Ухвала суду № 55018173, 12.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 0828/1489/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 0828/1489/2012 Головуючий в 1 інстанції

Провадж. № 11-кп/778/197/16 Федорець С.В.

Категорія ч.3 ст. 185 Доповідач в 2 інстанції

КК України Тютюник М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Тютюник М.С.,

суддів Городовенка В.В., Рассуждая В.Я.,

при секретарі Ігнатенко І.В.

розглянула 12 січня 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року, якою відмовлено в задоволенні подання ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового терміну покарання, призначеного вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

засудженого вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки.

Учасники судового провадження:

прокурор Мотренко М.В.

Встановлені ухвалою Якиміського районного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року обставини:

Вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року ОСОБА_3 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки.

12 жовтня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку. В обгрунтування подання ОСОБА_3 послався на грубе порушення КВІ його прав, передбачених ч.2 ст. 165 КВК України, яка не звернулась до суду з поданням про звільнення його від відбування призначеного покарання. Одночасно просив врахувати, наявність у нього постійного місця проживання та реєстрації на території Якимівського району, позитивну характеристику за місцем проживання, той факт, що він не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, а також сплив іспитового строку, призначеного вироком суду.

Відмовляючи в задоволенні подання ОСОБА_3, суд послався на наявність в матеріалах провадження відомостей щодо вчинення ним в період відбування покарання з випробуванням нового злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, кримінальне провадження за яким знаходиться в Якимівському районному суді Запорізької області, що виключає можливість звільнення його від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку, призначеного попереднім вироком.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необгрунтованість ухвали, відсутність обвинувального вироку стосовно нього за вчинення іншого злочину, який набрав би законної сили, що дає підстави для звільнення його від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку, оскільки він не може вважатися особою, що вчинила злочин в період іспитового строку. Просить ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою звільнити його від відбування призначеного покарання за попереднім вироком у зв'язку із закінченням іспитового строку.

Заслухавши доповідача, прокурора, який наполягав на залишенні ухвали без змін як законної та обгрунтованої, перевіривши матеріали кримінального провадження та особової справи стосовно ОСОБА_3, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки і не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений звільняється з обліку в кримінально- виконавчій інспекції.

Як встановлено судом ОСОБА_3, будучи засудженим вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, 06 січня 2015 року був повідомлений про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, вчиненого, згідно з повідомленням про підозру, 01 січня 2015 року о 16 год. 00 хв., тобто в період іспитового строку призначеного вироком Якимівського районного суду Запорізької області, який мав закінчуватися 20.06.2015 року (особова справа ОСОБА_3-а.п.13, 95).

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України з 24.03.2015 року знаходиться в провадженні Якимівського районного суду Запорізької області, що підтверджується відомостями районного суду. В рамках даного кримінального провадження, ОСОБА_3, ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 09 січня 2015 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.п.97-98 особової справи ОСОБА_3.)

За вимогами ч. 1 ст. 78 КК України, засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, після закінчення іспитового строку звільняється судом від призначеного йому покарання.

Натомість, притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення злочину в період іспитового строку, визначеного попереднім вироком суду стосовно даної особи унеможливлює звільнення ОСОБА_3 від призначеного йому вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року покарання.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо наявності підстав для звільнення його від відбування призначеного покарання у зв'язку з закінченням іспитового терміну, призначеного вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року не знайшли свого підтвердження в матеріалах провадження.

Відсутність обвинувального вироку зо обвинуваченнням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, який набрав законної сили не є підставою для звільнення його від відбування покарання на підставі ч.2 ст. 165 КВК України.

Наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_3, в рамках якого останній обвинувачується у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України є достатньою законною підставою для відмови в задоволенні подання ОСОБА_3

Подання ОСОБА_3 розглянуто судом з дотриманням положень ст. 539 КПК України.

Рішення суду належним чином мотивоване, є законним та обгрунтованим, підстав для його скасування, виходячи з доводів апеляційної скарги ОСОБА_3, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 17 листопада 2015 року, якою відмовлено в задоволенні подання ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового терміну покарання, призначеного вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2012 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня оголошення, а засудженим, що тримається під вартою в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Судді:

М.С. Тютюник В.В. Городовенко В.Я. Рассуждай