Ухвала суду № 55025008, 13.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2016 рокусправа № 808/2513/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Завод будівельно-опоряджувальних машин "

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 р.

у справі № 808/2513/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин "

до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

про визнання протиправними дій та скасування розрахунків,-

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Завод будівельно-опоряджувальних машин» подано позов до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправним та скасування Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин», як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин», звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи просить апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що особи, які зазначені у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, мають право на пільгову пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

В засіданні, представник позивача апеляційну скаргу підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Публічним акціонерним товариством «Завод будівельно-опоряджувальних машин» від Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 була призначена та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів та розпорядженням.

Визнання протиправним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з січня по березень 2015 року, стало предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, на дату набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV не існувало порядку відшкодування фактичних витрат за списком N 1.

Однак, за змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону N 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом N 1788-XII («Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону N 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом N 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком N 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону N 1788-XII.

При цьому, що виходячи з аналізу положень наведених вище законів обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Щодо підстав призначення пенсій.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону.

Різниця між підставами призначення пенсії за статтею 100 та статтею 13 Закону N 1788-XII полягає у моменті виникнення права на пенсію.

Усі зазначені Позивачем особи набули права на пенсію на пільгових умовах після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, та отримують пенсію у відповідності до статті 13 зазначеного закону, що підтверджується протоколами про призначення пенсії, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно до пункту 6.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.

Відмінність розмірів пенсій, що зазначені у протоколах про призначення пенсії, полягає у їх збільшенні внаслідок перерахунку.

Збільшення розмірів пенсій внаслідок її перерахунку згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, становить її основний розмір, а тому підлягає відшкодуванню.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки, пункт 6.5 Інструкції N 21-1, складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Видаючи довідку про підтвердження пільгового ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно-опоряджувальних машин» підтвердило наявність у останніх пільгового стажу.

Правильність розрахунків, а також визначення пільгового стажу пенсіонерів та відсотку відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено судом першої інстанції та підтверджено копіями документів з пенсійних справ пенсіонерів, що містяться в матеріалах справи.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі № 808/2513/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 14.01.2016 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва