Ухвала суду № 55010314, 12.01.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 р.Справа № 820/10736/15

Головуючий 1 інстанції: Нуруллаєв І.С.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Бенедик А.П., Суддя Філатов Ю.М.

при секретарі Тітовій А.В.

за участю:

позивача ? ОСОБА_1

представника позивача ? ОСОБА_2

представника відповідача ? Гундар Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі № 820/10736/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка, ФОП ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 18.09.15 р. № 00002100010 та № 00002100011 про застосування до неї фінансових санкцій у вигляді штрафу відповідно в розмірі 17000,0 грн. на підставі приписів абз. 11 та абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.15 р. по справі № 820/10736/15 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивачка не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.15 р. по справі № 820/10736/15 та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення позивачки, її представника та представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.06.15 р. співробітниками ОУ Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області було виявлено в магазині, розташованому за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ, та задокументовано протоколом про адміністративне правопорушення № 101/20-23-07-23 серії АА № 820916 від 23.06.15 р. (а.с. 32), що ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що відповідно до наявної в матеріалах справи постанови Харківського районного суду Харківської області від 22.09.15 р. у справі № 635/4929/15-ц за адміністративними матеріалами ГУ Міндоходів у Харківській області ОУ Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 КУпАП встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП України, а саме провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без документів дозвільного характеру на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 101/20-23-07-23 серії АА №820916 від 23.06.15 р. та протоколу огляду та опису майна від 23.06.15 р. При розгляді даної справи ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала. Постановою Харківського районного суду Харківської області від 22.09.15 р. справу відносно ОСОБА_1 закрито, звільнено її від адміністративної відповідальності і застосовано усне зауваження (а.с. 12).

В свою чергу, фахівцями Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області перевірено особу, якою вчинено адміністративне правопорушення, та встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець. Рішенням Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 00002100010 від 18.09.15 р. застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000,0 грн. відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а рішенням Харківської ОДПІ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 00002100011 від 18.09.15 р. застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000,0 грн. відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу, позивачка звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач під час винесення оскаржуваних рішень діяв у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

В доводах апеляційної скарги позивачка по справі зазначила, що ухвалюючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з того, що нею допущено порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в межах здійснення підприємницької діяльності, а ніяк не фізичної особи, у зв'язку з відсутністю доказів здійснення позивачкою дій, направлених на реєстрацію припинення фізичної особи - підприємця.

Такий висновок обґрунтований тим, що в ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначений порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її власним рішенням, який в свою чергу полягає в подачі державному реєстратору реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення. Разом з тим, апелянт вважає такий висновок помилковим, оскільки дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не можуть бути єдиним доказом здійснення або нездійснення підприємницької діяльності, а оцінка того, в межах якої діяльності допущено правопорушення, мало бути розглянуто з врахуванням фактичних обставин у сукупності. При цьому позивачка зазначила, що про те, що вона залишається підприємцем та обліковується у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вона дізналась, коли на її адресу надійшли рішення про застосування фінансових санкцій від 18.09.15 р. № 00002100011 № 00002100010, зазначивши при цьому, що після виходу на пенсію наприкінці 2012 р. вона здала до податкового органу свідоцтво платника єдиного податку, а звітність на протязі трьох років не здавала та господарської діяльності не проводила.

В доводах апеляційної скарги позивачка по справі також зазначила, що суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що на момент розгляду справи протокол про адміністративне правопорушення № 101/20-23-07-23 серії АА № 820916 від 23.06.15 р., в якому зафіксована реалізація алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії, є чинним та не скасованим. Крім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 в магазині, розташованому за адресою: с. Комуніст, містечко ХНАУ, здійснювала господарську діяльність без реєстрації як суб'єкт господарювання та без дозвільних документів, а саме державної реєстрації як ФОП та ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв. Крім того, судом встановлено, що в постанові Харківського районного суду Харківської області від 22.09.15 р. зазначено, що ОСОБА_1 визнала свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП України, тобто провину в тому, що здійснювала діяльність без державної реєстрації та дозвільних документів.

Разом з тим, апелянт зазначила, що саме постановою Харківського районного суду Харківської області її звільнено від адміністративної відповідальності та цією постановою суду не розглядалось питання наявності ліцензії на реалізацію алкогольних напоїв. Ні протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 820916 від 23.06.15 р., ні постановою суду факт зберігання алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, не встановлювались. Будь-якої перевірки з цього питання податковим органом не проводилось, а в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 820916 від 23.06.15 р. про зберігання алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, не зазначено жодного слова.

Також апелянт зазначила, що податковий орган прийшов на місце здійснення підприємницької діяльності зовсім іншим суб'єктом, хоча йому було добре відомо кому належить приміщення і який суб'єкт господарювання здійснює в даному місці діяльність, проте до адміністративної відповідальності була притягнута позивачка без з'ясування її статусу. При цьому, апелянт зазначила, що не відомо на підставі чого податковий орган вирішив, що павільйон за адресою: с. Комуніст, містечко ХАДУ, біля гуртожитку № 8, є її власністю та місцем здійснення підприємницької діяльності (це зазначено в листі податкового органу № 2013/10/20-23-21-19 від 01.09.15 р.), а суд першої інстанції прийняв це до уваги, хоча документи про те, що павільйон належить зовсім іншому суб'єкту господарювання позивачкою були додані до позовної заяви.

Колегія суддів зазначає, що однією із функцій органів доходів і зборів, у складі яких діє спеціальний підрозділ по боротьбі з податковими правопорушеннями - податкова міліція, є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп. 191.1.16 п. 19.1 ст. 191 ПК України). В ст. 255 КУпАП передбачено, що посадові особи органів внутрішніх справ та органів державної податкової служби мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення ст. 164 КУпАП. Згідно п. 20.1.19, п. 20.1.41 ст. 20 ПК України контролюючі органи уповноважені застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них, а також складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення.

Матеріалами справи підтверджено, що співробітниками оперативного управління Харківської ОДПІ складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1, в якому зафіксований факт здійснення реалізації нею алкогольних напоїв без наявності дозвільних документів, що свою чергу призвело до порушення ст. 164 КУпАП. Постановою Харківського районного суду Харківської області по справа № 635/4929/15-п, яка набула чинності, встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП, а саме провадження господарської діяльності без документів дозвільного характеру та встановлено, що свою провину позивачка визнала.

Положеннями ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання апелянта на те, що вказаною постановою її було звільнено від адміністративної відповідальності не спростовує факту вчинення нею адміністративного правопорушення (здійснення торгівлі без дозвільних документів). При цьому рішення суду про звільнення позивачки від адміністративної відповідальності вмотивоване малозначністю складу правопорушення, що дає право органу (посадовій особі), уповноваженій розглядати справу, у відповідності до ст. 22 КУпАП, звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Колегія суддів зазначає, що притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу - є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. В ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 даного Закону, регламентований спеціальним Порядком, який затверджений постановою КМУ № 790 від 02.06.03 р. Згідно п. 5 вказаного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. За приписами п. 8 Порядку рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, саме за цією формою і були складені оскаржені позивачкою рішення про застосування фінансових санкцій.

Щодо посилання апелянта на те, що приміщення магазину за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ, належить іншому суб'єкту господарювання, у зв'язку з чим за цією торгівельною точкою господарської діяльності вона не здійснювала, а договір зберігання у відповідності до ст. 936 ЦК України вона не укладала, колегія суддів зазначає, що відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Матеріалами справи підтверджено, що протоколом про адміністративне правопорушення було встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала незаконну реалізацію лікеро-горілчаної продукції в магазині, розташованому за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Комуніст, учбове містечко ХНАУ, без наявності відповідної ліцензії. Адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 був складений в присутності та за підписом двох понятих, дані про яких занесені до протоколу, а сам протокол ОСОБА_1 підписаний без зауважень. Наведене свідчить про те, що посадовою особою ОУ Харківської ОДГП був складений адміністративний протокол, в якому зафіксований факт здійснення незаконної реалізації лікеро-горілчаної продукції саме ОСОБА_1 та цей факт підтверджується підписами двох понятих.

Щодо посилання апелянта на положення ЦК України стосовно укладання договору зберігання, колегія суддів зазначає про їх безпідставність, оскільки спірні правовідносини в межах даної справи регулюються нормами ПК України та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Щодо посилання апелянта на те, що саме податковий орган повинен був провести відповідні дії по припиненню її підприємницької діяльності, а сама позивачка не знала, що вона до цього часу являється суб'єктом підприємницької діяльності, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 20.1.37 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності. Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням передбачений ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відповідно до якої для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цього документа вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та в той же день видає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.

В доводах апеляційної скарги позивачка вказала на те, що вона протягом трьох років звітність до податкових органів не здавала, господарської діяльності не здійснювала, тобто самостійно прийняла рішення не здійснювати підприємницьку діяльність, а тому вона повинна була здійснити процедуру припинення підприємницької діяльності за власним рішенням, чого нею зроблено не було, а щодо твердження про те, що позивачка здала до податкового органу Свідоцтво платника єдиного податку, колегія суддів зазначає про те, що вказана обставина свідчить про те, що вона продовжує здійснювати підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями Харківської ОДПІ від 18.09.15 р. № 00002100011 та № 00002100010 до ФОП ОСОБА_1 на підставі ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу за порушення нею приписів цього Закону під час провадження підприємницької діяльності.

Відповідно ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій. За недотримання вимог вказаної норми абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17000,0 грн.

Згідно ч. 36 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням (ч. 37 ст. 15 Закону).

Під час здійснення податковим органом заходів було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не отримувала ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а тому не вживала заходів по внесенню місць зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру. За вказане порушення відповідно абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі 100% вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000,0 грн.

Щодо посилання апелянта на те, що будь-якої перевірки щодо зберігання нею алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, податковим органом не проводилось, колегія суддів зазначає, що під час здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, був складений протокол огляду та опису майна, в якому перелічені алкогольні напої, що знаходились в приміщенні магазину. Цей протокол підписаний двома понятими та самою ОСОБА_1 без зауважень, копію протоколу вручено апелянту, про що свідчить її підпис. Крім того, ОСОБА_1 надала пояснення, якими підтвердила факт реалізації алкогольного напою без наявності відповідної ліцензії.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскаржувані рішення прийняті Харківською ОДПІ на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.15 р. по справі № 820/10736/15 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.15 р. по справі № 820/10736/15 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.15 р. по справі № 820/10736/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.01.2016 року.