Рішення № 55022297, 15.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7896/15-ц

Провадження № 22-ц/779/72/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С.О.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла, за апеляційною скаргою ПАТ «Універсал банк» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 13 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 02.11.2007 року між сторонами було укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 в якості забезпечення виконання зобов'язань за укладеним між сторонами кредитним договором №02/920к від 02.11.2007 року.

Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконала, ПАТ «Універсал Банк» в законному порядку звернув стягнення на предмет іпотеки, шляхом його реалізації з прилюдних торгів, а 23.12.2011 року набув права власності на предмет іпотеки.

Оскільки на даний час, відповідач в добровільному порядку звільнити займане житлове приміщення відмовляється, позивач просив виселити без надання іншого житла ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 13 жовтня 2015 року в задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла - відмовлено.

На дане рішення представник ПАТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неналежну оцінку судом доказів по справі та порушення норм матеріального і процесуального права.

На думку апелянта, суд не взяв до уваги той факт, що квартира АДРЕСА_1 яка була предметом іпотеки, придбана за кошти отримані на підставі укладеного між ПАТ «Банк Універсальний» та відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору №02/920к від 02.11.2007 року. Квартира була передана в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язання саме по даному кредитному договору. За таких обставин висновок суду про недоведеність факту придбання відповідачем квартири за кредитні кошти, є помилковим.

Крім того, апелянт вказує, що в даному випадку вимога про виселення відповідача є захистом порушеного права власності власника (ПАТ «Універсал Банк») в користуванні та розпорядженні власністю, оскільки право власності на квартиру перейшло до банку, а ОСОБА_2 проживає в ній без належних правових підстав.

З цих підстав, заочне рішення суду першої інстанції, представник апелянта просив скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В судове засідання представник банку не з'явився, заздалегідь подав заяву про розгляд справи за відсутності представника; вимоги апеляційної скарги підтримує та просить про її задоволення.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася повторно, хоч належно повідомлялася судом про розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 02.11.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» (далі ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 02/920 від 02.11.2007 року було укладено договір іпотеки, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1.

На підставі копії свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) від 23.12.2011 року та копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію права власності від 06.11.2014 року, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ПАТ «Універсал Банк» на даний час є власником квартири АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово надсилав ОСОБА_2 вимоги, про добровільне звільнення займаного житлового приміщення, однак такі повертались з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Факт відсутності доступу до квартири також підтверджується відповідним актом (а.с.19).

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «Універсал Банк» посилався на те, що він є новим власником квартири, а проживання у ній відповідача є порушенням його законних прав щодо користування та розпорядження власністю.

Відмовляючи в задоволенні позову про виселення, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що спірна квартира була придбана за рахунок отриманого у позивача кредиту, повернення якого було забезпечено іпотекою.

Однак погодитись з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду не може, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

Статтею 391 ЦК визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про виселення.

Враховуючи те, що позивач набув права власності на квартиру в встановленому законом порядку, і зазначена обставина жодним чином на даний час не оспорюється, то вимогу про виселення відповідача не слід пов'язувати зі зверненням стягнення на майно. Така вимога є засобом захисту права власності.

Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку про підставність позовних вимог ПАТ «Універсал Банк».

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Апеляційного суду приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з порушенням вимог процесуального права із неправильним застосуванням матеріального права, а тому воно підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі вищенаведеного та ст. 391 ЦК України, та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 , 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Універсал банк» задовольнити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 13 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський