Постанова № 55012936, 12.01.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа№ 911/3201/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Петрик І.Й. - представник;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

на рішення Господарського суду Київської області

від 06.10.2015р.

у справі № 911/3201/15 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Донком"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про стягнення 463 260, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Донком" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення 463 260, 04 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2015р. позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на користь Приватного підприємства "Донком" 463260,04 грн. (чотириста шістдесят три тисячі двісті шістдесят гривень чотири копійки) основного боргу, 9265,20 грн. (дев'ять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень двадцять копійок) судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду Київської області від 06.10.15р. у справі № 911/3201/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що у ДП «Регіональні електричні мережі», у зв'язку із отриманням трансформатора, виникли зобов'язання по оплаті за переданий трансформатор. Оскільки договір №59-М від 6 грудня 2013 не є договором поставки, він не містить пунктів, які регулюють умови поставки та порядок розрахунків за поставлену продукцію.

ДП «Регіональні електричні мережі» відповідно до п 4.1. договору перерахувало аванс генпідряднику у розмірі 560 000 грн, однак, підрядні роботи не були виконані через настання форс-мажорних обставин.

Скаржник зазначає, що між сторонами за договором не були підписані акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3.

Отже, у Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» не було підстав виконувати зобов'язання за договором №59-М від 6 грудня 2013 року, позаяк, строк для перерахування решти коштів за роботи, обумовлені предметом цього договору, не наступив.

Скаржник зазначає, що місцевий суд помилково встановив, що сума 463 260,04 грн., яку вимагає позивач, є залишком заборгованості за поставлений трансформатор, оскільки не дослідив та не надав правову оцінку рахунку №СФ-0000118 від 06.12.13 та платіжні доручення №3802 від 30.12.2013, №4207 від 19.02.2014, №4215 від 20.02.2014, № 4224 від 21.02.2014, № 4250 від 25.02.2014.

Таким чином, місцевий суд не дослідив, що відповідно до рахунку №СФ-0000118 від 06.12.13 ДП «Регіональні електричні мережі» сплатило 560 000 грн. авансу, саме за проведення будівельних підрядних робіт (модернізація ПС 35кВ «Краснодарка» Краснодонського ТЕУ ЛФ ДП «Регіональні електричні мережі»), що також відповідає предмету договору, який жодним чином не передбачає зобов'язання щодо поставки

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 розгляд справи призначено на 08.12.2015 рік.

08.12.2015 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

12.01.2016 року в судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення, яке є наявним в матеріалах справи (№61017 02015300).

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати необхідних заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 06.12.2013р. між ДП "РЕМ" (замовник) та ПП "Донком" (генпідрядник) укладено договір №59-М про закупівлю робіт, відповідно до якого генпідрядник зобов'язався виконати модернізацію ПС "Краснодарка" Краснодонського ТЕУ ЛФ ДП "РЕМ" (заміна трансформатора Т1).

За умовами договору місце виконання робіт - Краснодонський район Луганської області, с. Нова Герасимовка (пункт 5.2 договору).

Відповідно до умов пункту 3.1. договору, сума договору становить 1256076,00 грн., з яких вартість будівельно-монтажних робіт (додаток №1 "Договірна ціна будівельно-монтажних робіт") становить 70255,20 грн. та вартість обладнання (додаток №2 "Специфікація на поставку обладнання") становить 1 185 820,80 грн.

Строк виконання робіт 14 робочих днів з моменту отримання авансу (пункт 5.1 договору, додаток №3 "Календарний графік виконання робіт").

Замовник перераховує Генпідряднику аванс в розмірі 400000,00грн. протягом трьох днів з моменту підписання договору; розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів протягом 10 банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 та надання генпідрядником податкової накладної (пункти 4.1, 4.2 договору);

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили. Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір. У разі попередньої оплати генпідрядник повертає замовнику кошти протягом трьох днів з дня розірвання цього договору (розділ VIII договору).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За правовим змістом відносини сторін є змішаним договором, який містить елементи договору підряду та договору поставки. Зазначене підтверджується наступним.

Відповідно до частини 1 ст. 321 ГК України частини 1 ст. 843 та частин 1, 2 ст. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим. Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що сума договору становить 1 256 076,00 грн. і складається з вартості будівельно-монтажних робіт (додаток №1 "Договірна ціна будівельно-монтажних робіт") 70255,20 грн. та вартості обладнання (додаток №2 "Специфікація на поставку обладнання") 1 185 820,80 грн.

Згідно до пункту 21 Постанови КМ України від 01.08.2005р. № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором. У разі коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням державних коштів, договірна ціна визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.

Відповідно до підпунктів 3.3.1, 3.3.2 пункту 3.3 "Особливості узгодження договірних цін та розрахунків за обсяги виконаних робіт" Наказу Держбуду України, від 27.08.2000, № 174 "Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)" (який був чинний на момент укладення договору, і яким мали керуватися сторони) договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна на будівництво об'єкту формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником і є невід'ємною частиною контракту.

Пунктом 3.1 "Визначення кошторисної вартості будівництва" ДБН Д.1.1-1-2000 визначено перелік витрат, які мають бути включені в кошторисну вартість (витрати на будівельні роботи, монтажні роботи, вартість устаткування, меблів та інвентарю, інші витрати).

Підпунктом 3.1.9 пункту 3.1 та розділом 4 ДБН Д.1.1-1-2000 визначено, що кошторисна вартість, що визначається за локальними кошторисами, містить у собі прямі і загальновиробничі витрати. Прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів, виробів, конструкцій. Вони визначаються в локальних кошторисах шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт, обчислених за робочими кресленнями, на відповідні поточні ціни цих ресурсів. Загальновиробничі витрати - це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до копій локального кошторису, відомості ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, на основі яких згідно абзацу одинадцятого пункту 3 Постанови КМ України від 01.08.2005р. № 668 здійснювалось визначення кошторисної вартості будівництва та договірної ціни, до яких вартість трансформатора не включена (зокрема не включена до розділу 4 Відомості ресурсів - "Будівельні матеріали, вироби та конструкції").

Додатком №18 до вказаного ДБН Д.1.1-1-2000 (в редакції наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17.06.2003 р. N 85 та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20.03.2008 р. N 135) затверджено форму (макет) договірної ціни.

До матеріалів справи додано копію договірної ціни на будівництво "Модернізація ПС 35 кВ "Краснодарка" Краснодонського району ТЕУ ЛФ ДП "РЕМ", до якої вартість трансформатора не включена.

Як сідчать матеріали справи, сторонами підписано специфікацію на поставку обладнання генпідрядником (додаток №2 до договору), якою передбачено поставку трансформатора трифазового з трьома обмотками олійного ТМН-400/35-У1 вартістю 1185820,80 грн. Крім того, придбання обладнання включено окремим етапом в календарний графік виконання робіт (додаток 3 до договору).

Зазначене підтверджує той факт, що відносини сторін мають змішану природу підряду та поставки. Оскільки спір у справі виник з відносин сторін, унормованих тією частиною Договору, яка є поставкою, суд керується нормами закону, що регулюють поставку.

Додатковою угодою №2 від 09.01.2014р. сторони домовились зменшити ціни договору до 1243515,24 грн. та внесли зміни до специфікації на поставку обладнання генпідрядником (додаток №1 до додаткової угоди №2) - поставка трансформатора трифазового з трьома обмотками олійного ТМН-400/35-У1 вартістю 1173260,04 грн.

Додатковою угодою №3 від 29.01.2014р. сторони погодили сплату замовником авансу в розмірі 560000,00 грн. протягом семи десяти п'яти днів з моменту підписання договору, а також внесли зміну у строки виконання робіт - до 01.06.2014р., або не пізніше 25.12.2014р. виключно.

Відповідачем оплачено кошти в оплату за договором всього на суму 710000,00 грн., а саме сплачено: платіжним дорученням від 30.12.2013р. № 3802 суму 200 000,00 грн.; платіжним дорученням від 19.02.2014р. № 4207 суму 90 000,00 грн.; платіжним дорученням від 20.02.2014р. № 4215 суму 90 000,00 грн.; платіжним дорученням від 21.02.2014р. № 4224 суму 90 000,00 грн.; платіжним дорученням від 25.02.2014р. №4250 суму 90 000,00 грн.; платіжним дорученням від 13.06.2014р. № 5337 суму 150 000,00 грн. (копії платіжних доручень залучені до матеріалів справи). Факт оплати у вказаному розмірі в порядку ст. 35 ГПК України сторони визнають.

Листом від 13.04.2014р. №19-М замовник ДП "РЕМ" повідомив генпідрядника ПП "Донком" про те, що транспортування та приймання трансформатора для виконання робіт згідно договору неможливе у зв'язку із загрозою конфіскації транспортних засобів та об'єкта перевезення озброєними людьми на блокпостах.

Листом від 27.05.2014р. №09/1036 замовник ДП "РЕМ" повідомив генпідрядника ПП "Донком" про те, що у зв'язку із проведенням бойових дій, в цілях безпеки необхідно перенести дату перевезення трансформатора до закінчення АТО, як компроміс було запропоновано розвантаження трансформатора за адресою Луганська філія, м. Перевальск, вул. Промислова 3.

У відповідності до досягнутих домовленостей позивач поставив, а відповідач прийняв поставку трансформатора трифазового з трьома обмотками олійного ТМН-400/35-6.3У1 вартістю 1173260,04 грн. згідно підписаної обома сторонами видаткової накладної від 16.06.2014р. № РН-0000027 за адресою Луганської філії відповідача. Приймання трансформатора від імені відповідача здійснено провідним інженером Касян Л.В. за довіреністю на отримання матеріальних цінностей від 16.06.2014р. № 1641. (копії накладної та довіреності залучені до матеріалів справи, оригінали надані для огляду в судовому засіданні).

За таких обставин, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу обумовленого специфікацією товару та прийняття його відповідачем.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції поставки і є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки інший строк оплати за поставку трансформатора договором не встановлено, позивач вважає строк оплати таким, що настав, та просить суд стягнути з відповідача залишок заборгованості за поставлений трансформатор в сумі 1 173 260,04 грн. - 710 000,00 грн. = 463260,04 грн.

Відповідач посилається на пункт 4.2 договору, згідно якого розрахунки за виконані роботи проводяться в безготівковій формі протягом 10 банківських днів після підписання Акта приймання виконаних робіт по формі КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 на надання підрядником податкової накладної.

Відповідач посилається на пункт 8.1 договору згідно якого сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили.

Відповідач твердить, що оскільки для відповідача настали підтверджені Сертифікатом Київської торгово-промислової палати від 23.10.2014р. №1703-4/641 обставини непереборної сили (будівельний майданчик розташований в зоні проведення АТО), відповідно виконання зобов'язань за Договором починаючи з квітня 2014 року стало неможливим з незалежних від відповідача причин, передбачені договором роботи виконані не були, Акти КБ-2в та довідки КБ-3 підписані не були, у відповідача не виник обов'язок остаточного розрахунку з позивачем.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно доводів викладених в апеляційній скарзі слід зазначити, що твердження відповідача відносно того, що пунктом 4.2 договору передбачено порядок та строк оплати за виконані роботи, а згідно дослідженої судом кошторисної документації та договірної ціни вартість поставки трансформатора до них не включена.

Як свідчать матеріали справи, поставка трансформатора згідно підписаних сторонами специфікації (додаток 2 до договору в редакції додатку №1 до додаткової угоди №2 від 09.01.2014р.), видаткової накладної від 16.06.2014р. № РН-0000027 та відповідної довіреності на отримання матеріальних цінностей від 16.06.2014р. № 1641 здійснена за адресою Луганської філії відповідача в червні 2014 року вже в період дії обставин непереборної сили протягом більше 30 днів і відповідач в порядку пункту 8.4 договору не відмовився від поставки та не вимагав повернення сплаченого авансу.

В порядку частини 617 ЦК України дія обставин непереборної сили звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов'язання, а не від самого зобов'язання, яке в виникло на підставі договору (ст. 11 ЦК України, ст. 179 ГК України), позивач в позові просить суд стягнути з відповідача виключно залишок основного боргу, без застосування відповідальності за порушення зобов'язання. Згідно до ст. 652, частини 2 ст. 653 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання, при цьому зобов'язання припиняються у разі розірвання договору. В силу пункту 8.4 договору право на розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин мала кожна із сторін, однак, станом на день розгляду справи жодна із сторін таким своїм правом не скористалася, відповідно договір від 06.12.2013р. № 59-М не є розірваним. Суд звертає увагу на те, що згідно частини 1 ст. 855 ЦК України у випадку, коли закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Разом із тим, предмети позову є стягнення не плати за роботу, а боргу за поставку, здійснену за місцем розташування Луганської філії відповідача і без заперечень відповідачем прийняту.

Скаржник зауважує, що звернувся до суду з позовом до позивача про розірвання договору, однак, суду не подано жодних доказів порушення провадження судом за даним позовом. По-друге, на відміну від недійсності договору, коли договір є недійсним з моменту укладення і не створює для сторін жодних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю, у випадку розірвання договору зобов'язання припиняються на майбутнє, і в силу частини 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2015р. у справі № 911/3201/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 06.10.2015р. у справі № 911/3201/15 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/3201/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх