Ухвала суду № 55009404, 28.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 643/15934/15-ц Головуючий суддя І інстанції Задорожна А. М.

Провадження № 22-ц/790/7969/15 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Хорошевського О.М.,

Кіпенка І.С.,

за участю секретаря - Макаренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Московського районного суду м.Харкова від 08 жовтня 2015 рокупо справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Вахрушева Ольга Олександрівна про визнання договорів позики та іпотеки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - НП ХМНО Харківської області Вахрушева Ольга Олександрівна про визнання договорів позики та іпотеки недійсним.

Разом з позовною заявою позивачкою подана заява про забезпечення позову. В обгрунтування заяви ОСОБА_3 вказувала, що відповідач наразі вчиняє дії по достроковому зверненню стягнення на предмет іпотеки ніби в рахунок погашення простроченої заборгованості за договором позики.

Тому, ОСОБА_3 просила суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 що є предметом іпотеки, до вирішення спору по суті.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова від 08 жовтня 2015 року заяву задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вказує, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом не враховано, що предмет іпотеки не належить ані позивачці, ані відповідачеві, наразі власником квартири є ОСОБА_5

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що нерухомість належить позивачці на праві власності та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що предметом позову є визнання договору позики та договору іпотеки недійсними (а.с.1-4).

Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2015 року ОСОБА_2, що є іпотекодержателем за договором іпотеки від 03 квітня 2015 року, продав ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 (а.с.15-17).

Таким чином, на момент постановлення оскаржуваної ухвали квартира АДРЕСА_1 вже не належала на праві власності ОСОБА_3, а перебувала вже у власності ОСОБА_6

Суд першої інстанції не перевіривши усіх обставин по справі, з порушенням норм процесуального права, прийшов до висновку про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення позову відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст..ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Московського районного суду м.Харкова від 08 жовтня 2015 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: