Ухвала суду № 55017207, 14.01.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/7578/15-ц Номер провадження 22-ц/775/48/2016

Головуючий 1 інстанції Фролова Н.М.

Доповідач Кішкіна І.В.

Категорія 20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Мальованого Ю.М., Новосьолової Г.Г.,

за участю секретаря Чуряєва В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Артемівську Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди біржового контракту (договору купівлі-продажу) дійсною та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди біржового контракту (договору купівлі-продажу) дійсною та визнання права власності відмовлено.

З вказаним рішенням не погодилася позивачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції ухвалив рішення без урахування доказів у справі та додаткової позовної заяви про зміну позову у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу, а також заявлення нею доручення до справи третіх осіб.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити її позов. При цьому позивачка пояснила, що влітку 2015 року вона простою поштою надіслала лист відповідачці, в якому запропонувала звернутися до нотаріуса для оформлення договору, але відповіді не отримала.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена на офіційному сайті апеляційного суду Донецької області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що сторони під час укладання біржового контракту досягли згоди щодо всіх його істотних умов та виконали його, однак договір нотаріально не посвідчений, доказів, які б свідчили про те, що відповідачка ухилялася від нотаріального оформлення угоди, позивачкою не надано.

З такими висновками погоджується апеляційний суд, оскільки вони не суперечать вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 09 серпня 2000 року в Артемівській філії Донецької товарної біржі продавець ОСОБА_2 в особі брокера ОСОБА_3, діючого на підставі свідоцтва члену ДТБ №308 і договору-доручення №848-Н та покупець ОСОБА_1 в особі брокера ОСОБА_5, діючої на підставі свідоцтва члену НОМЕР_1 і договору-доручення №849-Н, уклали угоду біржовий контракт №318-Н (договір купівлі-продажу), відповідно до якого продавець продала, а покупець придбала однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.43).

Зазначена у вказаному біржовому контракті покупець ОСОБА_1 відповідно до копій свідоцтв про одруження, виданих 17 серпня 2002 року та 27 лютого 2015 року, після укладання шлюбів змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.6,7).

З копії технічного паспорту на квартиру, довідки КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації», копії запису з реєстраційної книги про реєстрацію прав власності вбачається, що власником квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Донецькою товарною біржею №318 від 09 серпня 2000 року, зареєстрованого в БТІ за реєстровим номером 7699, є ОСОБА_1 (а.с.33,41,42).

Згідно із ст. 224 ЦК України (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що сторони під час укладання біржового контракту досягли згоди щодо всіх його істотних умов та виконали його, а саме: сплачено певну грошову суму відповідно до п.2.1. біржового контракту, технічний паспорт на квартиру та ключі від квартири передані позивачці.

Відповідно до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).

Згідно із ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст.48 цього Кодексу. Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28 квітня 1978 року №3 з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов договору купівлі-продажу та виконали його, але договір нотаріально не посвідчений, в той час як відповідно до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року), яка діяла на час укладання біржового контракту, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений.

Крім того, суд дійшов правильного висновку щодо того, що у відповідності до вимог ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) позивачка не надала доказів, які б свідчили про те, що відповідачка ухилялася від нотаріального оформлення угоди.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка пояснила, що влітку 2015 року вона простою поштою надіслала лист відповідачці, в якому запропонувала звернутися до нотаріуса для оформлення договору, але відповіді не отримала. При цьому позивачка не надала доказів щодо відправлення такого листа.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою АДРЕСА_2.

Окрім того, з 27 листопада 2014 року «Укрпошта» зупинила прийом та доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, що не контролюються українською владою, пересилання пошти не здійснюється в такі міста: Донецьк, Докучаєвськ, Горлівка, Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Макіївка, Сніжне, Торез, Харцизьк, Шахтарськ, Ясинувата та ін., повний список міст і селищ Донбасу, з якими припинено роботу «Укрпошти», зазначено на офіційному сайті підприємства.

Крім того, апеляційним судом зроблено запити до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Донецькій області, відділу державної реєстрації актів цивільного стану Артемівського міськрайонного управління юстиції, департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, з надісланих відповідей яких вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою в Донецькій області не значиться, в єдиній інформаційній базі даних про взятих на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення не значиться.

Таким чином, висновок суду про відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), для визнання біржового контракту дійсним та визнання за позивачкою права власності на квартиру відповідає обставинам справи та нормам права, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що суд ухвалив рішення без урахування додаткової позовної заяви про зміну підстави позову у зв'язку з втратою правовстановлюючого документу та не постановив за цим питанням ухвали апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки як вбачається з журналів судового засідання від 29 жовтня 2015 року та 06 листопада 2015 року (а.с.34,44) додаткову позовну заяву про зміну підстави позову позивачкою подано після початку розгляду справи по суті всупереч вимогам ч. 2 ст. 31 ЦПК України, відсутність ухвали щодо додаткового позову як процесуальне порушення не впливає на суть рішення.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309, 310 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності зазначених вище норм, правильно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді