Рішення № 55033141, 14.01.2016, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1274/15-ц

14 січня 2016 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Мініча Г. Г.

з участю:

секретаря Піонтківської О. О.

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши позовну заяву Комунального підприємства "ЧЕРНЯХІВ-ДОБРОБУТ" Черняхівської селищної ради доОСОБА_3простягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи його тим, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг в житловому секторі смт Черняхова Черняхівського району Житомирської області. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 (далі квартира). Відповідач відмовилася від підписання типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який було направлено їй позивачем на підпис. В період з 01.01.2013 по 31.03.2015 включно позивачем якісно та своєчасно надавалися послуги відповідачу щодо утримання будинку, в якому розміщена квартира, та квартири зокрема. Проте відповідач відмовляється оплачувати вказані послуги, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 547,57 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на його користь разом з судовими витратами, понесеними позивачем.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила у повному обсязі, подала заперечення від 26.10.2015 та від 13.01.2016, пояснила, що типовий договір вона не підписувала, його на підпис їй позивачем надано не було, квартира знаходиться на стадії ремонту, для проживання не придатна, всі комунікації відключено, в квартирі ніхто не проживає. А тому твердих побутових відходів (далі ТПВ) бути не може і відповідач не є споживачем послуг з їх вивезення позивачем. Такі послуги відповідач споживає за місцем свого постійного проживання.

За наслідками з'ясування і аналізу обставин справи, пояснень сторін та їх представників, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Належність квартири на праві приватної власності відповідачу визнана сторонами, а тому згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України дана обставина не підлягає доказуванню.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року N 1875-IV"Про житлово-комунальні послуги" (далі Закон) споживач зобов'язаний:

1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом... .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона неодноразово ходила до відповідача з повідомленнями та з типовим договором. Проте відповідач відмовлялася їх отримувати, а також відмовлялася від підписання договору. Дані обставини підтверджуються актами від 23.11.2011 та від 01.10.2012 (а.с. 10), а також були визнані і відповідачем в судовому засіданні.

З огляду на це суд приходить до висновку, що позивачем було надано відповідачу на погодження та підписання договір про надання послуг з водопостачання, водовідведення, вивезення твердих побутових відходів та утримання будинків і прибудинкових територій № 232 від 01.07.2009, копія якого наявна в матеріалах справи (далі договір). Відмова відповідача від його підписання є свідченням невиконання відповідачем її обов'язку як споживача, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону. Даний висновок відповідає практиці Верховного Суду України (див.: постанова від 10.10.2012, реєстраційний № в ЄДРСР: 26497408). Невиконання відповідачем її обов'язку по укладенню договору не може звільняти її від обов'язку по оплаті житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, що відповідає практиці Верховного Суду України (див.: постанова від 16.12.2015, реєстраційний № в ЄДРСР: 54438211).

Факт надання позивачем послуг з утримання будинку, в якому розміщена квартира, відповідачем не заперечується. Крім того, надання позивачем вказаних послуг підтверджується довідкою позивача про надання послуги по вивезенню ТПВ (а.с. 15), а також подорожніми листами, копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідач зі своєї сторони скарг (претензій) на неналежне надання послуг позивачем у порядку, визначеному положеннями ст.18 Закону, не подавала, що підтверджується довідкою Черняхівської селищної ради від 15.09.2015 (а.с. 11) та довідкою позивача від 15.09.2015 (а.с. 12).

Положеннями Закону не покладено на позивача обов'язку контролювати фактичне споживання послуг з вивезення ТПВ та (або) інших послуг по утриманню будинку окремими споживачами. Водночас, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували її звернення до позивача з проханням про зменшення або звільнення від оплати вказаних послуг з огляду на те, що ні відповідач, ні інші особи у квартирі не проживають. Заявою від 01.04.2015 відповідач просила позивача звільнити її від сплати квартплати, а також не нараховувати плату за утримання будинкового сантехніка (а.с. 40). Відповідачем не надано доказів її звернення до позивача раніше вказаної заяви. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Конституції України, ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог додано до позову розрахунок заборгованості відповідача по утриманню будинку та квартири станом на 01.09.2015, який уточнено згідно з довідкою позивача від 02.12.2015 (далі разом розрахунок) (а.с. 8, 46). Враховуючи, що відповідач своїх заперечень проти розрахунку не надала, а згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за надані житлово-комунальні послуги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Фактичне понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1 218,00 грн. підтверджується платіжним дорученням від 16.09.2015 (а.с. 1), а витрат на правову допомогу в сумі 1 000,00 грн. довідкою позивача від 15.09.2015 (а.с. 13), витягом з договору/угоди про надання правової допомоги та надання послуг представника в цивільній справі від 10.09.2015, ордером серії ЖТ № 03937, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 451 (а.с. 14, 45), видатковим касовим ордером № 355 від 27.10.2015 (а.с. 43), актом виконаних робіт від 27.10.2015 та розрахунком витраченого часу за договором/угодою про надання правової допомоги та надання послуг представника в цивільній справі від 10.09.2015 (а.с. 44). З огляду на задоволення судом позову в повному обсязі, дані судові витрати позивача підлягають стягненню на його користь з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 208, 209, 212-215, 218, 223, 274-278 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Комунального підприємства "ЧЕРНЯХІВ-ДОБРОБУТ" Черняхівської селищної ради (ідентифікаційний код: 34546877, місцезнаходження: 12301, Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт Черняхів, вул. Червоноармійська, 10) 547,57 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також судові витрати: 1 218,00 грн. судового збору та 1 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 294 ЦПК України до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Дата складання повного рішення: 16.01.2016.

Головуючий суддя: Г. Г. Мініч