Ухвала суду № 55005982, 15.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/10984/15

У Х В А Л А

15 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Трейдімпекс» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа – Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року приватне підприємство «Трейдімпекс» (далі – Позивач, ПП «Трейдімпекс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – Відповідач, ДПІ у Солом’янському районі), третя особа – Державна фіскальна служба України (далі – Третя особа, ДФС України), про:

- визнання протиправними дій Відповідача щодо відмови у прийнятті поданих Позивачем звітної податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015 року, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за грудень 2014 року від 16.01.2015 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015 року;

- зобов'язання ДПІ у Солом’янському районі прийняти подані ПП «Трейдімпекс» звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року від 16.01.2015 року, розшифровку податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за грудень 2014 року від 16.01.2015 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за грудень 2014 року від 16.01.2015 року днем їх фактичного отримання ДПІ у Солом’янському районі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, Апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що кошторисом ДПІ у Солом’янському районі на 2015 рік видатки на сплату судового збору не передбачено.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

При поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Приписами ч. 6 ст. 187 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі – Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва становить 80,39 грн. (73,08 * 110%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або обґрунтованого клопотання про наявність підстав для зменшення, розстрочення або відстрочення судового збору.

Оцінюючи клопотання Відповідача про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що у кошторисі ДПІ у Солом’янському районі на 2015 рік кошти для сплати судового збору не передбачалися, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов’язком суду, можливість реалізації якого пов’язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, оскільки заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить доказів скрутного майнового стану особи та неможливості Відповідача забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом розмірі, суд вважає за необхідне у його задоволенні відмовити.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 08.09.2015 року у справі №21-5496а15.

Крім того, Позивачем в даній справі є ПП «Трейдімпекс», а тому посилання ДПІ у Солом’янському районі як Відповідача у справі на те, що судовий збір не підлягає сплаті останньою, оскільки органи ДФС були звільнені від сплати судового збору до 01.09.2015 року, є безпідставним, адже у даній справі податковий орган виступає у процесуальному статусі Відповідача, у зв'язку з чим в силу приписів ст. 5 КАС України, останній повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах у розмірі, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи, що Апелянтом не було додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання Відповідачу строку для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору або клопотання про зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Трейдімпекс» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа – Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії – залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків – десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк