Ухвала суду № 55011125, 17.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2015 року

справа № 808/5340/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року

у справі №808/5340/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод»

до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не складання та ненадання до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновків щодо законності заявлених сум до відшкодування податку на додану вартість по відповідним довідкам за період з січня по березень 2015 року; зобов’язання скласти висновки щодо законності заявлених сум до відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету на підставі довідок від 24 квітня 2015 року №526/08-32-15-04/25485576 на суму 118199,00 грн., від 19 травня 2015 року №597/15-04/25485576 на суму 166639 грн., від 19 червня 2015 року №734/08-32-15-04/25485576 на суму 164803,00 грн. та направити їх до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Мелітопольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» просить залишити апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області без задоволення, а постанову без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області проведені документальні позапланові виїзні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» відносно правомірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, та декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, лютий та березень 2015 року, за результатами яких складено довідки від 24 квітня 2015 року №526/08-32-15-04/25485576, від 19 травня 2015 року №597/15-04/25485576 та від 19 червня 2015 року №734/08-32-15-04/25485576 відповідно.

У висновках вказаних довідок зазначено, що перевіркою не встановлені порушення при відображенні товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» в податковій звітності з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2015 року від’ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, податковим органом встановлено правомірність відображення позивачем у податкових деклараціях від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за січень 2015 року на 118199,00 грн., лютий 2015 року - на 166639,00 грн. та березень 2015 року - на 164803,00 грн.

14 липня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» звернулося до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з листом щодо надання інформації про складення висновків про законність заявленого відшкодування та надання таких висновків до органу, що здійснює казначейське обслуговування.

Судом встановлено, що, станом на дату звернення позивача до суду, відповіді на звернення від 14 липня 2015 року відповідачем не надано.

Між тим, листом від 13 серпня 2015 року №16300/10/08-32-20-04-12/1 податковим органом надано узагальнену інформацію щодо можливості бюджетного відшкодування товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» податку на додану вартість за січень-березень 2015 року, проте відповідь про можливість такого відшкодування не надано.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов’язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п’яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

З аналізу зазначених норм убачається, що обов’язок складання та подання висновку покладений на орган податкової служби, який проводив перевірку платника податків, та за місцем реєстрації такого платника - в даному випадку на Мелітопольську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Разом з тим, судом установлено, що в порушення зазначених норм Податкового кодексу України та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, податковим органом не подано органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому, посилання Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на наказ Державної податкової служби України від 06 листопада 2012 року №991 «Про організацію роботи із проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість», на підставі якого відповідачем до Головного управління ДФС у Запорізькій області надано узагальнену інформацію відносно можливості бюджетного відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод» податку на додану вартість за січень-березень 2015 року, відповідь на яку не отримано, є безпідставними, оскільки ані Податковим кодексом, ані Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість не передбачено необхідності погодження контролюючим органом відшкодування податку на додану вартість з вищестоящим органом у разі наявності відповідних довідок із позитивним висновком щодо такого відшкодування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є його зобов’язання скласти та надати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновки щодо законності заявлених сум до відшкодування податку на додану вартість по вищезазначеним довідкам.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ливарний завод».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя: С.А. Уханенко

суддя: Ю.М. Дадим