Ухвала суду № 55025568, 13.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2016 р. м. Київ К/9991/75169/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Ситникова О.Ф.,

секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

за участю:

голови Лящівської сільської ради Черкаської області - Карасовської А.І.,

представника відповідача - Гончарука А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Лящівської сільської ради Черкаської області про стягнення середнього заробітку,

за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах позивача ОСОБА_4, на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И ЛА:

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час невиконання судового рішення про поновлення на роботі з 1 червня 2012 року по 1 липня 2012 року у сумі 2689 грн 63 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Лящівської сільської ради середній заробіток за час невиконання рішення суду з 1 червня 2012 року по 1 липня 2012 року в сумі 2689 грн 63 коп. та 500 грн моральної шкоди.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2012 року скасовано постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2012 року, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що відповідно до постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 1 червня 2012 року ОСОБА_4 поновлено на посаді секретаря Лящівської сільської ради та секретаря виконавчого комітету Лящівської сільської ради. Визнано протиправним та скасовано рішення Лящівської сільської ради від 19 березня 2012 року №18-3/VI. Визнано недійсним запис №12 у трудовій книжці про звільнення з роботи та зобов'язано відповідача видати дублікат трудової книжки, у який перенести усі записи крім №12. Стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу 6634 грн 21 коп. та 500 грн моральної шкоди. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення на роботі та стягнення компенсації за вимушений прогул у межах стягнення за один місяць в сумі 2689 грн 63 коп.

На виконання вказаного судового рішення розпорядженням Лящівського сільського голови від 1 червня 2012 року №16-р/к ОСОБА_4 поновлено на посаді секретаря сільської ради та закріплено робоче місце.

5 червня 2012 року Лящівська сільська рада прийняла рішення №19-6/ VI про скасування рішення Лящівської сільської ради від 19 березня 2012 року №18-3/ VI «Про звільнення з посади секретаря сільської ради та секретаря виконавчого комітету Лящіської сільської ради».

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що Лящівська сільська рада не приймала рішення про поновлення позивача на роботі, у зв'язку з цим, прийшов до висновку про стягнення з відповідача середнього заробітку за час невиконання рішення суду відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції посилався на те, що ОСОБА_4 з 1 червня 2012 року поновлено на посаді секретаря сільської ради розпорядженням Лящівського сільського голови від №16-р/к, а тому підстави для стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду відсутні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що рішення про поновлення на роботі позивача належить до компетенції Лящівської сільської ради.

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною другою статті 257 КАС встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 КАС передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Враховуючи те, що постанова Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 1 червня 2012 року в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді не виконана Лящівською сільською радою, шляхом прийняття відповідного рішення на її сесії, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП на виплату їй середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 1 червня 2012 року по 1 липня 2012 року.

У зв'язку наведеним, рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог слід скасувати.

Разом з тим, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що в ній відсутні мотиви, з яких виходив суд при її прийнятті в частині вирішення питання про стягнення суми середнього заробітку, і положення закону, якими він керувався.

У зв'язку з цим судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню і за правилами частини четвертої статті 227 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах позивача ОСОБА_4, задовольнити частково.

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.Ф. Ситников