Ухвала суду № 55033047, 12.01.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/1007/15-ц Головуючий у 1-й інст. Романюк Ю. Г.

Категорія 25 Доповідач Жигановська О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Жигановської О.С.

суддів Якухно О.М., Зарицької Г.В.

при секретарі

судового засідання Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»» на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ПАТ «СК «Універсальна»» звернулося до суду із названим позовом. В обґрунтування вимог зазначило, що 14.04.2014 року о 12-20 год у м. Новоград-Волинському по вул. Г.Перекопу сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є власниками транспортних засобів. Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.05.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна»» на підставі полісу №АС/6205840, страховик в добровільному порядку відшкодував збитки ОСОБА_3 на підставі проведеної калькуляції. Позивач зазначає, що всупереч вимогам ст.33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач в триденний строк не повідомив в письмовому вигляді про настання страхового випадку, тому просить стягнути із ОСОБА_2 матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 43543, 96 грн. та судові витрати.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду 1-ї інстанції, ПАТ «СК «Універсальна»» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить згадане рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «СК «Універсальна»» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу №АС/6205840, за умовами якого застраховано транспортний засіб ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 з установленням строку дії договору до 30.09.2014 року включно із страховою сумою заподіяння шкоди майну 50000 грн. (а.с. 4).

14 квітня 2014 року о 12-20 год у м. Новоград-Волинському по вул. Г.Перекопу сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є власниками транспортних засобів. Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 травня 2014 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 8).

Страховою компанією на підставі заяви ОСОБА_3 було прийнято рішення про визнання ДТП страховим випадком та виходячи із страхового акту №7697/1, розрахунку та аварійного сертифікату, виплачено страхове відшкодування у сумі 43543,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 62139 від 29.07.2014 року. Розмір вартості відновлювального ремонту визначений на підставі ремонтної калькуляції № РМ25334/О від 15.05.2014 року (а.с. 5-18).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив із того, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування потерпілому, самостійно визначивши його розмір, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку у письмовому вигляді не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків. Позивачем під час розгляду даної справи не доведено, що неповідомлення позбавило його можливості перевірити обставини ДТП власними силами, попередивши таким чином необґрунтовану виплату страхового відшкодування, а відтак не доведено наявності підстав для відшкодування в порядку регресу суми матеріальної шкоди із підстав, заявлених у позовній заяві.

Вказані висновки суду узгоджуються із нормами чинного законодавства та правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 16.09.2015 року по цивільній справі № 6-284цс15.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно з ст.22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 цього Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Із внесенням Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» змін у статтю 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було розширено перелік обов'язків учасників ДТП, у зв'язку з чим обов'язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП був викладений уже в підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Проте вказані зміни, що стосуються нумерації зазначеного підпункту, до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов'язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2 письмового повідомлення на адресу страхової компанії у зазначені строки не надіслав, проте 14.04.2014 року повідомив в телефонному режимі на гарячу лінію ПАТ «СК «Універсальна»» про ДТП, що підтверджується листом №1973/09/13 від 03.07.2015 року (а.с. 132). Позивач в добровільному порядку здійснив страхове відшкодування ОСОБА_3, чим визнав факт настання страхового випадку. Крім того, ДТП зафіксовано правоохоронними органами, а винний притягнутий до відповідальності (а.с. 8).

В постанові Верховного суду України від 16.09.2015 року по справі № 6-284цс15 роз'яснено, якщо факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду 1-ї інстанції ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»» відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :