Постанова № 55026022, 28.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р. Справа № 804/14686/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняЧервяченко Д.В. за участю: представника позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4 представника відповідача Донцова Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_6 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_6 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення №0018291703 від 16.09.2015р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1487,33грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1 від 17.08.2015р.;

-визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2015р. №Ф-0018281703 щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 17270,51грн. прийняту Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018251703 від 16.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 11198,22грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1 від 17.08.2015р;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017911701 від 11.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 510,00грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №56/10/04-10-17-01 від 01.09.2015р.;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017951701 від 14.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №57/10/04-10-17-01 від 04.09.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних рішень. При цьому позивач зазначає, що позивачем було правомірно включено до складу витрат у 2014р. товари, придбані у грудні 2013р., грудні 2014р. Під час проведення перевірки позивачем були надані усі первинні документи за перевіряємий період.

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення даного позову у зв'язку із його необґрунтованістю та зазначив, що перевіркою встановлено порушення вимог п.6 ст.128 Господарського кодексу України - неналежне ведення обліку доходів та витрат, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України - заниження суми чистого оподаткованого доходу за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб на суму 7465,48грн. Підприємство не забезпечило зберігання та не надало до перевірки документи які вимагалися перевіряючими. В порушення вимог чинного законодавства позивачем занижено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 17270,51грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.09.2015р. відповідачем прийняті наступні рішення, а саме рішення №0018291703 від 16.09.2015р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1487,33грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2015р. №Ф-0018281703 щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 17270,51грн.; податкове повідомлення-рішення №0018251703 від 16.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 11198,22грн.

Вказані рішення винесені відповідачем на підставі Акту перевірки №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1 від 17.08.2015р. «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, утримання та перерахування до бюджету ЄСВ ФОП ОСОБА_6 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

У вступній частині вказаного акту зазначено, що перевірка здійснювалась на підставі повідомлення від 08.07.2015р. №15150/10/04-10/04-10-17-03 та наказу №300 від 08.07.2015р. про проведення перевірки, які направлені позивачу засобами поштоваго звязку та отримані ним 16.07.2015р. У вказаному акті, зокрема, встановлено порушення позивачем п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України - заниження суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за перевіямий період на суму 7465,48грн. та встановлено порушення абз.1,2, п.2 ст.6, абз.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на заганообовязкове державне соціальне стразування на суму 17270,51грн. В акті зроблено висновок про те, що підприємство в порушення вимог п.44.1, п.44.3 ст.44, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу - не забезпечело зберігання та не надало на перевірку документів, повязаних із виконання вимог законодавства за перевіряємий період.

16.09.2015р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0018251703, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежени на суму 7465,48грн. та за штафними (фінансовими) санкціями на суму 3732,74грн., яке винесено на підставі акту перевірки від 17.08.2015р. №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1.

16.09.2015р. прийнято рішення №0018291703 про застосування штрафних санкцій в сумі 1487,33грн. на підставі акта перевірки від 17.08.2015р. №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1.

16.09.2015р. прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018281703 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 17270,51грн. на підставі акта перевірки від 17.08.2015р. №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1.

11.09.2015р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0017911701, яким збільшено суму грошового зобовязання за штафними (фінансовими) санкціями на суму 510,00грн., яке винесено на підставі акту перевірки від 01.09.2015р. №56/10/04-10-17-01, яким встановлено не надання позивачем запитуваних відповідачем документів у запиті №2 від 01.09.2015р.

14.09.2015р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0017951701, яким збільшено суму грошового зобовязання за штафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00грн., яке винесено на підставі акту перевірки від 04.09.2015р. №57/10/04-10-17-01, яким встановлено не надання позивачем запитуваних відповідачем документів у запиті №4 від 04.09.2015р.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (ст. 77 Податкового кодексу України).

Тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників (ст. 82 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України).

У відповідності до п. 138.1. ст.137 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн (п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.177.1., 177.2 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було придбано товар у грудні 2013р. у ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс Україна» (договір №0003-ЛО від 13.01.2012р.), що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №ДП13-000161462 від 26.12.2013р. на суму 12508,98грн., ПДВ-2501,80грн., податкова накладна №67250/45 від 26.12.2013р. на суму 12508,98грн., ПДВ-2501,80грн. Також, 27.12.2013р. придбано у ТЗоВ «ТД «Львівська Тютюнова Фабрика ЛТД» (договір №27-20 від 03.01.2013р.) товар, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №27-1047№151/27 від 27.12.2013р. на суму 3472,50грн., ПДВ-694,50грн., податкова накладна №151/27 від 27.12.2013р. на суму 3472,50грн., ПДВ-694,50грн. Даний товар був оплачений за наступними платіжними дорученнями: №2414 від 03.01.2014р. на суму 15010,78грн., №2417 від 03.01.2014р. на суму 4167,00грн. Витрати за податковою накладною №67250/45 від 26.12.2013р. на загальну суму 15010,78грн. включені до складу витрат 06.01.2014р., витрати за податковою накладною №151/27 від 27.12.2013р. на загальну суму 4167,00грн. включені до складу витрат 07.01.2014р. Даний товар був реалізований в січні 2014р., що підтверджується фіскальними звітними чеками реєстратора розрахункових операцій. Також, в грудні 2014р. у ТЗоВ «ТД «Львівська Тютюнова Фабрика ЛТД» (договір №27-20 від 03.01.2013р.) позивачем було придбано товар, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №27-1020 від 31.12.2014р. на суму 3484,17грн., ПДВ-696,83грн., податкова накладна №71/27 від 31.12.2013р. на суму 3484,17грн., ПДВ-696,83грн., видаткова накладна №27-1001 від 22.12.2014р. на суму 1708,33грн., ПДВ-341,67грн., податкова накладна №53/27 від 22.12.2013р. на суму 1708,33грн., ПДВ-341,67грн. Також, в грудні 2014р. придбано у ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс Україна» (договір №0003-ЛО від 13.01.2012р.) товар, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №ДП14-000162817 від 18.12.2014р. на суму 17991,54грн., ПДВ-3598,31грн., податкова накладна №71729/45 від 18.12.2014р. на суму 17991,54грн., ПДВ-3598,31грн., видаткова накладна №ДП14-000166311 від 25.12.2014р. на суму 19130,24грн., ПДВ-3826,04грн., податкова накладна №73218/45 від 25.12.2014р. на суму 19130,24грн., ПДВ-3826,04грн. Даний товар був оплачений за наступними платіжними дорученнями: №2956 від 29.12.2014р. на суму 2050,00грн., №2946 від 24.12.2014р. на суму 21589,85грн., №2958 від 30.12.2014р на суму 22956,28грн. Витрати за податковою накладною №71729/45 від 18.12.2013р. на загальну суму 21588,85грн. включені до складу витрат 18.12.2014р., витрати за податковою накладною №53/27 від 22.12.2013р. на загальну суму 2050,00грн. включені до складу витрат 22.12.2014р., витрати за податковою накладною №73218/45 від 25.12.2013р. на загальну суму 22956,28грн. включені до складу витрат 22.12.2014р. Даний товар був реалізований в грудні 2014р., що підтверджується фіскальними звітними чеками реєстратора розрахункових операцій. Витрати за податковою накладною №71/27 від 31.12.2013р. на суму 3484,17грн., ПДВ-696,83грн. включені до складу витрат січня 2015р.

Висновок податкового органу про завищення витрат в декларації про майновий стан та доходи за 2013р., 2014р. внаслідок включення відповідно до накладних, книг обліку доходів та витрат до складу витрат, по яким згідно фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій не отримано дохід спростовується вищевикладеним.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0018251703 від 16.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 11198,22грн.

Що стосується висновку податкового органу про донарахування єдиного внеску на загальну суму 17270,51грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р., № 2464-VI (надалі по тексту Закон № 2464-VI) платниками єдиного внески є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п1. ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI).

Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.1 ст.8 Закону № 2464-VI).

Зважаючи на те, що висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат та відповідного заниження оподаткованого доходу за 2013-2014р.р. на суму 49769,82грн. визнано судом таким, що суперечить вимог чинного законодавства, тому висновок податкового органу щодо необхідності сплати єдиного внеску в сумі 17270,51грн. є безпідставним.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування рішення №0018291703 від 16.09.2015р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1487,33грн. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2015р. №Ф-0018281703 щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 17270,51грн.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0017911701 від 11.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 510,00грн. та №0017951701 від 14.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00грн., суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення №0017911701 від 11.09.2015р. винесено на підставі акту перевірки №56/10/04-10-17-01 від 01.09.2015р. про не надання документів. В вказаному акті зазначено, що 01.09.2015р., на підставі проведення позапланової документальної перевірки позивача, через бухгалтера ОСОБА_4 вручено запит перевіряючих №2 про надання документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У вимозі зазначені перелік документів, які повинен був надати платник податків та підстави їх надання. З боку позивача станом на 01.09.2015р. до перевірки не надано: книги доходів та витрат (форма 10) за 2013р. та за 2014р.; перелік залишків товарів у вартісному значені станом на 01.01.2013р., 31.12.2013р., 31.12.2014р. із зазначенням найменування товару, кіот кості, ціни придбання; розшифровку валових витрат в розрізі накладних за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.; завірені належним чином копії книг доходів та витрат (форма 10) за грудень 2013р., грудень 2014р.; первинні документи, що підтверджують витрати за 2013р., 2014р. В зв'язку з чим, перевіряючими складено вказаний акт та зафіксовані порушення позивачем вимог п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.44.4 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

Також, 04.09.2015р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0017951701 від 14.09.2015р. винесено на підставі акту перевірки №57/10/04-10-17-01 від 04.09.2015р. про не надання документів. В вказаному акті зазначено, що 04.09.2015р., на підставі проведення позапланової документальної перевірки позивача, через бухгалтера ОСОБА_4 вручено запит перевіряючих №4 про надання документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У вимозі зазначені перелік документів, які повинен був надати платник податків та підстави їх надання. З боку позивача станом на 04.09.2015р. до перевірки не надано: книги доходів та витрат (форма 10) за 2013р. та за 2014р.; первинні документи, що підтверджують витрати за січень-листопад 2013р., та за січень-листопад 2014р. В зв'язку з чим, перевіряючими складено вказаний акт та зафіксовані порушення позивачем вимог п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, п.44.4 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України).

Згідно п. 85.6. ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Доказів щодо підписання актів №56/10/04-10-17-01 від 01.09.2015р., №57/10/04-10-17-01 від 04.09.2015р. про не надання документів позивачем, відповідачем не надано. Також судом встановлено, що відповідачем не вчинявся відповідний напис про відмову платника податків або його законного представника від підписання зазначених актів та не надано відповідачем доказів щодо направлення актів перевірки №56/10/04-10-17-01 від 01.09.2015р. №57/10/04-10-17-01 від 04.09.2015р. на адресу позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про скасування податкових повідомлень-рішень: №0017911701 від 11.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 510,00грн. та №0017951701 від 14.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00грн., оскільки акти про ненадання документів №56/10/04-10-17-01 від 01.09.2015р., №57/10/04-10-17-01 від 04.09.2015р. не були надані позивачу для ознайомлення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваних рішень.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на те, що позивачем під час подання позову було сплачено судовий збір у розмірі 487,20грн. та суд прийшов до висновку про задоволення позову, тому судовий збір сплачений позивачем в сумі 487,20грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0018291703 від 16.09.2015р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1487,33грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1 від 17.08.2015р.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.09.2015р. №Ф-0018281703 щодо сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 17270,51грн. прийняту Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018251703 від 16.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 11198,22грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №53/10/04-10-17-01-19/НОМЕР_1 від 17.08.2015р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017911701 від 11.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 510,00грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №56/10/04-10-17-01 від 01.09.2015р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017951701 від 14.09.2015р. про збільшення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1020,00грн. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №57/10/04-10-17-01 від 04.09.2015р.

Стягнути з Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (51413, Дніпропетровськ область, м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14а, код ЄДРПОУ 38685474) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_6 (51300, Дніпропетровська область, смт. Юр'ївка, вул. Леніна, 104-А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень, 20 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2015 року

Суддя О.В. Серьогіна