Постанова № 55006231, 12.01.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року справа № 823/5452/15

16 год. 55 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представника позивача - Геращенка М.В. (згідно з довіреністю),

представника відповідача - Юревича С.В. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Фрау Марта" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулось приватне акціонерне товариство "Фрау Марта" (далі - позивач) про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач) від 29.09.2015 №0012541502, яким до позивача застосовано штраф у сумі 9079,00грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Позов мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням притягнено до відповідальності позивача за відсутності факту податкового порушення. Позивач вважає, що задекларована сума ПДВ, що підлагала сплаті за січень 2014 року, мала бути відповідачем погашена за рахунок невиплаченого бюджетного відшкодування ПДВ, відображеного в декларації за жовтень 2013 року. Позивач просив суд врахувати довідки відповідача про відсутність заборгованості за 2014 рік. Крім того, на його думку, податковий орган пропустив 30-денний строк з часу подання декларації на проведення камеральної перевірки, за наслідками якої прийняте оскаржуване рішення. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечував на тій підставі, що оскаржуване рішення прийнято з огляду на порушення позивачем терміну сплати самостійно задекларованого зобов'язання з ПДВ. Щодо посилань в позові на необхідність врахування невиплаченого бюджетного відшкодування в рахунок задекларованого зобов'язання просить суд врахувати, що платник подав заяву про відшкодування ПДВ грошовими коштами на його рахунок, про що складено та направлено до територального органу Державної казначейської служби висновок. Тому відсутня можливість такого зарахування. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні позову.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції у спорі.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що приватне акціонерне товариство «Фрау Марта» згідно з даними ЄДРПОУ зареєстроване як юридична особа з 15.10.2003 (код ЄДРПОУ 32653955).

07.09.2015 службова особа відповідача здійснила камеральну перевірку позивача з питань дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пункту 57.1. ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) щодо несвоєчасного погашення зобов'язання з ПДВ за січень 2014 року в сумі 45395,00грн. на підставі декларації від 18.02.2014 №9007580161.

За результатами перевірки складено акт від 07.09.2015 №2541/23-01-15-02/32653955 (далі - акт), на підставі якого відповідач прийняв оскаржуване ППР від 15.12.2014 №0005122301. Ним на підставі п.126.1. ст.126 ПК України застосував до позивача штраф у розмірі 9079,00грн., що становить 20% погашеного з затримкою зобов'язання з ПДВ за січень 2014 року.

Твердження позивача про пропуск відповідачем строку проведення камеральної перевірки суд вважає необгрунтованим, оскільки зазначений ним 30-денний строк за вимогами ст.200 ПК України стосується перевірок правомірності задекларованого платником від'ємного значення ПДВ, а не питань дотримання граничних строків сплати самостійно узгоджених зобов'язань. За обставинами справи позивач декларував від'ємне значення ПДВ декларацією за жовтень 2013 року і ця сума враховувалася відповідачем до січня 2014 року як переплата. Оскаржуване ж рішення прийнято за результатами перевірки сплати зобов'язання за декларацією за січень 2014року, поданої у лютому 2014року.

Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Їй підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Строки, протягом яких контролюючий орган наділений відповідним повноваженням, ПК України не обмежені. Водночас, обмежено строк (1095днів) для здійснення ним донарахувань.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд керувався такими нормами.

Згідно з вимогами підпунктів 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України на платника податків покладено обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України самостійно, крім випадків, передбачених податковим законодавством, обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суд врахував обов'язок платника податків, встановлений п.203.2 ст.203 ПК України, самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у строки, передбачені законодавством.

Суд з'ясував, що позивач у декларації з ПДВ, поданій 18.02.2014 за січень 2014 року, задекларував: податкове зобов'язання в сумі 98152,00грн.; дозволений податковий кредит 52757,00грн.; ПДВ, яке підлягало сплаті до бюджету, в сумі 45395,00грн. З огляду на вищевстановлені вимоги ПК України строком сплати цього зобов'язання було 02.03.2014. Грошові кошти за такою декларацією позивач не сплачував. До цього часу він мав переплату з ПДВ, яка утворилася внаслідок включення залишку від'ємного значення з ПДВ, відображеного в декларації за жовтень 2013 року.

Вищевказане узгоджене зобов'язання за січень фактично погашене 22.04.2014 за рахунок податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року. Отже, позивач більше ніж на 30 днів пропустив строк погашення узгодженого зобов'язання з ПДВ за січень 2014 року, що на підставі п.126.1 ст.126 ПК України має наслідком застосування до нього штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Надані позивачем довідки відповідача: від 02.03.2015 №2777/23-01-22-01 та від 25.05.2015 №14360/23-01-23-0129 про відсутність за ним заборгованості зі сплати податків і зборів станом на час їх видачі, - суд не врахував, оскільки вони стосуються боргу, а спірним ППР покладено відповідальність у формі штрафу за порушення позивачем строків вже сплаченого узгодженого зобов'язання з ПДВ, а не за відсутність такої сплати.

Доводи позивача про обов'язок відповідача зараховувати за січень 2014року невідшкодоване ПДВ, що утворилося внаслідок декларування від'ємного значення ПДВ в декларації за жовтень 2013 року, суд оцінив як безпідставні з огляду на таке.

Бюджетне відшкодування відповідно до підп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З письмових доказів суд встановив, що у листопаді 2013 року позивач подав контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2013 року, відповідно до якої задекларував бюджетне відшкодування ПДВ за цей період у сумі 885632,00грн. Рядки декларації №№23, 23.1, 23.2 свідчать про намір позивача відшкодувати ПДВ саме з Державного бюджету на його банківські рахунки, а не зараховувати його у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів. До вказаної декларації позивач додав також відповідну заяву, що підтверджується даними квитанції №2 прийому декларації.

П.200.4 ст.200 ПК України (у редакції на час подачі декларації з ПДВ за жовтень 2013року) передбачав: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пункт 200.6 вищевказаної редакції статті 200 ПК України передбачав право платника податку прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. На виконання цього, за наслідками документальної позапланової перевірки позивача, оформленої довідкою від 11.12.2013 №1682/23-01-15-0208/32653955, вищевказана сума бюджетного відшкодування була підтверджена.

На виконання встановленого п.200.12. ст.200 ПК України обов'язку Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаській області 31.01.2014 подано відповідний висновок щодо бюджетного відшкодування позивачу вищезазначеної суми ПДВ з урахуванням часткового її зменшення із-за зарахування податковим органом коштів у погашення зобов'язань позивача з ПДВ, що виникли до подання цього висновку.

Згідно з пунктами 200.13. та 200.23. ст.200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ.

Оскільки у лютому 2014 року орган казначейської служби мав обов'язок виплатити позивачу за його заявою суми бюджетного відшкодування, задекларовані у жовтні 2013року, на підставі висновку позивача, суд погоджується з твердженням відповідача про виникнення за таких обставин у позивача обов'язку сплатити податкове зобов'язання, задеклароване за січень 2014року. З огляду на вищевказані положення ПК України відповідна сума бюджетного відшкодування вважалася бюджетною заборгованістю та не враховується у податкових розрахунках платником з бюджетом.

Тому суд дійшов висновку, що при прийняті оскаржуваного ППР відповідач діяв правомірно, а позовні вимоги є безпідставними, задоволенню не підлягають і у суду відсутні підстави для повернення позивачу сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Фрау Марта" про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.09.2015 №0012541502 - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 15.01.2016