Рішення № 55014600, 11.01.2016, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1412/15-ц

2/530/10/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

11.01.2016 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., при секретарі Бондар (Кравченко) М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зіньків справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

УПФ України в Зіньківському районі Полтавської області звернулося до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, з 29.07.2014 року була призначена і виплачувалася по 31.07.2015 року пенсія по інвалідності в розмірі 5756,19 грн. згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідач при зверненні за пенсією надав до управління трудову книжку, трудові договори про роботу на крайній півночі, які зараховуються в кратності, довідку про заробітну плату та довідку МСЕК. Відповідно до наданих документів ОСОБА_1 була призначена пенсія по другій групі інвалідності. Відповідно до розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право перевіряти обгрунтованість їх видачі.

13.10.2014р. №2668/02-33 та повторно 31.03.2015р.№1198/02-33 Управлінням було направлено запити до Пенсійного фонду Російської федерації щодо обгрунтованості видачі документів.

Листом від 01.06.2015року №311 архіву Муніципального района (Нюрбинський район ) не підтверджено факт видачі довідки на підставі якої була обчислена пенсія.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений в судове засідання не зявився.

Суд, заслухавши представників позивача, які підтримали позовні вимоги та просили їх задоволити, дослідивши наявні письмові докази у справі та проаналізувавши їх у сукупності приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

У відповідності до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цивільно-процесуального кодексу України.

Як передбачено нормою ст. 2 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі, - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 10 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

В судовому засіданні представники позавача підтримали свої вимоги із підстав вказаних в позовній заяві.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, з 29.07.2014 року була призначена, згідно заяви (а.с.45) і виплачувалася по 31.07.2015 року пенсія по інвалідності (а.с.48) в розмірі 5756,19 грн. згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (а.с.51).

Відповідно до ч. 1 ст.32 із змінами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено: особи, які визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, та за наявності відповідного трудового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією. Зокрема для інвалідів другої групи віком від 52 років страховий стаж повинен складати 15 років. В разі відсутності відповідного стажу роботи особам призначається соціальна допомога управлінням праці та соціального захисту населення.

Відповідач при зверненні за пенсією надав до управління трудову книжку, трудові договори про роботу на крайній півночі, які зараховуються в кратності, довідку про заробітну плату та довідку МСЕК. Відповідальні працівники пенсійного фонду затребували всі наявні документи для перевірки можливості нарахування пільгової пенсії.

Відмови, жодних зауважень щодо поданих документів, відповідальними представниками пенсійного фонду відповідачу не було предявлено і було запропоновано написати заяву на призначення пенсії.

Згідно протоколу № 758 від 04.08.2014 року ОСОБА_1 була призначена пенсія по другій групі інвалідності (а. с. 46).

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Відповідно до п. 3 «Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003р. № 6-4, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

В силу ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім»ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Листом від 01.06.2015року №311 архіву Муніципального района (Нюрбинський район ) не підтверджено факт видачі довідки на підставі якої була обчислена пенсія. Також вказаним листом повідомлено про присвоєння статусу міста селещу Нюрба від 26.09.1997року.

В записах в трудовій книжці ОСОБА_1 в період роботи з 18.01.1982 по 29.05.1984 р в геологічному обєднанні Якутія є посилання на м. Нюрба (селище до 1997 року).

Листом від 22.07.2015року №2444/02-33 ОСОБА_1 повідомлено про припинення пенсії та запрошено до управління, для вирішення питання переплати пенсії (а.с.52). Проте дана пропозиція управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі залишена ОСОБА_1 без відповідного реагування.

Відповідач, у своїх заперечення на заяву зазначив, що з його боку зловживань і недобросовісних дій не було, всі подані документи і відомості були достовірні і подані вчасно, проходили перевірку представниками пенсійного фонду. Виплата пенсії проведена добровільно, рахункової помилки не було. А тому, він категорично не погоджується із вимогами представників Зіньківського пенсійного Фонду щодо його вини у переплаті пенсії та фінансових втрат.

Отже, обов»язковою умовою стягнення з пенсіонера надміру виплачених пенсій є встановлений факт зловживання з боку пенсіонера, які призвели до безпідставного призначення пенсії.

Тому, посилання позивача на те, що пенсія, виплачена відповідачу надміру внаслідок його зловживань, які спричинили подання ним недостовірних даних, не ґрунтуються на доказах, так як згідно архівної довідки №38 від 10.12.2013 року архіву Муніципального района (Нюрбинський район) підписаної завідуючою архівом ОСОБА_2 та скріпленої печаткою даної установи, виданої ОСОБА_1 вказано, що його зарплата складала за 1985 рік - 11187,25 руб., за 1986 рік 11912,07 руб, за 1987 рік- 11994, 28 руб, за 1998 рік 11990,99 руб., за 1989 рік 12647,32 руб..

Архівний віділ адміністрації муніципального району «Нюрбинський район» РФ (Я) повідомляв, що форми трудових договорів є стандартними/ прикладається архівна ксерокопія договору №19/1 від 18.01.1982 р. по 26.11.1999 р..

«Основание : Ф485, оп.8, д.21, л.1-2, лл38-40» (а.с.49)..

Згідно трудової книжки серії БТ-11 №2504654 виданої 12.10.1977 р. на імя ОСОБА_1 вказано, що він працював, згідно наказів №104-к від 20.12.1978 року помічником бурильника на буровій установці м. Нягань. Переведений вишко- монтажником на бурову установку п.Мирний наказ №87 від.22.10.1981 р.. Переведений в геологічне об"єднання Якутія вишкомонтажником наказ 23-к від18.01.1982 р..

Звільнений за власним бажанням наказ №129-к від 26.11.1999 року (а.с.47).

Згідно акта обстеження серії 10 ААА №192804 від 03.04.2014 року ОСОБА_1 має 2 групу інвалідності по загальному захворюванню безстроково, який на даний час не скасовано (а.с.48).

Під час судового засідання представникам позивача було рекомендовано заявити клопотання про призначення експертизи довідок, виданих архівом Муніципального района (Нюрбинський район) РФ для встановлення можливої нетотожності (підробки). Такого клопотання не було заявлено.

Зважаючи на відсутність пріоритету однієі відповіді над іншою та у звязку з викладеним, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів того, що саме відповідач надав до управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області неправдиву інформацію, яка була використана при призначенні пенсії.

Тат як, подані ОСОБА_1 у 2014 році, документи були прийняті добровільно, керуючись визначеними вимогами, перевірені відповідальними працівниками управління пенсійного фонду у Зіньківському районі Полтавської області і направлені у вищі інстанції для нарахування пенсії, яку ОСОБА_1почав отримувати із липня 2014 року. У визначений термін представниками Зіньківського пенсійного фонду йому було вручено пенсійне посвідчення, видане пенсійним фондом України, що підтверджує право на отримання пенсії.

Крім того позивач не надав суду даних, що він скасував своє рішення, а саме протокол № 758 від 04.08.2014 року на основі якого була призначена пенсія по другій групі інвалідності (а. с. 46).

Тому, посилання позивача на те, що пенсія, виплачена відповідачу надміру внаслідок його зловживань, які спричинили подання ним недостовірних даних, не ґрунтуються на доказах.

Згідно архівних довідок виданих архівом Муніципального района (Нюрбинський район), підписаних завідуючою архівом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та які скріплені печаткою даної установи маються протиріччя, які мають ознаки кримінального правопорушення.Даний факт потребує перевірки, але суд за законом не вправі проводити сам такі перевірки, а тому приходить до висновку про розяснення права позивачу звернутися з відповідною заявою до Миргородської місцевої прокуратури, Полтавської області для проведення перевірки данних відомостей, та інших відмостей, які їм можливо відомі відповідно до ст. 60 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 10,15,30, 57-61, 88, 212-223, 224 ЦПК України суд, ,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог УПФ України в Зіньківському районі Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії відмовити.

Розяснити право позивачу звернутися із заявою до Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області про проведення перевірки фактів, які мають ознаки кримінального правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_4