Вирок № 55010280, 15.01.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4446/15-к

Номер провадження 1-кп/629/53/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Лук'яненко Д.О.,

захисника - адвоката Остапенко С.Ю.,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього ОСОБА_4, представника служби у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації - Соколовської О.Г.,

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_6, законного представника неповнолітнього - ОСОБА_7, представника потерпілого - адвоката Угринюк Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12015220380002220 за підозрою

неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чернігівське Лозівського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня Панютинського професійного аграрного ліцею, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

у с т а н о в и в:

В ході судового слідства установлено, що 08 вересня 2015 року близько 15.00 години неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 знаходилися на покинутій земельній ділянці по АДРЕСА_4, де вони з принесеного ОСОБА_3 пневматичного пістолету фірми BORNER W 3000, виконували постріли. Далі, ОСОБА_3, діючи з необережності, а саме: в результаті злочинної недбалості, оскільки він не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг передбачити, почав направляти вказаний пістолет в сторону ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та виконувати з нього постріли, не перевіривши при цьому канал ствола пістолету та вважаючи, що набої в ньому відсутні.

В результаті своїх дій, а саме пострілу з пістолету, ОСОБА_3 спричинив неповнолітньому ОСОБА_6 проникаюче поранення рогівки лівого ока з випадінням та розривом райдужки, травматичної катаракти, яке ускладнилося розвитком гіфеми та гемофтальма, тобто тяжкі тілесні ушкодження, поєднані зі стійкою втратою працездатності на 35%.

Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Пояснив, що він разом з двома друзями ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на пустирі стріляли з пневматичного пістолету. Потім він направив пістолет на хлопців, тому що думав, що кульки закінчилися, та зробив постріл. Спочатку не зрозумів, що сталося, коли Котелеський схопився руками за обличчя, а потім вже побачив, що щось трапилось. Розуміє, що він пошкодив потерпілому око, але він цього не бажав. В скоєному щиро розкаявся. Обвинувачений пояснив, що в нього доходу нема, він не працює, цивільний позов визнав частково, просив зменшити суму стягнення моральної шкоди.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особистість, матеріалів, що стосуються судових витрат та речових доказів.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ст. 128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Дослідженням даних про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він громадянин України, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, учень Панютинського професійного аграрного ліцею, виховується в неповній сім'ї з мамою та вітчимом, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає щире каяття, скоєння правопорушення неповнолітнім, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 ст. 69 КК України суд не вбачає.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 можливо призначити покарання у виді громадських робіт.

Підстав для обрання запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Потерпілим по справі та його законним представником заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок скоєння злочину, в розмірі 9000,00 гривень та стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн. Обвинувачений та його законний представник ОСОБА_4, визнали позов в частині стягнення матеріальних збитків, але просили зменшити суму стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що неповнолітній не працює, а законний представник, мама неповнолітнього, немає достатніх коштів відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі.

Суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення матеріальних збитків, задоволенню підлягає в повному обсязі.

Щодо стягнення моральної шкоди, то дана вимога підлягає задоволенню частково. Суд вважає, що потерпілому дійсно заподіяна моральна шкода, яка виразилася в спричиненні фізичних страждань, втрати органу зору, в зв'язку з цим потерпілий відчуває душевні страждання, у нього повністю змінився звичайний уклад життя, суд також враховує матеріальний стан обвинуваченого, який виховується з мамою, яка не має достатніх доходів відшкодувати моральну шкоду в повному обсязі, тому суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 70000,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути матеріальні збитки та моральну шкоду з матері неповнолітнього, законного представника обвинуваченого, яка не заперечувала про це в судовому засіданні.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи № 371 від 08.10.2015 року в сумі 3456,00 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4, оскільки неповнолітній самостійного заробітку не має.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, ст. 103 КК України, суд -

з а с у д и в:

неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 128 КК України та призначити покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з законного представника засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючої в Лозівській філії ПВРЗ мотористом, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3, на користь потерпілого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, матеріальні збитки в сумі 9000,00 (дев'ять тис. 00 коп.) гривень та моральну шкоду в розмірі 70000 (сімдесят тисяч 00 коп.) гривень.

Стягнути з законного представника засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючої в Лозівській філії ПВРЗ мотористом, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3, на користь держави судові витрати в сумі 3456,00 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість грн. 00 коп.) грн. за проведення судово-балістичної експертизи № 371 від 08.10.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011.

Після набрання вироком законної сили речові докази: пневматичний пістолет фірми BORNER W 3000 з кулями - знищити як такий. що не має цінності.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська