Ухвала суду № 55022286, 12.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/628/15-ц

Провадження № 22-ц/779/67/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Тисменицького районного суду від 10 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» пред'явлено до ОСОБА_2 вищезазначений позов. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору №93/087/14-CL від 09.04.2008 року щодо погашення кредитних коштів, утворилась заборгованість у розмірі 8013,11 доларів США за кредитом та відсотками, а також 7892,50 грн пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків. Посилаючись на те, що в добровільному порядку ОСОБА_2 відмовляється повертати вищевказану заборгованість, позивач просив стягнути її в примусовому порядку.

Заочним рішенням Тисменицького районного суду від 10 липня 2015 року позов ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 8013,11 доларів США, що еквівалентно 175006,32 грн заборгованості за кредитом та нарахованих відсотках та 7892,50 грн пені за невиконання кредитних зобов'язань за кредитним договором. Цим же рішенням постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1892 грн судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням суду в частині стягнення неустойки, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на те, що у зв'язку із неналежним його повідомленням про розгляд даної справи в суді першої інстанції, він був позбавлений можливості подати заяву про застосування строку позовної давності до позовної вимоги Банку про стягнення неустойки, яка була нарахована, на його думку, більш ніж за один рік до дня подання позову. Посилаючись на вищенаведене, просить рішення суду в частині стягнення неустойки скасувати.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та представник Банку не з'явились з невідомих причин, хоч судові повідомлення були вручені завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитом та відсотками у розмірі 8013,11 доларів США жодною із сторін не оскаржується, а тому колегією суддів у відповідності до ч.1 ст. 303 ЦПК України не перевіряється.

Що ж стосується висновку суду першої інстанції щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» пені за несвоєчасну сплату основної заборгованості та відсотків за договором кредиту, колегія суддів вважає його правильним і таким, що відповідає нормам матеріального права та умовам договору кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладеного кредитний договір №93/087/14-СL на суму 31500 доларів США, зі сплатою 13% річних та кінцевим строком повернення коштів до 06.04.2018 року (а.с.4-6). У зв'язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача утворилась заборгованість, яка станом на 04.03.2015 року становила 8013,11 доларів США за кредитом та відсотками і 7892,50 грн нарахованої пені за несвоєчасну сплату тіла та відсотків (а.с.3).

Відповідно до п.п. 3.2.6 та 4.1. кредитного договору Банк має право стягувати з позивальника неустойку, штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов договору, яка становить 0,2% за кожен день прострочення.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, неустойка (пеня, штраф) підлягає стягненню за умови невиконання основного зобов'язання в межах діючого строку звернення до суду, тобто в межах строку позовної давності, визначеного ст. 258 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.3) вбачається, що Банком нарахована пеня саме з врахуванням вимог ст. 258 ЦК України, тобто в межах одного року в розмірі 332,84 доларів США, що еквівалентно 7892,50 грн.

Враховуючи вищенаведене, посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що до вимоги про стягнення з нього пені слід застосувати строк позовної давності, колегією суддів не можуть бути прийняті.

Правильність зазначеного розрахунку пені, який прийнято до уваги судом першої інстанції при ухваленні рішення, відповідачем не оспорюється, і об'єктивних відомостей, які б доводили помилковість такого розрахунку, немає.

Колегія суддів також констатує, що правових підстав для зменшення розміру неустойки, передбачених частиною третьою статті 551 ЦК України, в даному випадку немає.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, їм дано правильну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування ухваленого в даній справі рішення немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 316, 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 10 липня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Васильковський

О.Є. Меленко