Ухвала суду № 55027231, 12.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 р.Справа № 820/3911/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача Філіпені Л.І.

представника відповідачів Сіренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України, Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 820/3911/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АН ГРО" до Міністерства доходів і зборів України , Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АН ГРО» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: (а.с.5-8, 61-63, 75-79, 97-99, 124-126)

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неправомірного неврахування у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «АН ГРО» податкових накладних № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України врахувати в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «АН ГРО» податкові накладні № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015, №22 від 31.08.2015, № 23 від 28.08.2015 з дня фактичного направлення їх для реєстрації;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо застосування до ТОВ «АН ГРО» статусу «відсутній за місцезнаходженням» та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року;

- зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зняти з облікових даних ТОВ «АН ГРО» статус «відсутній за місцезнаходженням» протягом квітня-вересня 2015 року;

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо використання відносно ТОВ «АН ГРО» статусу «відсутній за місцезнаходженням» та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зняти з облікових даних ТОВ «АН ГРО» статус «відсутній за місцезнаходженням» протягом квітня-вересня 2015 року;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо неправомірного неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015.

За наслідками розгляду справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 820/3911/15 частково задоволено адміністративний позов ТОВ «АН АГРО» до Міністерства доходів і зборів України, Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: (а.с.157-165)

- визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «АН ГРО» податкових накладних № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015.

- зобов'язано Міністерство доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством з обмеженою відповідальністю «АН ГРО» податкові накладні № 2 від 02.04.2015, № 42 від 31.03.2015, № 10 від 10.04.2015, № 8 від 09.06.2015, № 9 від 09.06.2015, № 10 від 09.06.2015, № 11 від 09.06.2015, № 12 від 09.06.2015, № 13 від 10.06.2015, № 14 від 10.06.2015, № 15 від 10.06.2015, № 16 від 12.06.2015, № 17 від 04.06.2015, № 33 від 17.07.2015, № 28 від 24.07.2015 з дня фактичного направлення їх для реєстрації;

- визнано протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо застосування до ТОВ «АН ГРО» статусу «відсутній за місцезнаходженням» та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року;

- зобов'язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зняти з облікових даних ТОВ «АН ГРО» статус «відсутній за місцезнаходженням» протягом квітня-вересня 2015 року;

- визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо використання відносно ТОВ «АН ГРО» статусу «відсутній за місцезнаходженням» та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року;

- визнано протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо неправомірного неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачі, Державна фіскальна служба України та Індустріальна об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій просили суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 820/3911/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.169-170)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначили, що вищевказана постанова суду першої інстанції незаконна та необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та з викладенням у постанові висновків, які не відповідають обставинам справи. Зокрема, апелянти вказують на те, що позивачем у податкових накладних були зазначені відомості про місцезнаходження юридичної особи, які не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; Єдиний реєстр податкових накладних є електронною автоматизованою системою та функціонує без участі людини. Також, апелянтами наголошено на тому, що підтвердити або спростувати факт здійснення юридичною особою підприємницької діяльності за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державний реєстратор не уповноважений. Відповідно до п.350.1 ст.350 Податкового кодексу України безпосередньо до повноважень податкової міліції віднесена функція щодо встановлення місцезнаходження платників податків. Відтак, на думку апелянтів, факт внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі реєстраційної картки, поданої юридичною особою, запису про підтвердження відомостей про таку юридичну особу, не може спростувати встановлену податковою міліцією обставину відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та наполягав на залишенні її без задоволення.

Представник відповідачів підтримувала доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

ТОВ «АН ГРО» зареєстроване як юридична особа 08.06.2012, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку у Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. (а.с.10-13, 35, 136-137, 145-147)

Між позивачем та Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 09.12.2014 року укладено договір про визнання електронних документів № 091220141. (а.с.14-16)

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АН ГРО» виписано на ім'я контрагентів податкові накладні, які, відповідно до квитанцій, доставлено до контролюючого органу з відміткою «документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову», при цьому вказано наступні помилки:

- «можливо, відсутній договір з ДФСУ»: № 2 від 02.04.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 07.04.15), № 42 від 31.03.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 14.04.15), № 10 від 10.04.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 15.04.15); (а.с.17-19)

- «порушення вимог п.Ґ ст.201 ПКУ, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»: № 8 від 09.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 9 від 09.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 10 від 09.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 11 від 09.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 12 від 09.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 13 від 10.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 14 від 10.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 15 від 10.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 16 від 12.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 17 від 04.06.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 17.06.15), № 33 від 17.07.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 07.08.15), № 28 від 24.07.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 13.08.15), № 22 від 31.08.2015(документ доставлено до центрального рівня ДПС України 11.09.15), № 23 від 28.08.2015 (документ доставлено до центрального рівня ДПС України 11.09.15); (а.с.80-90, 100-102, 127-128)

Також, позивачем направлено до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року від 17.04.2015, яку, відповідно до квитанції, доставлено до центрального рівня контролюючого органу 17.04.15 з відміткою «документ не прийнято. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Виявлені помилки: можливо, відсутній договір з ДФСУ». (а.с.64-68, 103-107)

Фактично зазначені податкові накладні та податкова декларація не були прийняті з причини того, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/ послуг, вказане у документі, не відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Задовольняючи частково адміністративний позов ТОВ «АН АГРО», суд першої інстанції виходив з того, що, фактичною підставою для неприйняття податкової декларації та не реєстрації відповідних податкових накладних слугував факт застосування податковими органами до ТОВ «АН ГРО» статусу «відсутній за місцезнаходженням» та використання цього статусу у облікових даних протягом квітня-вересня 2015 року. В той же час, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження позивача підтверджено. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги посилання відповідачів на обставину встановлення податковою міліцією відсутності позивача за його місцезнаходженням, оскільки доказів наявності такого повідомлення за формою 18-ОПП, його направлення на адресу державного реєстратора представником відповідача до суду не надано, будь-які записи про відсутність за місцезнаходженням або не підтвердження відомостей про юридичну особу державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносилися.

В той же час, судом першої інстанції взято до уваги, що відповідно до п.п.12.4, 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів та п. 3.5.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, рішення про зміну стану платника податків приймається податковим органом, на обліку в якому знаходиться зазначена юридична особа.

Крім того, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України щодо неправомірного неврахування у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «АН ГРО» відповідних податкових накладних та зобов'язання Міністерства доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені податкові накладні, суд першої інстанції для повного захисту прав та інтересів позивача на підставі ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вийшов за межі позовних вимог та вказав, що податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають саме реєстрації, а не врахуванню в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, як просить позивач у своїх позовних вимогах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Приписами п.49.3 ст.49 Кодексу передбачено способи подання податкової декларації за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом. В тому числі, одним із таких способів є засоби електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Положеннями п.48.3 ст.48 Кодексу передбачено, що одним із обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, є місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями підпункту «Ґ» вказаного пункту Кодексу одним із обов'язкових реквізитів податкової накладної визначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп.16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.45.2 ст.45 Кодексу податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Положеннями ч.2 ст.17 вказаного Закону передбачено, що в Єдиному державному реєстрі, в тому числі, містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

В матеріалах справи щодо ТОВ «АН АГРО» містяться запити податкового органу на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, довідки про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків та повідомлення за формою №18-ОПП про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням: від 06.04.2015 №186/20-36-15-01-13 та від 08.04.2015 № 45, від 28.05.2015 №253/20-36-15-01-13 та від 09.06.2015 №77, від 04.08.2015 № 35/20-36-15-01-13 та від 06.08.2015 №125, від 11.08.2015 № 49/20-36-15-01-13 та від 11.08.2015 № 133, від 19.08.2015 №80/20-36-15-01-13 та від 04.09.2015 №146 відповідно. (а.с.48-50, 114-123)

Також, в матеріалах справи містяться повідомлення державного реєстратора від 17.04.2015, від 19.06.2015, від 11.09.2015 щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «АН АГРО» та описи від 22.04.2015, від 19.06.2015, від 10.08.2015, від 14.08.2015, від 15.09.2015 документів, що надаються юридичною особою ТОВ «АН АГРО» державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу», складені державним реєстратором. (а.с.132-135, 139, 148-149).

В свою чергу, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.09.2015 № 21179484 вбачається, що реєстраційні дії щодо підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «АН АГРО» проводилися 01.04.2013, 17.07.2013, 16.06.2014, 10.04.2015, 22.04.2015, 19.06.2015, 10.08.2015, 14.08.2015, 28.08.2015, 15.09.2015. (а.с.145-147)

При цьому, серед реєстраційних дій, які проводилися щодо позивача, відсутні такі дії, як зміна місцезнаходження чи не підтвердження відомостей щодо позивача.

Також, із матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківсьькій області направлялися листи від 22.06.2015 №22/06, від 11.08.2015 №11/08, від 14.09.2015 № 14/09, свід 16.09.2015 № 16/09 з інформацією на підтвердження свого місцезнаходження. (а.с.138, 140, 142, 150, 151)

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 62.1 ст.62 Кодексу передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Дане положення врегульоване п.74.1, п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 12.2 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

Згідно з абзацом першим п. 12.5 розд. ХІІ Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Положеннями ст.17-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами податкових органів здійснюється інформаційна взаємодія та обмін документами в електронній формі.

Відповідно до абз.2 ч.12 та ч.14 ст.19 вказаного Закону у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Таким чином, законодавчо встановлено чітку процедуру щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо не підтвердження відомостей щодо юридичної особи або відсутності такої юридичної особи за місцезнаходженням.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи викладені в доповненнях до апеляційної скарги про те, що майже всі податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та на даний час з технічних причин залишається незареєстрованою лише податкова накладна № 33 від 17.07.2015 року (а.с.201-216), оскільки на час прийняття судового рішення така інформаці відповідачами не надавалася, проти чого представників відповідачів не заперечувала під час апеляційного розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, та такою, що не спростовує висновки суду.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015р. по справі № 820/3911/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 14.01.2016 р.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.