Вирок № 55030360, 14.01.2016, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/750/15-к

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2016 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Чаричанського П.О., секретаря судового засідання Матевосян К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Веселинове Миколаївської області кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12015150180000269 від 25.04.2015 року, №12015150180000324 від 20.05.2015 року, №12015150180000607 від 13.10.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Червоноармійське, Березівського району, Одеської області, освіта повна середня, не одруженого, не працюючий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого Веселинівським районним судом Миколаївської області: 22.12.2010 року за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, 17.05.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця м. Нова Одеса, Миколаївської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого Веселинівським районним судом Миколаївської області: 16.12.2008 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт; 06.08.2010 року за ч. 3 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 19.05.2015 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Морозова Д.М., обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2015 року мешканці смт. Веселинове, Миколаївської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вступили в злочину змову з метою таємного викрадення майна ОСОБА_4 Реалізуючи задумане, скориставшись відсутністю господаря, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пройшли до господарчої споруди ОСОБА_4, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, та через незачинені двері проникли всередину. Знаходячись в господарчому приміщені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, помітили металеву бочку з насінням кукурудзи, з якої насипали до поліетиленового мішку, білого кольору 45 кілограм насіння кукурудзи вартістю 4,50 грн. за кілограм на загальну суму 202,50 грн., після чого місце вчинення злочину покинули, однак викраденим майном розпорядитися не встигли з причин, які не залежали від їх волі, так як їх наздогнав потерпілий ОСОБА_4, і вони змушені були покинути мішок з викраденим насінням кукурудзи та втекти.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, в своїх поясненнях повністю підтвердив фактичні обставини скоєння злочину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, в своїх поясненнях повністю підтвердив фактичні обставини скоєння злочину.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що йому зателефонувала сусідка та повідомила, що з його двору невідомі виносять мішок, одразу прибув до свого будинку де помітив ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які покинули мішок, в якому знаходилась кукурудза.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд обмежився допитом обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та допитом потерпілого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів характеризуючи обвинувачених.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою суду від 04.09.2015 року об'єднано кримінальне провадження №472/1131/15-к по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, із кримінальним провадженням №472/750/15-к по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, в одне провадження та присвоєно судовому провадженню №472/750/15-к.

Ухвалою суду від 04.12.2015 року об'єднано кримінальне провадження №472/1457/15-к по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, із кримінальним провадженням №472/750/15-к по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України, в одне провадження та присвоєно судовому провадженню №472/750/15-к.

Наприкінці квітня 2015 року у вечірній час, ОСОБА_1, знаходячись в смт. Веселинове, Миколаївської області, з метою таємного викрадення металевих виробів вирішив проникнути на територію підприємства «Щедрий Пекар», яке належить ОСОБА_5 та розташоване за адресою АДРЕСА_4. Реалізуючи задумане, ОСОБА_1 проник на територію підприємства «Щедрий Пекар» через огорожу. Знаходячись на території підприємства, ОСОБА_1 помітив металевий кутник довжиною 3 метра вартістю 617 гривень, який таємно викрав та перекинув через огорожу. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 617 гривень.

Також, 20 травня 2015 року у нічний час ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна вирішив пройти до домоволодіння ОСОБА_6, яке розташоване за адресою АДРЕСА_5. Реалізуючи задумане ОСОБА_1 прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 та через незачинені двері проник до приміщення літньої кухні, де помітив та таємно викрав алюмінієвий казанок на 5 літрів, фарш з курятини в кількості 2 кг., 1 кг. вершкового масла, 0,5 кг. копченого м'яса. Далі ОСОБА_1 помістив викрадене майно до сумки та пройшов до приміщення погребу, де помітив та таємно викрав скляний бутель об'ємом 20 літрів, після цього ОСОБА_1 позаду житлового будинку, який знаходиться на території домоволодіння ОСОБА_6 помітив метал загальною вагою 100 кг., який теж викрав. Після чого місце злочину покинув, а викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 770 гривень.

Крім того, в червні місяці 2015 року в нічний час ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна вирішив проникнути на територію колишнього інкубатора, який належить ОСОБА_7 та розташований за адресою АДРЕСА_6. Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 діючи умисно, повторно та переслідуючи ціль незаконного збагачення, через отвір в огорожі проник до території ОСОБА_7, де пройшов до гаражного приміщення. Після чого ОСОБА_1 через вхідні двері, які були зачинені на дріт пройшов до приміщення гаражу та на підлозі помітив зварювальний апарат марки «МІГ», моделі 205, червоного кольору, який таємно викрав та місце злочину покинув, а викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на суму 2864 гривні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, в своїх поясненнях повністю підтвердив фактичні обставини скоєння злочину.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що прийшов на територію підприємства «Щедрий Пекар» помітив зникнення металевого кутника та повідомив про зникнення працівників міліції.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що в червні місяці 2015 року виявив зникнення зварювального апарата та написав в міліцію заяву про злочин. Пошук зварювального апарата також здійснював своїми силами, згодом помітив ОСОБА_2 та запитав в нього про крадіжку зварювального апарата, на що ОСОБА_2 повідомив йому, що зварювальний апарат викрав ОСОБА_1. Після чого приїхав до Веселинівського РВ УМВС та повідомив працівників міліції, що йому стало відомо від ОСОБА_2, що вказану крадіжку здійснив ОСОБА_1

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та допитом потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_7 та дослідженням матеріалів характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Виходячи з наведеного, враховуючи обставини справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та ч.3 ст. 185 КК України, та доведену вину ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

Призначаючи міру покарання обвинуваченим,суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинувачених.

Згідно характеристики Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_1 характеризується посередню. Згідно довідок з Веселинівської ЦРЛ на психіатричному чи наркологічному обліку не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про неможливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та необхідність призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі, що є справедливим і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Згідно характеристики, що надана сусідами, обвинувачений ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони. Згідно довідок з Веселинівської ЦРЛ на психіатричному чи наркологічному обліку не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання відсутні.

В силу наведеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризуються з позитивної сторони, пом'якшуючою обставиною є щире каяття, відсутністю у потерпілого ОСОБА_4 до обвинуваченого будь-який претензій майнового та немайнового характеру, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до обвинуваченого ОСОБА_2 статтю 75 КК України.

В кримінальному проваджені заявлено цивільний позов, згідно якого потерпілий ОСОБА_5, просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 шкоду завдану злочином в розмірі 617 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги, заявлені в цивільному позові, визнав повністю.

За таких обставин, цивільний позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

У кримінальному проваджені судових витрат не має.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 368-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки.

- за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки і 3 /три/ місяці.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2013 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 /чотири/ роки і 9 /дев'ять/ місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з дня взяття під варту, тобто з 19 серпня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання у виді позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення у кримінальному проваджені внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12015150180000269 від 25.04.2015 року, за №12015150180000324 від 20.05.2015 року, за №12015150180000607 від 13.10.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 19 серпня 2015 року по 14 січня 2016 року, що становить 149 /сто сорок дев'ять/ днів попереднього ув'язнення, зарахувати як відбуття покарання у виді позбавлення волі строком 298 /двісті дев'яносто вісім/ днів.

ОСОБА_2, визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19 травня 2015 року призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком 4 /чотири/ роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 /три/ роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 на період іспитового строку наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченого ОСОБА_2, у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, матеріальні збитки в розмірі 617 /шістсот сімнадцять/ гривень.

Речові докази по справі:

- 45 кілограмів насіння кукурудзи, які переданні на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому за належністю.

- алюмінієвий казан ємкістю 5 літрів, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити останній за належністю.

- зварювальний апарат марки «МІГ», моделі 205, червоного кольору, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити останньому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області П. О. Чаричанський