо зміни обраного стосовно неї запобіжного заходу тримання під вартою до та у судовому засіданні 14.01.2016 не надійшло.

Не надійшли будь-які клопотання з цих питань і станом на 18.01.2016.

Відтак суд, за правилами ст.ст. 9, 331 КПК України, розглядає питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

У судовому засіданні прокурор А.Ю.Онацько вважав необхідним продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 строк тримання під вартою. Пояснив, що у кримінальному провадженні не змінилися ризики, які є підставою для тримання обвинуваченої під вартою, а саме: обвинувачена, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, продовжити злочинну діяльність щодо збуту наркотичних засобів, впливати на свідків, допит яких очікується у суді за відповідним клопотанням сторін. Повідомив, що ОСОБА_1 не працює, не має нікого на утриманні.

ОСОБА_4Онацько повідомив, що надані стороною обвинувачення докази, які вже досліджено у судових засіданнях, стверджують обґрунтованість висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.

ОСОБА_6ОСОБА_1 не заперечувала проти продовження строку її тримання під вартою.

ОСОБА_7ОСОБА_5 повідомила про неможливість явки у судове засідання, просила провести засідання без її участі.

Вислухавши думку прокурора і обвинуваченої, врахувавши наявні у суду на час постановлення цієї ухвали матеріали кримінального провадження, враховуючи показання, надані допитаними у суді свідками і експертом, зміст наданих судові документів, висновків експертів, склад та характеристику речових доказів, документи, що характеризують особу обвинуваченої, судом встановлено таке.

У провадженні Семенівського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України. Востаннє строк тримання обвинуваченої під вартою продовжено ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 02.12.2015, у якій є описка щодо строку і терміну закінчення тримання. Ухвалою визначено розмір застави обвинуваченій у розмірі 50мінімальних розмірів заробітної плати, передбачено, що у разі внесення заставина обвинувачену на строк 2 місяці будуть покладені обовязки, передбачені пунктами 2-4, 7-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відомості щодо внесення застави відсутні.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох епізодів незаконного збуту ОСОБА_8 особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс: 27.06.2015 загальною масою у перерахунку на суху речовину 5,663 гр., що були загорнуті у 2 паперових згортки, за 200,00 грн і 29.07.2015 загальною масою у перерахунку на суху речовину 13,917 гр., що були загорнуті у 5 паперових згортків за 400,00 грн. Як наслідок сторона обвинувачення зазначає, що вказаними діями ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно.

ОСОБА_9ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Так, 29.07.2015 під час обшуку легкового автомобіля ВАЗ 2108, державний знак НОМЕР_1, яким керувала обвинувачена та який було припарковано біля будинку № 28 по вул. Леніна смт Семенівка Полтавської області, в автомобілі виявлено і вилучено 3 паперових згортки, у яких була особливо небезпечна наркотична речовина канабіс. Загальна маса виявленої речовини у перерахунку на суху речовину складає 6,162 гр.

29.07.2015 під час проведення обшуку у домогосподарстві обвинуваченої по вул.Леніна,145, смтСеменівка, Полтавська обл., на веранді житлового будинку та у кімнаті виявлено і вилучено 12 паперових згортків з речовиною рослинного походження. Всі згортки містили особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальна маса якого у перерахунку на суху речовину становить 24,269 гр. ОСОБА_9 під час обшуку у сараї виявлено та вилучено 2 пакети з речовиною рослинного походження. Вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом канабіс, загальна маса у перерахунку на суху речовину становить 192,981 гр.

ОСОБА_1 також обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України незаконне вирощування конопель у кількості більше 50 рослин.

Так, 29.07.2015 під час обшуку на зазначеній присадибній ділянці обвинуваченої виявлено та вилучено 64 рослини зеленого кольору, які містять ботанічні ознаки рослин роду коноплі, містять наркотичні засоби та психотропні речовини, обіг яких допускається для промислових цілей.

Наразі обвинувачена не визнала себе винуватою у жодному із епізодів можливих злочинних дій, на які вказано у обвинувальному акті.

Докази вчинення обвинуваченою діянь із незаконного збуту ОСОБА_8 особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс сторона обвинувачення обґрунтовує показаннями свідка ОСОБА_8 (допитаний судом у режимі відеоконференції), постановами прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 25.06.2015 і від 28.07.2015 (відсутні у матеріалах кримінального провадження та у наданому судові реєстрі матеріалів досудового розслідування, не відкриті стороні захисту), протоколами про результати контролю за вчиненням злочину від 27.06.2015 та від 29.07.2015, протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 19.08.2015, двома доданими до нього відеозаписами, висновками експертів тощо.

Стороною захисту вказано на недопустимість наданих доказів, оскільки прокурором не надано доказів передавання слідчим коштів ОСОБА_8 для здійснення закупки, відсутній безперервний відеозапис двох випадків оперативної закупки, відсутня письмова згода ОСОБА_8, який проводив закупівлю рослинної речовини у ОСОБА_1, відсутній акт огляду свідка до і після проведення двох епізодів закупок, до слідчих дій не залучено понятих тощо. Надані судові та відтворені у судовому засіданні відеозаписи процесу закупки не доводять придбання ОСОБА_8 у ОСОБА_1 наркотичних засобів, оскільки відеозаписи закінчуються отриманням свідком паперових згортків та його покиданням місця знаходження ОСОБА_1. На відеозаписах відсутнє безперервне фіксування подальших дій свідка щодо передачі ним працівникам міліції саме отриманих у обвинуваченої речей, які надалі за версією обвинувачення передано на експертне дослідження.

Наразі прокурори не спростували вказані заперечення сторони захисту, прокурор К.О.Пістун посилалася на те, що процес здійснення оперативної закупівлі наркотичних засобів вчинено з повним дотриманням вимог певної Інструкції, яка має гриф "для службового користування", а, відтак, прокурор К.О.Пістун не може ні надати судові її текст, ні зачитувати відповідні положення Інструкції. Згадані стороною захисту згода ОСОБА_8, протоколи огляду тощо наразі засекречені.

Зазначене свідчить про відсутність наданих стороною обвинувачення доказів "поза розумним сумнівом" щодо можливих ознак збуту обвинуваченою наркотичних засобів ОСОБА_10, щодо можливих ознак не підбурювання обвинуваченої до двох випадків можливого продажу ОСОБА_8 наркотичних засобів.

Щодо зазначених незаконного зберігання та перевезення з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу обвинуваченою, тобто вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, прокурори вважають, що спосіб упакування та розфасування вказаних наркотичних засобів, наявність слідів наркотичних засобів на стакані, вилучення їх у домоволодінні обвинуваченої, у якому вона проживає сама, виявлення у домогосподарстві обвинуваченої рослин конопель свідчать про виготовлення та зберігання обвинуваченою ОСОБА_1 наркотичних засобів з метою збуту.

Отже зазначена підозра (обвинувачення) щодо "мети збуту" наразі є обґрунтованою.

Щодо можливого вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, - незаконне вирощування конопель у кількості більше 50 рослин, - суд зазначає, що надані судові докази (письмова згода ОСОБА_1 на проведення обшуку її автомобіля і домогосподарства, протокол обшуку та додатки до нього, ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, висновок експерта про те, що вилучені у домогосподарстві обвинуваченої рослини є рослинами конопель у кількості 64 штуки) свідчать про обґрунтованість висунутої підозри (обвинувачення) щодо можливого вирощування обвинуваченою 64 рослин конопель у своєму домогосподарстві. Вказані рослини вилучено 29.07.2015 у домогосподарстві ОСОБА_1, у якому вона проживає одна.

Нагошується, що 14.01.2016 суд задоволив клопотання сторін про судовий виклик саме на 04.02.2016 понятих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за причин і обставин, зазначених у цій ухвалі.

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Частиною третьою статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 5 ст. 132 КПК України встановлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

У відповідності до ч. 4 ст. 176, ст. 177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 цього Кодексу.

Зі змістуст. 178 КПК Українивбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України. Санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачено основне покарання позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, санкцією ч. 2 ст. 310 КК України позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Відповідно до ст. 12 КК України зазначені злочини є тяжким. Злочини стосуються діянь у сфері обігу наркотичних засобів.

Згідно ч. 1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.

Суд наголошує, що у судовому засіданні буде допитано понятих як свідків щодо обставин проведення обшуку у автомобілі і домогосподарстві обвинуваченої. Сторони вважають очікувані показання понятих ключовими щодо, відповідно, доведення і не доведення вини ОСОБА_1.

Вирішуючи питання обґрунтованості продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_1 суд зазначає, що відповідно до приписів ст.ст. 132, 177, 178, 194 КПК України з матеріалів кримінального провадження вбачається і прокурором доведено існування обґрунтованої підозри про вчинення обвинуваченою злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України; потреби судового провадження щодо забезпечення участі обвинуваченої у судових засіданнях виправдовують відповідний ступінь втручання у її права і свободи; у обвинуваченої є процесуальний обов'язок брати участь у судовому засіданні; тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання її винуватою у цьому кримінальному провадженні, може обумовити її переховування від суду; очікуваний допит у судовому засіданні свідків (один із яких проживає у смт Семенівка) про обставини обшуку 29.07.2015 автомобіля і домогосподарства обвинуваченої, складу та кількості вилучених під час обшуку речей, їх пакування тощо, обґрунтовано дозволяє зробити висновок про необхідність запобігти спробам незаконного впливу обвинуваченої на свідків, допит яких очікується за клопотанням захисника, обвинуваченої, прокурора; обвинувачена не потребує лікування поза межами СІЗО; у обвинуваченої до її затримання було відсутнє місце роботи, у неї немає утриманців і родини, вона сама проживає у будинку; застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти можливим ризикам щодо діянь обвинуваченої.

З урахуванням положень ст.ст. 132, 176-179, 193, 194, 196 КПК України, сукупності зазначених обставин кримінального провадження, суд вважає, що існує необхідність продовження застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Обставини провадження виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою на строк два місяці.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 5, ч. 4 ст. 182, ст. 194 КПК України суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_1 обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 68900,00 грн, та обовязки, які відповідно до пунктів 2-4, 7-9 ч. 5 ст. 194 КПК України будуть покладені на ОСОБА_1 строком два місяці у разі внесення застави.

Суд наголошує, що вказані у цій ухвалі обставини та мотиви не свідчать про доведеність та/або недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 (будь-якого з епізодів), ч. 2 ст. 310 КК України; висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті та оцінки обґрунтованості підозри (обвинувачення), не мають преюдиціального значення для суду під час розгляду кримінального провадження.

Висновки щодо винуватості або невинуватості обвинуваченої суд зробить у нарадчій кімнаті за наслідками дослідження судом усіх обставин справи, оцінки усіх повідомлених (наданих) сторонами судові доказів.

Керуючись ст.ст. 9, 331, 333, 371, 372, 392, 393, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, 28.10.1974 народження, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, на строк два місяці.

Визначити 18 березня 2016 року датою закінчення дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Визначити розмір застави обвинуваченій ОСОБА_1 у розмірі пятдесят мінімальних розмірів заробітної плати, що складає 68900,00 грн.

У разі внесення заставипокласти на обвинувачену ОСОБА_1 на строк два місяці, який буде відраховуватися з дня її звільнення з-під варти, такі обовязки:

1) не відлучатися із смтСеменівка Полтавської області без дозволу прокурора або суду;

2) повідомлятипрокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з особами, які відповідно до додатку до обвинувального акта, є свідками у цьому кримінальному провадженні, а також із понятими ОСОБА_2, ОСОБА_3, судовим експертом ОСОБА_11;

4) докласти зусиль до пошуку роботи;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності) та паспорт громадянина України (у разі його наявності у володінні обвинуваченої);

6) носити електронний засіб контролю у разі його закріплення на тілі обвинуваченої.

Розяснити, що у разі невиконання зазначених обовязків, а також у разі незявлення обвинуваченої ОСОБА_1 за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та вирішується питання про застосування до обвинуваченої заставиу більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали здійснює прокурор старший прокурор групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні №12015170320000227.

Копіюухвали негайно вручити обвинуваченій ОСОБА_1 і присутньому у судовому засіданні прокурору.

Копію ухвали невідкладно надіслати до Полтавської установи виконання покарань УДПтС України в Полтавській області (№ 23).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення у цьому кримінальному провадженні.

Суддя В.Ф.Харченко