Рішення № 5501630, 19.05.2009, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

№ 2-153/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Іванова Д.Л.,

при секретарі - Загородній Л.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Новомиргородське виробничо управління житлово-комунального господарства звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, вказуючи, на те, що відповідач в порушення умов договору про надання житлово - комунальних послуг від 11.11.2004 року пругом 2005 -2008 років не сплатив ВУЖКГ вартість наданих йому житлово-комунальних послуг у розмірі 1336,32 грн.

У звязку з цим Новомиргородський ВУЖКГ просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також всі судові витрати повязані з розглядом справи.

Протягом розгляду справи представником позивача неодноразово вносились уточнення до позовних вимог щодо розміру заборгованості ОСОБА_2 з урахуванням цих уточнень ВУЖКГ просить стягнути з відповідача остаточно - 1820, 66 грн. заборгованості, яка утворилась з вересня 2006 року по травень 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві і просила суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та витрати пов'язані з розглядом справи.

Відповідач ОСОБА_2 позов Новомиргородського ВУЖКГ не визнав, посилаючись на те, що він в період опалюваного сезону 2005 - 2006 років послугами по теплопостачанню не користувався і фактично з 2003 року його квартира від мережі була відключена, при цьому зазначив, що дійсно заборгованість за комунальні послуги в нього існує і готовий за рішенням суду її погасити.

Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3 дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується ордером на житлове приміщення № 200, виданого виконавчим комітетом Новомиргородської міської від 26 листопада 1985 року і фактично проживає у даній квартирі разом з членами сімї.

Зобов'язальні відносини сторін у даній справі ґрунтуються на договорі про надання житлово - комунальних послуг укладеного 11 листопада 2004 року між Новомиргородським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, в особі начальника даного підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Відповідно до п. 29 даного договору ОСОБА_2 зобовязався своєчасно сплачувати вартість наданих йому житлово-комунальних послуг.

Як вбачається з представленої виписки з особового рахунку користувача, ОСОБА_2 з червня 2005 року користувався послугами Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства по тепло, водопостачанню, водовідведенню та утриманню будинку і прилеглої території, однак вартість послуг оплачував не в повному обсязі, а частково, в результаті станом на 01 травня 2009 року на особовому рахунку ОСОБА_2. утворилась заборгованість у розмірі 1820, 66 грн.

ОСОБА_2 в судовому засіданні причини утворення заборгованості за використані ним житлово - комунальні послуги пояснив скрутним матеріальним становищем та фінансовими проблемами.

Відповідно до п. 5, ч.3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та п.п.8, 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, система оплати послуг ( щомісячна або авансова ) та форма оплати визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

Згідно положень ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію, у тому числі надати послугу, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вживається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконнаня зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства про стягнення з ОСОБА_2. 1820, 66 грн. заборгованості.

Крім того, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст. ст. 79-80, 88, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України судовий збір у сумі 51, 00 грн., від сплати якого позивача було звільнено у встановленому законом порядку, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 68, 162 ЖК України, ст. ст. 509, 526-530 ЦК України, п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 174, 208-218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Новомиргородського виробничого управління житлово-комунального господарства р\р 2600332 « Райффазен Банк Аваль « м. Київ, МФО 380805, код 03346986 - 1820, 66 грн. заборгованості та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 51.00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області Іванов Д.Л.