Рішення № 55013041, 16.01.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 січня 2016 року Справа №927/1548/15

За ПОЗОВОМ: Приватного підприємства "ЕТАЛОН-БУД"

вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 27, м. Чернігів, 14013

До ВІДПОВІДАЧА: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації

вул. Бєлінського, 11, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 56000 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 директор, паспорт.

ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 14.12.2015.

Від Відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №1-01/1756 від 12.11.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним підприємством "ЕТАЛОН-БУД" подано позов до Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення 56000 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору від 09.07.2012 №04/07-12-2 на проведення проектних та пошукових робіт "Встановлення блочно-модульної газової котельні (БМГК-1200 кВк) для автономного теплопостачання будівлі Городнянської центральної районної лікарні по вул. Чорноуса, 26 в м. Городня".

Представники Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, у судовому засіданні 14.01.2016 представник Відповідача усно визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2012 року між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (Відповідач) та Приватним підприємством "ЕТАЛОН-БУД" (Позивач) укладено договір №04/07-12-2 на проведення проектних та пошукових робіт "Встановлення блочно-модульної газової котельні (БМГК-1200 кВк) для автономного теплопостачання будівлі Городнянської центральної районної лікарні по вул. Чорноуса, 26 в м. Городня" (далі-Договір).

Відповідно до п.п.1.1.-1.2. Договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, Підрядник (Позивач) зобовязується розробити за завданням Замовника проектну документацію, зазначену в п. 1.2 цього договору, а Замовник (Відповідач) зобовязується прийняти та оплатити її. Обєкт проектно-пошукових робіт: розробка проектної документації: "Встановлення блочно-модульної газової котельні (БМГК-1200 кВк) для автономного теплопостачання будівлі Городнянської центральної районної лікарні по вул. Чорноуса, 26 в м. Городня".

Згідно з п.п.3.1, 3.4 Договору Підрядник розпочинає виконання проектних робіт за договором не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання від Замовника вихідних даних, необхідних характеристик та іншої інформації щодо обєкта, визначеного в п.1.1 договору. Кінцевий термін виконання проектних робіт за цим договором: 30.08.2012 року.

Відповідно до п.п.3.5.-3.6. Договору Підрядник зобовязується не пізніше 3 календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного в п.3.4. Договору передати Замовникові результати виконаних проектних робіт та скласти і підписати зі свого боку акт приймання-передачі. За відсутності зауважень Замовник зобовязується підписати акт приймання-передачі протягом 10 днів.

За умовами п.п.4.1.-4.2. Договору до початку робіт Замовник має право сплатити аванс у розмірі 30 % від вартості робіт, передбачених цим договором, що становить 24000,00 грн. (двадцять чотири тисячі грн. 00 коп.). Загальна вартість робіт, які виконуються Підрядником за даним договором, становить 80000 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.). Без ПДВ. За виконання робіт, передбачених даним договором, Замовник сплачує Підряднику не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання передачі вартість (залишок коштів) проектних робіт в розмірі 56000,00 грн. (пятдесят шість тисяч грн. 00 коп.), при цьому сторони домовились про те, що строк (термін) оплати виконаних проектних робіт визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, а саме надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору.

Згідно з п.6.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р.

Додатково сторонами складено кошторис №3 на проектні (вишукувальні) роботи, виконання яких обумовлено Договором, календарний план виконання Договору, протокол згоди про договірну ціну на проектну продукцію. Відповідно до вищевказаних кошторису та погодженого сторонами протоколу загальна вартість робіт складає 80000,00 грн.

На виконання п.4.1 Договору, 18.07.2012 Відповідачем був сплачений Позивачу аванс у розмірі 30 % від вартості робіт, обумовлених вищевказаним Договором, у сумі 24000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку Позивача, копія якої наявна в матеріалах справи.

Також на виконання умов Договору між сторонами складені акти надання послуг №27 від 21.11.2012 на суму 24000,00 грн. та №55 від 25.12.2012 на суму 56000,00 грн.

Оскільки залишок боргу в розмірі 56000,00 грн. Відповідачем сплачено не було, Позивач просить стягнути вказаний борг з останнього.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України:

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.843 Цивільного кодексу України:

1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України:

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Відповідно до ст.887 Цивільного кодексу України:

1. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

2. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.889 Цивільного кодексу України:

Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як передбачено ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Досліджуючи матеріали справи суд відмічає наступне.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п.1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань:

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, наведена ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає, що до визначення строку виконання зобовязання в першу чергу мають застосуватися саме умови зобовязання, зокрема і договору, який встановлює такі зобовязання, в т.ч. і щодо строку його виконання, а не положення цивільного законодавства.

Строк оплати виконаних робіт у Договорі визначений пунктом 4.2. Договору, відповідно до якого за виконання робіт, передбачених даним договором, Замовник сплачує Підряднику не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання передачі вартість (залишок коштів) проектних робіт в розмірі 56000,00 грн. (пятдесят шість тисяч грн. 00коп.).

Разом з тим, п.4.2. Договору також визначив строк (термін) оплати виконаних підрядником робіт вказівкою на таку подію, яка, на думку сторін, неминуче має настати, як надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору.

Таким чином, частина даного пункту повязує виникнення у Відповідача обовязку оплатити виконані роботи не з фактом та датою проведення робіт та підписанням відповідних актів приймання-передачі, а з фактом та датою отримання Відповідачем бюджетного призначення на фінансування даних робіт.

Тобто, пункт 4.2. Договору передбачає саме бюджетне фінансування розрахунку за виконані роботи.

Проте, Відповідач є лише кінцевим розпорядником вищевказаних бюджетних коштів, від волі якого факт їх надходження, дата надходження та обсяг практично не залежать.

Фактична остаточна оплата виконаних робіт не здійснюється вже практично три повних роки.

Таким чином, дата отримання Відповідачем бюджетного фінансування (як і взагалі факт його отримання) є не прогнозованою, не передбачуваною і незалежною від волі сторін Договору, зокрема і Відповідача, а тому повязування в п.4.2. Договору дати виникнення обовязку Відповідача оплатити виконані роботи з датою отримання ним бюджетного фінансування робить першу нечіткою, неконкретизованою і може призвести до того, що такий обовязок у Відповідача виникне або через декілька років або не виникне взагалі ніколи.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні належні та законні підстави вважати, що надходження коштів з бюджету на розрахунковий рахунок Відповідача є подію, яка має саме неминуче настати, а отже, яка може використовуватися для визначення термінів виконання зобовязань відповідно до вищенаведеного абз.2 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме частини п.4.2. Договору, якою передбачено, що за виконання робіт, передбачених даним договором, Замовник сплачує Підряднику не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання передачі вартість (залишок коштів) проектних робіт в розмірі 56000,00 грн. (пятдесят шість тисяч грн. 00 коп.), а не частини п.4.2. Договору, якою визначено строк (термін) оплати виконаних підрядником робіт вказівкою на таку подію, яка, на думку сторін, неминуче має настати, як надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору.

Також, відповідно до ст.8 Конституції України:

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року N2453-VI:

„Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.6 даного Закону:

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Конституційний Суд України у п.п.4.1. п.4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне:

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах N1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та N1-9/2005 від 24 березня 2005 року.

Крім того, згідно п.6 ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 по справі №11/446 зазначено, що за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Про це йдеться і в п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, повязаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)", в якому, зокрема, зазначено, що судами попередніх інстанцій правомірно не взято до уваги посилання замовника на відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду, тому що це не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що застосування судом до спірних правовідносин п.4.2. Договору в частині оплати виконаних підрядником робіт вказівкою на таку подію, яка, на думку сторін, неминуче має настати, як надходження коштів з бюджету на р/р УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору, призведе до можливості тривалого невиконання Відповідачем обовязку по оплаті виконаних робіт, а отже і порушення майнових прав Позивача на своєчасне отримання грошових коштів за виконані роботи, чим будуть порушені вищевказаний конституційний принцип верховенства права, право Позивача на справедливий суд, передбачене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та на ефективний засіб юридичного захисту, передбачене ст.13 даної Конвенції, що неодноразово констатувалося рішеннями Європейського суду з прав людини проти держави України стосовно інших юридичних та фізичних осіб.

При цьому, суд враховує, що представник Відповідач в судовому засіданні усно визнав позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі зазначеного суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, враховуючи повне задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Бєлінського, 11, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код 04014246) на користь Приватного підприємства "ЕТАЛОН-БУД" (вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 27, м.Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 31480607) 56000 грн. 00 коп. боргу та 1218 грн. 00коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 січня 2016 року.

Суддя І.В. Кушнір