Справа № 310/9449/15-ц
2/310/319/16
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
11 січня 2016 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Стручкової Л.І.,
при секретарі - Вакал Н.А,
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, який згодом уточнив, про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу, 3 процентів річних від простроченої суми, проценти за користування коштами за договором позики. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.11.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, відповідно до умов якого остання отримала 832000 грн., що еквівалентно 104000 доларів США. Додатковою угодою від 21.12.2012 року до вказаного договору позики внесено зміни. Встановлено позику в розмірі 920000 грн., що еквівалентно 115000 доларів США. Строк договору визначено до 01.12.2013 року. Також 21.12.2012 року, у забезпечення вказаного договору позики, між сторонами було укладено договір іпотеки, предметом якої було визначено житловий будинок №7 по вул. Приморській в м. Бердянську. ОСОБА_3 умови договору у встановлений строк не виконала у звязку з чим сума позики повернута, у відповідності до п.6.5.1 договору іпотеки. Вимоги іпотекодержателя були задоволені 13.03.2014 року шляхом реєстрації за ним права власності на житловий будинок №7 по вул. Приморській в м. Бердянську. Однак згідно висновку про оцінку вартості вказаного домоволодіння ринкова вартість його станом на 25.10.2013 року складає 647433 грн., або 81000 доларів США. Розмір неповернутої суми за договором позики складає 272567 грн. На підставі ст.625 ЦК України, ОСОБА_3 також повинна сплатити 3% річних від простроченої суми. Так, за період часу з 01.12.2013 року (строк кінцевого виконання зобовязань по договору позики) по 13.03.2014 року (дата державної реєстрації права власності), 3% річних від простроченої суми 647433 грн. складають 5482,30 грн. 3% річних від простроченої суми 272567 грн., за період часу з 01.12.2013 року по 24.12.2015 року складають 16881,57 грн. На підставі ст. 1048 ЦК України, за користування коштами у розмірі 647433 грн., за період часу з 01.12.2013 року по 12.03.2014 року, ОСОБА_3 повинна сплатити проценти у розмірі 11923,56 грн. За користування коштами у розмірі 272567 грн., за період часу з 01.12.2013 року по 24.12.2015 року, ОСОБА_3 повинна сплатити проценти у розмірі 96227,51 грн. Вказані суми позивач і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (а.с.41) в судовому засіданні позов підтримала посилаючись на обставини викладені в ньому. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до ст. 74 ЦПК України (а.с.44, 48, 64, 70, 83). Заяву про розгляд справи за її відсутності не надала, причини неявки суду не повідомила, письмових заперечень проти позову не надала. Її представник ОСОБА_4 (а.с.66) в минулому судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Заперечував проти наведених в позові розрахунків.
Суд, на підставі ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, за згодою позивача, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних в заочному порядку.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, докази у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Якщо у зобовязанні встановлений сирок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч.1 ст. 1049, ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Судом встановлено, що 28.11.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, який посвідчено ОСОБА_5, приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області, та зареєстровано в реєстрі за №2305. Згідно п.1.1. вказаного договору позики ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняла у власність 832000 грн., що еквівалентно 104000 доларів США. Пунктом 1.2. договору встановлено строк договору до 01.01.2013 року. Пунктом 10. встановлено, що цей договір є також актом прийому-передачі грошей (а.с.7).
21.12.2012 року сторонами підписано додаткову угоду до вказаного договору позики, яка посвідчена ОСОБА_5, приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області, та зареєстрована в реєстрі за №2515. Пунктом 1.1. додаткової угоди встановлено, що ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняла у власність 920000 грн., що еквівалентно 115000 доларів США. Пунктом 1.2. встановлено строк договору до 01.12.2013 року (а.с.8).
Також 21.12.2012 року, у забезпечення вказаного договору позики, між сторонами було укладено договір іпотеки, який посвідчено ОСОБА_5, приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області, та зареєстровано в реєстрі за №2516. Предметом іпотеки було визначено житловий будинок №7 по вул. Приморській в м. Бердянську (а.с.9-11).
ОСОБА_3 умови договору у встановлений строк не виконала у звязку з чим, відповідності до п.6.5.1 договору іпотеки, вимоги ОСОБА_2 були задоволені 13.03.2014 року, шляхом реєстрації за ним права власності на житловий будинок №7 по вул. Приморській в м. Бердянську (а.с.6).
Згідно висновку Бердянської філії Запорізької торгово-промислової палати про оцінку вартості вказаного вище будинку, ринкова вартість його станом на 25.10.2013 року складає 647433 грн., або 81000 доларів США (а.с.14-38).
Отже розмір неповернутої суми за договором позики складає 272567 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).
Наведені позивачем в уточненій позовній заяві розрахунки 3% річних (а.с.78) суд вважає правильними. Так, за період часу з 01.12.2013 року по 13.03.2014 року, 3% річних від простроченої суми 647433 грн. складають 5482,30 грн., а 3% річних від простроченої суми 272567 грн., за період часу з 01.12.2013 року по 24.12.2015 року складають 16881,57 грн. Тож позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року (справа № 6-36цс14), яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для усіх судів при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, сформульована правова позиція про те, що згідно з вищевказаною статтею ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує пятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не повязаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Таким чином, якщо договір позики не є безоплатним (безпроцентним) у розумінні ч. 2 ст. 1048 ЦК України, позичальник зобовязаний сплатити винагороду (проценти за користування позикою) й у разі, коли таким договором не передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Наведені позивачем в уточненій позовній заяві розрахунки процентів (а.с.78) суд вважає правильними. Так, за користування коштами у розмірі 647433 грн., у період часу з 01.12.2013 року по 12.03.2014 року, сума процентів складає 11923,56 грн., а за користування коштами у розмірі 272567 грн., у період часу з 01.12.2013 року по 24.12.2015 року - 96277,51 грн. Суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 4030,82 грн. також підлягають стягненню з відповідачів (а.с.1, 76).
Керуючись 509, 526, 530, 536, 610-612, 625, 629, 1049, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 15, 57-62, 64, 88, 169, 208, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Октябрська, буд.3, ідентифікаційний номер:НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, суму боргу за договором позики від 28.11.2012 року за реєстровим номером 2305 та додатковою угодою від 20.12.2012 року за реєстровим номером 2515 в загальному розмірі 403081,94 грн. (чотириста три тисячі вісімдесят одна гривня 94 копійки) та понесені судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 4030,82 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або письмової заяви відповідача про перегляд заочного рішення, якщо їх не було подано.
У разі подання письмової заяви відповідача про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом або заяви судом першої інстанції.
СуддяОСОБА_6
Судове рішення № 55017399, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 11.01.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 310/9449/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: