Постанова № 55006071, 12.01.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2016 р. Справа № 809/4447/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул.Незалежності,20,м.Івано-Франківськ,76018

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №50076 від 09.09.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення за №50076-17 від 09.09.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2014 році нею придбаний автомобіль марки "MERCEDES-BENZ 320" з об'ємом двигуна 3200 см3, який зареєстрований у встановлений законом порядку 17.10.2014 року. Відповідачем 09.09.2015 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» в розмірі 25 000 грн. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, оскільки датою виготовлення автомобіля є 2001 рік, а перша реєстрація автомобіля на території України відбулась 20.12.2012 року, що на її думку виключає можливість нарахування визначеного податковим органом зобов'язання.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

09.09.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення за №50076-17, яким згідно п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України, та відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000 грн.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 267.1.1. п. 267.1. ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1. пункту 267.2. статті 267 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим же Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього ж Кодексу (п.п. 267.3.1 .п. 267.3. ст. 267 Кодексу).

Згідно п. 267.4. ст. 267 цього ж Кодексу, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї ж статті.

Стаття 161 КАС України встановлює, що суд крім іншого повинен перевірити кожну обставину, що входить до підстав позову або підстав заперечення, і з'ясувати, якими саме доказами кожна з них підтверджується або спростовується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Статтею 70 КАС України встановлено правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на автомобіль марки "MERCEDES-BENZ 320", реєстраційний номер НОМЕР_1, дата першої реєстрації на території України - 20.12.2012 року, дата реєстрації на ОСОБА_1 - 17.10.2014 року, 2001 року випуску, об'єм двигуна 3200 см3, особливі відмітки - дані реєстраційної дії щодо зняття з обліку вказаного автомобіля - Тернопіль ВРЕР-1 14122012 Д/Р ААВ 648795 17.10.2014 (а.с. 6).

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з обґрунтуванням позовних вимог позивачем, так як вказаний автомобіль позивачем придбаний у 2014 році, однак виготовлений у 2001 році, що податковим органом не спростовано.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовуються до 5 років. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, відтак суд прийшов до висновку, що у 2015 році автомобіль позивача не міг бути об'єктом оподаткування згідно ст. 267 ПК України з урахуванням календарних років з дати його випуску. З 2001 року (рік випуску) по 2015 рік пройшло чотирнадцять років, а отже вказаний період виходить за межі 5-ти календарних років встановлених законом.

Відповідно до підпункту 124 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію.

Підпункт 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

В контексті вищенаведених положень статей 14 та 267 ПК України суд зазначає, що при визначенні підстав для донарахування зобов'язань з транспортного податку з фізичних осіб, підлягає встановленню термін використання транспортного засобу - до 5 років, до якого враховується експлуатація автомобіля як на території України (для нових транспортних засобів) так і на території іншої держави.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі даних отриманих від органів внутрішніх справ (реєстраційного органу), зокрема й щодо дати виготовлення транспортного засобу - 2001 рік.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, на думку суду при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано усіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення. Зокрема, отримавши інформацію щодо транспортного засобу, який зареєстрований вперше на території України 20.12.2012 року, за позивачем - 17.10.2014 року та виготовлений в 2001 році, відповідач всупереч вищенаведеним нормам, не встановив та не перевірив факту використання такого транспортного засобу з 2001 року до 20.12.2012 року на території іншої держави, що виключає підстави для визначення податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн. відносно ОСОБА_1 Хоча в силу вимог статті 14 ПК України, встановлення факту експлуатації (використання) автомобіля, в тому числі, й на території іноземної держави, є визначальним при визначенні підстав для нарахування транспортного податку з фізичних осіб.

Згідно вимог частин 1,2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи все вищевикладене суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а отже заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення, шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №50076-17 від 09.09.2015 року.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС за №50076-17 від 09.09.2015 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 15.01.2016 року.