Ухвала суду № 55022045, 06.03.2015, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1082/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Веселов В.М.,

за участю: секретаря Максим`юк М.А.,

прокурора Коломийської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальне провадження № 1-кп/346/101/2015 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого , одруженого, раніше неодноразово судимого,останній раз 18.08.2014 року Коломийським міськрайонним судом за ч.1 ст.389 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 2465 грн.,який не сплачено,на утриманні малолітня дитина, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.307 ч.1 та ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст.307 ч.1 та ч.2 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконному збуті психотропної речовини, та в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненого повторно.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 12 січня 2015 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці терміном до 12 березня 2015 року .

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

Прокурор в судовому засіданні наголосив на необхідності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого,оскільки вчинений злочин є тяжким, обвинувачений не працює, може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків ,у обвинуваченого відсутнє нерухоме чи рухоме майно, був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке санкція відповідної статті 307 ч.2 КК України ,за якою обвинувачується ОСОБА_2, передбачає покарання від 6 до 10 років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захист обвинуваченого подав відповідне клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого на домашній арешт, вказав,що обвинуваченого є новонароджена дити- на, яку він утримує, він не збирається тікати, і готовий на першу вимогу з`являтись до суду, тому підтримав позицію обвинуваченого, вказав, і просить суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , слід продовжити, виходячи з наступного.

Підстави для арешту передбачені нормами КК України та КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод людини, а саме ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду по правам людини. Основна мета вказаної ст.5 Конвенції заключається в тому, щоб виключити необгрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі «Маккей проти Великобританії»). ЄСПЛ звертає увагу , що вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства,а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа «Плесо проти Угорщини»). В рішенні по справі «Джессіус проти Литви» ЄСПЛ роз`яснив , що в розумінні ст.5 Конвенції особа може бути взята під варту на підставі підпункта «с» пункта 1 цієї статті тільки в рамках кримінального судочинства з метою, щоб дана особа предстала перед компетентним органом за наявності обгрунтованої підозри.

Наявність мети доставки підозрюваного до суду повинна розглядатись незалежно від досягнення цієї мети (справа «Пєтков и Профіров проти Болгарії»),а допит в період тримання під вартою проводиться з метою сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження або спростування конкретної підозри, яка стало підставою для тримання під вартою (справа «Броган та інші проти Великобританії», «Лабіта проти Італії»).

Таким чином, тримання під вартою і доставка до компетентного правоохоронного органу особи, щодо якої існує підозра у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особа ухиляється або може ухилитись від покладених на неї обов`язків , передбачених законом, є належним засобом.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 12 січня 2015 року, оскільки покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачає позбавлення волі на строк від 6 років.

Крім цього у вищевказаній ухвалі Коломийського міськрайонного суду від 12 січня 2015 року, яка є в матеріалах справи, зазначено обставини, які послужили підставами для обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Так, обвинувачений не працює, може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків , відмовився від дачі показань, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення. Крім цього , як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений є неодноразово судимий.

На даний час судовий розгляд даного кримінального провадження розпочато , вищеперераховані обставини зазначені у вищезгаданій ухвалі Коломийського міськрайонного суду від 12 січня 2015 року не змінилися, інших обставин, які б надавали підстави до зміни запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою суд не вбачає.

За наведених обставин, запобіжний захід обвинуваченому, визначений ухвалою суду від 12 січня 2015 року слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 183, 331, 369-372, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, визначений ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 12 січня 2015 року, у вигляді тримання під вартою вважати продовженим строком на два місяці, тобто до 6 травня 2015 року, до 12.30 год.

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 щодо заміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт відмовити.

Встановити розмір застави, який становить 70 розмірів мінімальної заробітної плати, що обгрунтовується обставинами даними кримінального правопорушення, характеризуючими даними на обвинуваченого, та його суспільною небезпечністю. Обвинувачений ОСОБА_2 має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який строк дії даної ухвали.

У разі внесення застави у вказаному розмірі обвинувачений ОСОБА_2 зобов`язується прибувати за кожною вимогою прокурора, суду, не відлучатись з постійного місяця проживання без дозволу прокурора, суду, повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання або роботи, не відвідувати розважальні заклади,в яких розпиваються алкогольні напої.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору після її проголошення та направити начальнику СІЗО м. Івано-Франківська.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Веселов В. М.