Ухвала суду № 55010474, 28.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 638/14066/14-ц Головуючий суддя І інстанції Федосенко В. В.

Провадження № 22-ц/790/8745/15 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

Пшенічної Л.В.,

за участю секретаря - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року позивачі звернулись до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1.

06 травня 2014 року з вини власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 була залита квартира позивачів, у зв»язку з чим останні просили суд стягнути з відповідача 16 653 гривень завданої матеріальної шкоди, 16 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди та понесені

судові витрати.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачів 12 818 грн. майнової шкоди та 2 000 грн. пнесених судових витрат. В вншій чатині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, що судом не з'ясовано, чи мали місце з боку відповідачки неправомірні дії та чим вони підтверджуються.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення районного суду слід залишити без змін з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України.

Приймаючи рішення про відшкодування майнової шкоди суд першої інстанції виходив із того, що з вини ОСОБА_9 сталося залиття приміщень у квартирі АДРЕСА_1, а тому саме відповідачка, яка проживає поверхом вище, у квартирі АДРЕСА_2, повинна відшкодувати завдану шкоду.

Судова колегія погоджується з такими висновками районного суду за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, під час вирішення спорів про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, суду необхідно з'ясувати: що стало причиною залиття, хто в цьому винен, тобто, в результаті чиїх дій (бездіяльності) це сталося, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) та спричиненою шкодою, розмір збитків.

Судом встановлено, що факт залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 06. 05. 2014 року мав місце. ( а.с. 33, 43)

Із акту № 142, складеного комісією КП «Жилкомсервіс» було встановлено, що 06 травня 2014 року сталося залиття квартири позивачів з причини недбалого відношення до сантехнічного обладнання мешканців квартири АДРЕСА_2, що підтверджується копією цього акту (а.с.6).

Зазначене не спростовували відповідачі по справі.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 08. 10. 1992 року № 572 до обов'язків саме власника квартири належить: дотримуватися вимог нормативно - правових актів у сфері житлово - комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил, проводити за власні кошти ремонт квартири, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі посилалась на те, що 06.05. 2014 року з вини відповідачки, яка мешкає поверхом вище, відбулося залиття квартири, яка належить їм на праві власності. (а.с. 6, 5)

На підтвердження доказів заподіяння їм майнової шкоди вони надали до суду акти комісії КП "Жилкомсервіс" від 06 травня 2014.

Із акту КП «Жилкомсервіс» вбачається, що з вини мешканців квартири, що розташована над квартирою АДРЕСА_1, сталося залиття, внаслідок чого в квартирі позивачів виявлені пошкодження: сліди залиття кухні, коридору, туалету, кімнати.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 7490 від 14 липня 2014 року розмір матеріальної шкоди, завданої позивачам залиттям їх квартири, складає 12 818 гривень (а.с. 13-17).

Проте, всупереч ст. 60 ЦПК України, доказів, що спростовують зазначені обставини відповідачем не надано.

За таких підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення вказаної суми з відповідачки на користь позивачів.

За змістом ч. 4 ст. 319, 810 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, на відповідачів покладено обов'язок дотримання ними своїх обов'язків по утриманню квартири та інженерного обладнання в ній в належному стані.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності їх вини в завданні шкоди позивачу.

Суд повно та всебічно з»ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і постановив законне рішення .

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: