Ухвала суду № 55028972, 12.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 р.Справа № 820/8118/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015р. по справі № 820/8118/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флешком" (далі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення №0002041501 від 07.04.2015 року на зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 12917, 00 грн.;

- визнати неправомірними дії посадових осіб відповідача по проведенню камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, результати якої оформлено актом перевірки №867/20-30-15-01-10 від 11.03.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002041501 від 07.04.2015 року на зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 12917, 00 грн.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 року по справі №820/8118/15 скасувавши її в частині відмови в задоволенні позовних вимог та визнати дії посадових осіб відповідача по проведенню камеральної перевірки декларації з ПДВ за січень 2015 року неправомірними.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, на порушення норм матеріального права, а також на неповне з'ясування обставин справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 12.01.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцем відповідача була проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, та складено акт перевірки від 11.03.2015 року № 867/20-30-15-01-10.

Перевіркою встановлено, що позивач в порушення п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) включив до складу податкового кредиту у січні 2015 року податкові накладні, виписані у грудні 2014 року, на загальну суму ПДВ 12 916,98 грн. в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 12 917 грн.

Не погодившись, зокрема, з діями посадових осіб відповідача по проведенню камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, результати якої оформлено актом перевірки №867/20-30-15-01-10 від 11.03.2015 року, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року, результати якої оформлено актом перевірки №867/20-30-15-01-10 від 11.03.2015р. були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Згідно з п.п.75.1 п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Колегія суддів зазначає, що на відміну від всіх інших встановлених ПК України видів перевірок, камеральна перевірка для свого проведення не вимагає в якості обов'язкової умови наявності наказу керівника органу державної податкової служби та взагалі не потребує будь-якого спеціального рішення або направлення на її проведення. У зв'язку з цим, згода платника на камеральну перевірку та його присутність при її проведенні не є обов'язковими.

Фактично єдиною підставою для камеральної перевірки є подання платником податкової звітності до органів державної податкової служби. До такої звітності законодавець відносить податкову декларацію та податковий розрахунок (разом з усіма додатками) - документи, що подаються платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документи, що свідчать про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПК України).

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів зауважує, що ціллю камеральної перевірки не є перевірка господарської діяльності підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців. Під час камеральної перевірки перевіряються данні зазначені у податковій звітності. Подання платником податків звітності до податкового органу є його згодою на проведення камеральної перевірки, а тому податкова звітність перевіряється суцільним рядком у відповідності до п. 76.1 ст. 76 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року, результати якої було оформлено актом перевірки №867/20-30-15-01-10 від 11.03.2015 року були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 року по справі №820/8118/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флешком" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015р. по справі №820/8118/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2016 р.