Рішення № 55030772, 22.12.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8400/15-ц

(2/199/3685/15)

РІШЕННЯ

Іменем України

22 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючий-суддя Богун О.О.

При секретарі Рибак К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року позивачка звернулася до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю. В обґрунтуванні позовних вимог посилаючись на те, що 16 грудня 2002 року померла її тітка ОСОБА_4, яка на день своєї смерті мешкала за адресою: вул. Передова, 484 у м. Дніпропетровську. Вказане домоволодіння перейшло їй у спадок від її матері ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.03.1989 р. Свідоцтво було видано старшим державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1-1007. 16 грудня 2002 року ОСОБА_4 померла. Остання була самотньою людиною і спадкоємців першої та другої черги у неї не було.

Позивачка постійно мешкала разом з тіткою майже все своє життя і доглядала її до самої смерті. Вона проживала разом із нею без реєстрації та вела з нею спільне господарство.

Позивачка звернулась до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, державним нотаріусом ОСОБА_7 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в звязку з тим, що позивачкою не надано документів, що підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_4.

Крім того, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Четвертою дніпропетровською нотаріальною конторою 28.03.1989 за реєстровим №1-1007 на домоволодіння № 484 по вул. Передовій у м.Дніпропетровську не зареєстровано належним чином в відповідних державних реєстраційних органах.

Крім того, згідно Цивільного кодексу України в редакції 1963 племінники не входять ні до жодної черги спадкоємців за законом.

На теперішній час неможливо зареєструвати право власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_4, яка померла.

Однак, від дня смерті ОСОБА_4, а саме з 16 грудня 2002 року, позивач добросовісно, відкрито та безперервно користуюсь домоволодінням № 484 по вул. Передовій у м. Дніпропетровську, сплачує земельний податок та комунальні послуги.

На підставі зазначеного позивачка просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння № 484 по вулиці Передовій у м. Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 40,0 кв.м, житловою площею 23,2 кв.м; літ. Б літньої кухні; літ. б літньої кухні; літ. Г вбиральні; літ. Д душової; споруд № 1-3 за набувальною давністю.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_8 не зявилася, надала заяву про слухання справи у її відсутність, на задоволенні позову наполягала.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 міської ради у судове засідання не зявилися, про слухання справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи - Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не зявився, про слухання справи повідомлений належним чином, надавши суду заяву про слухання справи у їх відсутність та винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 28.03.1989 та зареєстрованого в реєстрі під №1-1007 ОСОБА_4 належить домоволодіння № 484 по вулиці Передовій у м.Дніпропетровську.

16 грудня 2002 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після її смерті відкрилась спадщина на домоволодіння № 484 по вулиці Передовій у м. Дніпропетровську.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її племінниця, позивачка по справі ОСОБА_1 Інші спадкоємці у померлої відсутні.

Однак, згідно Цивільного кодексу України в редакції 1963 племінники не входять ні до жодної черги спадкоємців за законом.

Крім того, встановлено, що на протязі всього життя ОСОБА_4, позивачка піклувалися про неї, допомагала, ховала її, а після їх смерті опікуються спадковим майном, сплачують комунальні послуги, що підтверджується показаннями свідків та квитанціями наявними в матеріалах справи.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 у встановлений законом строк подала до Четвертої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_4, проте їй було відмовлено в оформлені права власності в порядку спадкування, оскільки відсутні документи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, перебували у родинних відносинах, як рідна тітка та племінниця, крім того племінники не входять ні до жодної черги спадкоємців за законом, відповідно до ЦК України в редакції 1963 року.

Таким чином одержати свідоцтво про право на спадщину за законом через нотаріальну контору позивачка не може у звязку з наведеним.

Факт володіння позивачем з 2002 року нерухомим майном, а саме домоволодіння № 484 по вулиці Передовій у м.Дніпропетровську підтверджується показами допитаних у судовому засіданні свідків які свідчить саме про те, що з 2002 року володіння нерухомим майном позивачем є відкритим, очевидним для третіх осіб, та безперервним.

За ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволення у повному обсязі.

Згідно зі ст.88 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 169, 209, 212, 214-215, 218, 222 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності за набувальною давністю задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на домоволодіння № 484 по вулиці Передовій у м. Дніпропетровську, яке складається з: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 40,0 кв.м, житловою площею 23,2 кв.м; літ. Б літньої кухні; літ. б літньої кухні; літ. Г вбиральні; літ. Д душової; споруд № 1-3.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили післязакінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :