Ухвала суду № 55028333, 13.01.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.01.2016

Справа № 320/125/16-к

Провадження № 1-кс/320/41/16

2016 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: слідчого судді Дараган Л.В.

за участю секретаря: Данчук К.В.

за участю слідчого: Кучерявого А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в м. Мелітополь Запорізької області, клопотання старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 32015080280000038 про здійснення приводу під час досудового розслідування щодо свідка ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 32015080280000038 про здійснення приводу під час досудового розслідування щодо свідка ОСОБА_2.

Клопотання мотивовано тим, що службові особи ТОВ «Гора-Україна» в червні 2013 року, з метою отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, але не маючи на це законних підстав, по операціям з ТОВ «Гора-Маркет» щодо комісійної винагороди та компенсації послуг по стимулюванню продажу товарів, які нібито проводились в січні квітні 2013 року, та по операціям з ТОВ «Гора України» щодо оренди обладнання згідно договору від 01 вересня 2011 року, які в дійсності не відбувались, в наданих до Токмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області податкових декларації з ПДВ та розрахунку сум бюджетного відшкодування за травень 2013 року зависили суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 95995 гривень, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015080280000038, правова кваліфікація правопорушення ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України.

Так, під час досудового розслідування необхідно з'ясувати всі обставини вчинення кримінального правопорушення, провести відповідні слідчі дії, зокрема допитати в якості свідка головного бухгалтера ТОВ «Гора-Україна» ОСОБА_2.

Однак, зазначена особа на неодноразові виклики до слідчого не з'явилася, в якості причин своєї неявки повідомила, що знаходиться на лікарняному у зв'язку з хворобою дитини, але документів, які б підтвердили зазначені обставини, не надала, тому слідчий в поданому ним клопотанні вказує, що свідок не прибула на виклик без поважних причин.

В клопотанні слідчий просить постановити ухвалу про здійснення приводу для участі в процесуальній дії допиті свідка на 12 годин 00 хвилин 18 січня 2016 року до слідчого управління фінансових розслідувань Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 31, кабінет № 307, свідка ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України, в зв'язку з відсутністю клопотань учасників процесу, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Суд, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ч. 1, ч. 8 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення. У випадку, встановленому частиною першою цієї статті, до підозрюваного, обвинуваченого, свідка може бути застосований привід.

Відповідно до ст. 140 КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику у зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 КПК України, слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом),та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.

Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, з наданих слідчим документів не вбачається жодних доказів на підтвердження того, що свідок не з'явилася на виклик до слідчого 29 грудня 2015 року без поважних причин.

Разом із цим, причини неявки особи мають бути перевірені до здійснення приводу. Якщо ж наявна поважна причина, то привід не застосовується, а особа повторно викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду. За наявності поважної причини неприбуття підозрюваний, обвинувачений або свідок зобов'язані заздалегідь повідомити особу, яка здійснила виклик. Тобто, можливість застосування приводу визначається не кількістю здійснених викликів, а фактом неявки викликаної у встановленому законом порядку особи за відсутності у неї поважних причини неприбуття на виклик.

Так, адвокатом викликаного свідка було повідомлено слідчого при неможливість прибуття свідка на виклик, оскільки остання перебуває на лікарняному у зв'язку з хворобою її дитини. Натомість, в обґрунтування відсутності поважних причин неприбуття свідка на виклик, слідчий до клопотання додав складений ним же рапорт, однак жодних документів на підтвердження зробленого ним такого висновку слідчим не надано. Тобто, вбачається, що слідчим взагалі не вчинено жодних дій, спрямованих на перевірку наявності або відсутності поважних причин неприбуття свідка на виклик. А посилання слідчого на ненадання свідком відповідних документів щодо її перебування на стаціонарному лікуванні не може бути враховано як підтвердження відсутності поважних причин неприбуття свідка на виклик, оскільки з вимогами щодо надання відповідних документів слідчий до свідка не звертався, а згідно презумпції невинуватості саме сторона обвинувачення повинна доводити обставини, на які вона посилається в кримінальному провадженні.

Крім того, щодо неприбуття свідка на виклик до слідчого на 05 січня 2016 року, то суд враховує, що з наданих слідчим документів не вбачається жодних доказів на підтвердження того, що свідок була викликана до слідчого на вказану дату у встановленому законом порядку, підтвердження щодо отримання свідком повістки про виклик на вказану дату або ознайомлення з її змістом іншим шляхом слідчим суду не надано.

Так, до клопотання слідчого додано копію повістки про виклик свідка, яка є підтвердженням лише факту існування такої повістки про виклик, але будь-якого доказу на підтвердження вручення цієї повістки адресату або ознайомлення з її змістом іншим чином до клопотання не надано.

При цьому суд звертає увагу,на ту обставину, що вказана повістка про виклик датована 29 грудня 2015 року та містить виклик до слідчого на 04 січня 2015 року, тобто на дату, яка значно передує як даті виготовлення повістки, так і даті внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А будь-яких інших доказів щодо здійснення виклику свідка в передбаченому законом порядку на 04 січня 2016 року слідчим суду не надано, відсутні такі докази і в матеріалах клопотання.

На підставі вищевикладеного, оскільки подане слідчим за погодженням із прокурором клопотання про здійснення приводу не є достатньо вмотивованим та обґрунтованим, під час його розгляду слідчим не доведено наявності достатніх підстав для здійснення приводу, тому суд не вбачає передбачених законом підстав для здійснення приводу свідка і приходить до висновку, що в задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 107, 133 142, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого другого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 32015080280000038 про здійснення приводу під час досудового розслідування щодо свідка ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: