Рішення № 55031643, 28.10.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/4639/2012

Провадження № 2/202/15/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Журавльов А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у жовтні 2011 року до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що 13.10.2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 750-мк, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 125000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 16,00% на рік з кінцевим терміном повернення 12.10.2011 року. Вимоги до відповідача що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк», відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 договорів поруки. ОСОБА_1 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, у звязку з чим виникла заборгованість станом на 30.09.2011 року у розмірі 138737,46 доларів США, що складається з: 75112 доларів США - заборгованість за кредитом, 43691,48 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 19933,98 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 року у розмірі 138712,37 доларів США , витрати на юридичну допомогу у розмірі 1950 грн. та сплачений судовий збір, стягнути солідарно з відповідачів суму у розмірі 200 грн.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.11.2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені.

Ухвалою суду від 14.03.2012 року заочне рішення суду від 21.11.2011 року було скасовано та справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» при новому розгляді справи у травні 2012 року уточнив позовні вимоги. У заяві про збільшення позовних вимоги зазначив, що станом на 03.09.2012 року заборгованість за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 року склала 180049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 1439131,98 грн. та складається з: 75112 доларів США простроченої заборгованості, 66306,04 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 38631 доларів США заборгованості з пені. Просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 року в сумі 180024,02 доларів США, що становить 1438931,99 грн., стягнути з відповідачів на користь позивача суму у розмірі 200 грн. та сплачений судовий збір.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання зявився. Позовні вимоги не визнав.

Представник відповідача ПАТ «Акцент-Банк» у судове засідання не зявився. Повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання зявився, проти задоволення позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення, згідно яких вказує, що він не підписував договір поруки з ПАТ КБ «Приватбанк» від 13.10.2006 року. Тому відсутні підстави для стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № 750-мк від 13.10.2006 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді відновлюваної кредитно лінії з лімітом кредитування 125000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 16,00% на рік з кінцевим терміном повернення 12.10.2011 року.

24.04.2007 року між сторонам було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 750-мк від 13.10.2006 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 8500 доларів США на строк до 20.10.2008 року під 16% річних.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Зобовязання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості. Згідно позовної заяви та розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитом по кредитному договору № 750-мк від 13.10.2006 року станом на 03.09.2012 року склала 180049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 1439131,98 грн. та складається з: 75112 доларів США простроченої заборгованості, 66306,04 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 38631 доларів США заборгованості з пені.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становитиме 180049,04 доларів США, що складає 1439131,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 року було укладено: договір поруки № 750-мк від 13.10.2006 року з ОСОБА_3 та договір поруки № 750-мк від 13.10.2006 року з ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно матеріалів справи, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 750-мк від 13.10.2006 року, якою збільшився обсяг відповідальності поручителів на 8500 доларів США строком до 20.10.2008 року. Додаткові угоди до договорів поруки не укладалися, тому суд вважає, що договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є припиненими.

Зобовязання за договором № 750-мк від 13.10.2006 року забезпечено порукою згідно договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, укладеного з ПАТ «Акцент-Банк».

Відповідно до розяснень, викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Пунктом 15 даної Постанови визначено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути обєднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічний висновок викладений в Постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року по справі № 6-745ц15.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог до ПАТ «Акцент-Банк» підлягає закриттю., повідомивши позивача, що розгляд даних вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 253, 256, 259, 261, 525, 526, 549, 551, 553, 611,1054 ЦК України, ст.ст.11, 15, 27, 60, 61, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № 750-мк від 13.10.2006 у розмірі 180049,04 доларів США, що у відповідності до розпорядження НБУ дорівнює 1439131,98 грн. та складається з: 75112 доларів США простроченої заборгованості, 66306,04 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, 38631 доларів США заборгованості з пені та судові витрати у розмірі 1820 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко