Постанова № 55026005, 18.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 р. справа № 804/9587/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбетон» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 002001500 від 28.01.2015 р. -

в с т а н о в и в :

31 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройбетон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 002001500 від 28.01.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 35 427,84 грн., в тому числі за основним платежем - на 28 342, 27 грн., за штрафними санкціями - на 7 085, 57 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві, а також у додаткових письмових поясненнях по справі від 08.10.2015 р., від 20.11.2015 р. зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 002001500 від 28.01.2015 р. винесено відповідачем на підставі висновків рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 815/10/04-36-10-08-09 від 01.12.2014 р. щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кривбасбудлюкс» за червень 2014 року, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги директора ТОВ «Стройбетон» на податкове повідомлення-рішення № 0002001500 від 22.08.2014 р. При цьому, висновки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ґрунтуються на матеріалах перевірки, оформленої актом № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р., про проведення якої позивач не був повідомлений та з її результатами не ознайомлений. Позивач вважає, що податковим органом належним чином не досліджувались господарські відносини ТОВ «Стройбетон» з контрагентом - ТОВ «Кривбасбудлюкс» за період червня 2014 року, належний аналіз первинних документів бухгалтерського обліку між цими підприємствами не проводився, проте, безпідставно зроблено висновок про небгрунтоване включення позивачем до складу податкового кредиту у декларації за червень 2014 року суми ПДВ у розмірі 28 342, 27 грн. На думку позивача, такий висновок не ґрунтується на доказах, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ «Стройбетон», були б направлені на отримання податкової вигоди або не були обумовлені економічними причинами, пов'язаними з отримання доходу від підприємницької діяльності. Також, позивач звертає увагу, що податковий орган в своєму рішенні № 815/10/04-36-10-08-09 від 01.12.2014 р., роблячи висновок про непідтвердження господарських операцій, обмежився посиланням на відсутність первинних документів та недекларування контрагентом позивача ТОВ «Кривбасбудлюкс» своїх податкових зобов'язань за червень 2014 року. З цього приводу позивач зазначив, що всі первинні документи, в тому числі, по вказаним правовідносинам, були надані податковому органу ще під час перевірки, оформленої актом № 132/04-83-22-01/31735675 від 09.08.2014 р, в якому відповідачем не було зазначено про наявність вказаних порушень у господарський діяльності по взаємовідносинам з ТОВ «Кривбасбудлюкс», та взагалі відображені взаємовідносини з цим контрагентом. Також, позивач зауважив, що висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р., суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені доводи, позивач просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с. 3-8, 122, 158).

Представником відповідача за довіреністю Качмар В.О. надані письмові пояснення, в яких зазначено, що Криворізькою північної об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в процесі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002001500 від 22.08.2014 р. за дорученням ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Стройбетон» по взаємовідносинах із контрагентами за період червня 2014 року, за результатами якої складено акт № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р. Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог 185.1, п. 186.1, п. 187.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок чого встановлено завищення податкового кредиту за червень 2014 року на суму 220 294, 45 грн. На підставі матеріалів даної перевірки, рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області «Про результати розгляду первинної скарги» від 01.12.2014 р. № 815/10/04-36-10-08-09 було частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002001500 від 22.08.2014 р. (на 191 952,18 грн. основного платежу). При цьому, господарські відносини між позивачем та ТОВ «Кривбасбудлюкс» на суму 28 342, 27 грн. підтверджені не були. За наслідками розгляду скарги позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 002001500 від 28.01.2015 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 35 427,84 грн., в тому числі за основним платежем - на 28 342, 27 грн., за штрафними санкціями - на 7 085, 57 грн. Представник відповідача вважає це рішення обґрунтованим, посилаючись на недоведення позивачем правомірності сформованого податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Кривбасбудлюкс» у червні 2014 року, з огляду на ненадання ним до перевірки податкових накладних, а також відсутність декларування зустрічних зобов'язань з ПДВ контрагентом-постачальником. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 165-166).

В судове засідання 18.12.2015 року представник відповідача, повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, не з'явився (а.с. 162).

Представник позивача за довіреністю Бондаренко О.В. додаткових пояснень по суті спору не надав, з клопотаннями про допит свідків або проведення судових експертиз по справі не звертався, проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував (а.с. 177-178).

За викладених обставин, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Стройбетон» перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість (а.с. 145).

З установчих документів позивача вбачається, що ТОВ «Стройбетон» здійснює діяльність, пов'язану із виробництвом бетонних розчинів, готових для використання (а.с. 21).

24.07.2014 р. відповідачем на адресу позивача направлено запит за вих. № 12671/10/04-83-15-01 про надання інформації та документального підтвердження господарських відносин з придбання товарів у ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд», ТОВ «Кривбасбудлюкс» за червень 2014 року (а.с. 154).

Листом за вих. № 28/07-1 від 28.07.2014 р. ТОВ «Стройбетон» погодилося на проведення невиїзної перевірки з цих питань, з наданням копій витребуваних документів (а.с. 155).

Начальником Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесено наказ № 607 від 28.07.2014 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стройбетон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо взаємовідносин з контрагентами: ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд», ТОВ «Кривбасбудлюкс» за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р.», та направлено повідомлення на проведення перевірки від 28.07.2014 р. № 52/01-83-22-01 (яке містить відмітку про одержання головним бухгалтером ТОВ «Стройбетон» Омельченко Г.О.) (а.с. 156-157).

В період з 28.07.2014 р. по 01.08.2014 р. посадовими особами Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Стройбетон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд», ТОВ «Кривбасбудлюкс» та операцій з подальшої реалізації придбаних товарів за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р. За результатами зазначеної перевірки складено акт № 132/04-83-22-01/31735675 від 09.08.2014 р., з яким ознайомлено директора та головного бухгалтера ТОВ «Стройбетон» (а.с. 19-48).

Позивачем на зазначений акт перевірки на адресу відповідача подані заперечення (а.с. 49-52).

Листом від 22.08.2014 р. за вих. 15051/10/04-83-22-01 відповідач повідомив ТОВ «Стройбетон» про залишення висновків, викладених в акті перевірки № 132/04-83-22-01/31735675 від 09.08.2014 р., без змін (а.с. 53-58).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 132/04-83-22-01/31735675 від 09.08.2014 р., відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002001500 від 22.08.2014 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 275 368, 06 грн. (а.с. 18).

Не погодившись з таким рішенням, 18.09.2014 р. позивач звернувся зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0002001500 від 22.08.2014 р. до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в порядку адміністративного оскарження рішення контролюючого органу (а.с. 59-62).

В ході розгляду скарги ТОВ «Стройбетон», з метою перевірки доводів позивача, ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було призначено документальну позапланову перевірку з питань, зазначених у скарзі платника податків, а саме: дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд», ТОВ «Кривбасбудлюкс», та операцій з подальшої реалізації придбаних товарів за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р.

Зазначену перевірку було проведено посадовими особами відповідача в період з 26.11.2014 р. по 28.11.2014 р. на підставі листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 26.11.2014 р. № 1111/7/04-36-10-08-14, за результатами якої складено акт № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р. (а.с. 145-153).

При цьому, в зазначеному акті відсутні підписи про ознайомлення з результатами перевірки посадових осіб позивача, або дані про відмову від його підписання. Також, відповідачем не надано до суду лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 1111/7/04-36-10-08-14 від 26.11.2014 р., на підставі якого була призначена зазначена перевірка, з відміткою про ознайомлення з ним посадових осіб позивача, або запит про надання до перевірки первинних документів. Також, відсутні інші документи, які б підтверджували отримання позивачем повідомлення про проведення даної перевірки підприємства в період часу з 26.11.2014 р. по 28.11.2014 р.

Згідно висновків акту перевірки № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р., податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог 185.1, п. 186.1, п. 187.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок чого, ТОВ «Стройбетон» завищено податковий кредит за червень 2014 року, в тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «Кривбасбудплюс» - на суму 28 342, 27 грн. По аналогічним взаємовідносинам з іншими контрагентами, а саме, ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд», виявлено порушення аналогічні тим, що зазначені в акті первинної перевірки № 132/04-83-22-01/31735675 від 09.08.2014 р. (а.с. 153).

На підставі висновків вказаного акту, ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 01.12.2004 р. № 815/10/04-36-10-08-09 «Про результати розгляду первинної скарги», яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 р. № 0002001500 (на 191 952,18 грн. основного платежу).

В той же час, зроблено висновок про непідтвердження взаємовідносин з ТОВ «Кривбасбудлюкс» на суму 28 342, 27 грн., у зв'язку з ненаданням позивачем відповідних податкових накладних та відсутність декларування ТОВ «Кривбасбудлюкс» своїх податкових зобов'язань за червень 2014 року (а.с. 11-17).

Своє рішення податковий орган мотивував тим, що підприємством ТОВ «Стройбетон» в повному обсязі були надані первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд» за червень 2014 року, які не були враховані відповідачем при проведенні первинної перевірки. При цьому, з даного рішення неможливо встановити, які саме первинні документи, що були надані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд» за червень 2014 року, стали підставою для часткового скасування податкового повідомлення-рішення № 0002001500 від 22.08.2014 р. Зазначене ставить під сумнів і ненадання позивачем до первинної перевірки первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Кривбасбудлюкс» на суму 28 342, 27 грн.

На підставі рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 815/10/04-36-10-08-09 від 01.12.2014 р. за результатами розгляду скарги, з урахуванням висновків акту перевірки № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р. та вимог ст. 58, п.60.1.3 та п. 60.4 ст. 60 ПК України, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 002001500 від 28.01.2015 р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кривбасбудлюкс» на суму 35 427,84 грн., в тому числі за основним платежем - на 28 342, 27 грн., за штрафними санкціями - на 7 085, 57 грн. (а.с. 9).

Не погодившись з вищевказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суд із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з досліджених судом у справі доказів, ТОВ «Стройбетон» укладено з ТОВ «Кривбасбудлюкс» договір купівлі-продажу № 1/18-04 від 18.04.2013 р., за яким ТОВ «Кривбасбудлюкс» зобов'язувалось передати у власність ТОВ «Стройбетон» товар (цемент ПЦ П/А - ш - 400) згідно специфікацій на загальну суму 170 053, 62 грн. (а.с. 71-84).

Додатковою угодою № 1 від 19.04.2013 р. дію договору купівлі-продажу № 1/18-04 від 18.04.2013 р. продовжено до 31.12.2015 р. (а.с. 78).

На підтвердження здійснення господарських відносин з поставки товару за вказаним договором, позивачем до перевірки було надано наступні первинні документи: видаткові накладні № 201 від 02.06.14, № 209 від 13.06.14, № 210 від 18.06.14, № 280 від 24.06.14, № 281 від 27.06.14; платіжні доручення № 607 від 27.06.14, № 557 від 19.06.14, № 630 від 03.07.14, № 683 від 17.07.14, № 682 від 17.07.14; товарно-транспортні накладні № 006006 від 02.06.14, № 006602 від 13.06.14, № 006849 від 18.06.14, № 007167 від 24.06.14, № 007337 від 27.06.14, рахунки на оплату № 518 від 02.06.14, № 4732 від 13.06.14, № 4733 від 18.06.14, № 676 від 24.06.14, № 677 від 27.06.14 (а.с. 85-89, 95-97).

Дані первинні документи бухгалтерського обліку відображені в акті повторної перевірки № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р. Проте, зазначені документи на предмет повноти та правильності їх оформлення, узгодженості з обліковими відомостями на підприємстві відповідачем не аналізувались, використання у власній господарській діяльності поставленої продукції не досліджувалося. Тим не менш, вони не були прийняті до уваги контролюючим органом з посиланням виключно на те, що складені за відсутності реально вчинених операцій. При цьому, висновки податкового органу про непідтвердження вчинення позивачем господарських відносин з контрагентом-постачальником, зокрема ТОВ «Кривбасбудлюкс», зроблено у зв'язку з ненаданням до перевірки податкових декларацій, а також, зважаючи на відсутність їх відображення в податковій звітності контрагента-постачальника.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до зазначених вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач стверджує, що всі первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Кривбасбудлюкс», в тому числі податкові накладні, були надані на запит податкового органу за вих. № 12671/10/04-83-15-01 від 24.07.2014 р. про надання інформації та документального підтвердження господарських відносин з придбання товарів у ТОВ «Матадор Групп», ТОВ «Компанія Інтер-Трейд», ТОВ «Моран-групп», ТОВ «Трайден Буд», ТОВ «Кривбасбудлюкс» за червень 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що всі зазначені первинні документи, в тому числі стосовно взаємовідносин між ТОВ «Стройбетон» та ТОВ «Кривбасбудлюкс» у червні 2014 року, мали бути предметом перевірки, проведеної в період часу з 28.07.2014 р. по 01.08.2014 р. Проте, вони не знайшли свого відображення в акті № 132/04-83-22-01/31735675 від 09.08.2014 р.

При цьому, з рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 815/10/04-36-10-08-09 від 01.12.2004 р. слідує, що під час проведення повторної перевірки, результати якої оформлені актом №190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р., перевіряючим контролюючого органу надавались в повному обсязі первинні документи, якими підтверджено факт надання послуг та право позивача на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, які були враховані лише частково (а.с.16).

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про повідомлення позивача про проведення такої перевірки та витребування первинних документів, необхідних для перевірки доводів, викладених у скарзі, а також про ознайомлення посадових осіб ТОВ «Стройбетон» з результатами її проведення, що свідчить про відсутність можливості у позивача повторно надати контролюючому органу всі первинні документи, що не були враховані під час попередньої перевірки.

В своїх поясненнях позивач також наполягав на тому, що до надання акту № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р. представником відповідача в ході судового розгляду справи, не знав про проведення повторної невиїзної перевірки в період з 26.11.2014 р. по 28.11.2014 р., та не був ознайомлений з її результатами.

Відповідач в судовому засіданні зазначені обставини не спростував, оскільки у нього відсутні докази повідомлення позивача про проведення цієї перевірки, та вручення платнику податків копії акту цієї перевірки.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати обґрунтованими висновки податкового органу про ненадання позивачем до перевірки податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ «Кривбасбудлюкс» у червні 2014 року, зроблені в акті перевірки № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р., та аналогічні висновки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, викладені в рішенні № 815/10/04-36-10-08-09 від 01.12.2014 р.

Натомість, податкові накладні за червень 2014 р., які ніби-то у позивача відсутні, а саме: № 1 від 02.06.14, № 8 від 13.06.14, № 9 від 18.06.14, № 78 від 24.06.14, № 79 від 27.06.14, були надані позивачем до суду, залучені до матеріалів справи, та узгоджуються з іншими документами по спірним взаємовідносинам, дослідженими судом (а.с. 90-94).

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту або валових витрат в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов'язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит або віднесення витрат до складу валових за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання особою своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки-застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і свавільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п.69 зазначеного рішення Європейського Суду).

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, відсутність відображення податкових накладних в податковій звітності контрагента-постачальника (ТОВ «Кривбасбудлюкс») не може бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару на адресу позивача, яку з боку контрагента-покупця (ТОВ «Стройбетон») в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Доводи відповідача про закінчення терміну дії договору, за яким на адресу позивача було поставлено товар (цемент ПЦ П/А - ш - 400) суд не приймає до уваги, оскільки до матеріалів справи долучена додаткова угода № 1 від 19.04.2013 р., якою термін дії договору продовжено до 31.12.2015 року (а.с. 176).

Жодних інших обставин для невизнання первинних документів ТОВ «Стройбетон» для врахування господарських відносин позивача з ТОВ «Кривбасбудлюкс» при визначення об'єкту оподаткування, у акті перевірки № 190/04-83-22-03/3173565675 від 28.11.2014 р. не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентом у цьому періоді не проведено, належної оцінки наданим позивачем первинним документам не надано, у зв'язку з чим, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими.

Суму податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від продавця ТОВ «Кривбасбудлюкс» у розмірі 28 342, 27 грн., включено позивачем до складу податкового кредиту в декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року (а.с. 63-70).

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

За викладених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем розрахунків з ТОВ «Кривбасбудлюкс» до складу податкового кредиту при формуванні об'єкту оподаткування з податку на додану вартість на підставі наданих ним первинних документів бухгалтерського обліку за період з 01.06.2014 р. по 30.06.2014 р., а тому прийняте Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 002001500 від 28.01.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 35 427,84 грн., в тому числі за основним платежем - на 28 342, 27 грн., за штрафними санкціями - на 7 085, 57 грн., підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройбетон» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 002001500 від 28.01.2015 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна