Ухвала суду № 55025915, 09.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року м. Київ К/9991/79584/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року

у справі № 2а-1870/9474/11

за позовом Виробничо-комерційного підприємства «СПЕКТР-СІП» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Виробничо-комерційне підприємство «СПЕКТР-СІП» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2011 року № 0007511502/0/64544 та № 0007521502/0/64546.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року позов був задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 11 серпня 2011 року № 0007511502/0/64544, № 0007521502/0/64546.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ, посилаючись на те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Між ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ (орендарем) та Сумською міською радою (орендодавцем) були укладені договори оренди земельних ділянок, а саме: від 13 березня 2002 року щодо земельної ділянки за адресою: м. Суми, район вул. 1-ї Заводської, загальною площею 8006 м2; від 10 квітня 2000 року щодо земельної ділянки за адресою: м. Суми, вул. Тополянська, 21-а, площею 17638 м2 (арк. справи 20-26).

Рішенням Господарського суду Сумської області від 02 листопада 2011 року у справі №8/147-10, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 січня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 травня 2012 року, було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 квітня 2000 року, укладений між Сумською міською радою та ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ, за яким ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ отримало в орендне користування земельну ділянку площею 17638 м2, яка знаходиться на вул. Тополянська, 21-а у м. Суми, а також було недійсним договір оренди земельної ділянки від 13 березня 2002 року, укладений між Сумською міською радою та ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ, за яким ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ отримало в орендне користування земельну ділянку площею 8006 м2, яка знаходиться в м. Суми, район вул. 1-ї Заводської (арк. справи 46-50, 78-82, 107-112).

ДПІ в м. Суми була проведена документальна невиїзна перевірка ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період січень-травень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 5678/152/14008643 від 27 липня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 286.2 статті 286, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на січень-травень 2011 року на загальну суму 87226,55 грн.

Зокрема, в акті перевірки було зазначено, що позивачем не були подані до податкового органу податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік, а також самостійно не задекларовано суму грошового зобов'язання у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі по орендній платі за вищезазначені земельні ділянки за січень-травень 2011 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 87226,55 грн.

11 серпня 2011 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ в м. Суми прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007521502/0/64544, яким згідно з підпунктом 54.3.1 54.3 статті 54 Податкового кодексу України збільшила ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на 87227,55 грн., у тому числі: 87226,55 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

11 серпня 2011 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Суми прийняла податкове повідомлення-рішення № 0007521502/0/64546, яким згідно з підпунктом 54.3.1 54.3 статті 54 Податкового кодексу України збільшила ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в розмірі 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішенням Господарського суду Сумської області від 02 листопада 2011 року у справі № 8/147-10, яке набрало законної сили, було визнано недійсними договори оренди, укладені між позивачем та Сумською міською радою, у якому, крім іншого, було встановлено, що земельними ділянками ВКП «СПЕКТР-СІП» у формі ТОВ фактично не користувалося з 2007 року, майно розташоване на спірній земельній ділянці знаходиться у користуванні іншої юридичної особи, що підтверджено судами апеляційної та касаційної інстанцій, з огляду на що у позивача відсутній обов'язок декларувати суми грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки, в тому числі і подавати до податкового органу декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 02 листопада 2011 року у справі №8/147-10, яке набрало законної сили, було визнано недійсними договори оренди, укладені між позивачем та Сумською міською радою. Крім іншого, в мотивувальній частині цього рішення було встановлено, що з 2007 року залізничними коліями та спірними земельними ділянками користується Сумська філія ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», яке надає послуги з подачі та прибирання вагонів, а майно, яке розташовано на спірній ділянці - залізничні колії, є державною власністю, і знаходяться на балансі Сумської філії ПАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» згідно наказів Міністерства транспорту та зв'язку України від 13 серпня 2009 року № 854, від 22 вересня 2009 року №992, від 15 березня 2010 року №137.

Зазначені обставини також підтверджуються матеріалами справи, а саме: наказом ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 18 березня 2010 року № 86 «Про зарахування на баланс Сумської філії ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» майна, яке згідно рішення суду не вибувало з державної власності», наказом Сумської філії ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» від 24березня 2010 року № 62 «Про зарахування на баланс майна, яке згідно рішення суду не вибуло з державної власності» (арк. справи 132-133).

Абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з частиною 2 статті 236 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

За наведених обставин, суд суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку,з яким погоджуєтсья суд касаційної інстанції, що оскільки договори оренди земельних ділянок від 10 квітня 200 року та від 13 березня 2002 року, укладені між позивачем та Сумською міською радою, були визнані недійсними та в силу положень частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України є недійсними з моменту їх вчинення, відтак це виключає можливість збільшення позивачу грошових зобов'язань із орендної плати за земельні ділянки, які були предметами вказаних договорів.

Таким чином, суди попередніх інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Сумах Сумської області ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна