Ухвала суду № 55025890, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 січня 2016 року м. Київ К/800/1236/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України Київського району в місті Полтаві на постанову Київського районного суду міста Полтави від 3 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України Київського району в місті Полтаві про визнання рішення протиправним та повернення незаконно утриманої пенсії, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України, -

В С Т А Н О В И В :

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Судовий збір за подання касаційної скарги не сплачено.

Скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

У касаційній скарзі зазначає, що органи Пенсійного фонду України? згідно пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України ,,Про судовий збір", до 1 вересня 2015 року були звільненні від сплати судового збору.

Також вказує, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору відсутні

Згідно частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих Положень Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Зважаючи на вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишити без руху та надати скаржнику термін для усунення недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України ,,Про судовий збір", останній справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України ,,Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При подачі позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 73,08 гривень.

Станом на 1 січня 2015 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1218 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, становить 87,70 гривень.

Керуючись ст.213 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Київського району в місті Полтаві на постанову Київського районного суду міста Полтави від 3 листопада 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 12 лютого 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я : Д.В. Ліпський

Суддя Д.В. Ліпський