Ухвала суду № 55005006, 12.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2016 р. м. Київ К/800/4072/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014

у справі № 804/9105/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР"

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено фактичну перевірку дотримання ТОВ «ГОСПОДАР» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій, за результатами якої складено акт від 25.04.2013 № 110/04/36/23/30756013, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2.8, п. 2.9 ст. 2 р. 2, п. 3.5 ст. 3 р. 3 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 № 637, в результаті чого встановлено перевищення ліміту залишку готівки у касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 680 157,19 грн.

Висновки щодо перевищення ліміту готівки обумовлені тим, що для виведення залишку готівки у касі податковим органом не прийнято видаткові касові ордери № 46 від 07.12.2012 на суму 260617,50 грн. (отримувач ОСОБА_2), № 16 від 12.04.2012 на суму 72500,00 грн. (отримувач ОСОБА_2) та сума 350000,00 грн. (отримувач ОСОБА_3), яка вказана у платіжній відомості № 2-г від 12.04.2012, так як видача готівки у вказаних документах не підтверджена підписом одержувачів.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 №0001262230, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 360 314,38 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відсутності в діях позивача порушень чинного законодавства в частині перевищення ліміту готівкових коштів в касі.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320 визначено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає предявити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до пункту 7.23 Положення, для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Згідно з пунктом 7.24 Положення, у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Матеріали справи свідчать, що згідно з наказом № 53 від 01.03.2007 «Про розмір встановленого ліміту залишку готівки в касі», директором ТОВ «Господар» Усатим В.М. затверджено ліміт залишку готівки в касі з 01.03.2007 в розмірі 1 000,00 грн.

Податковий орган, обґрунтовуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, вказував на те, що на момент перевірки виявлено видаткові касові ордери №16 від 12.04.2012, №46 від 07.12.2012, що не підписані одержувачами коштів, та платіжна відомість №2-г не містить підпису ОСОБА_3 В якості доказів відповідачем долучено копії вказаних документів (т.2 а.с.103-106).

З письмових пояснень головного бухгалтера ТОВ «Господар», що була присутня під час проведення перевірки, вбачається, що посадові особи податкового органу вилучали та копіювали різні документи, не перевіряючи їх дійсність, зокрема, чернетки.

Так, відповідно до наданих пояснень головного бухгалтера ОСОБА_5, деякі копії фахівці ОДПІ знімали з паперів, що знаходились в коробці з чернетками, зокрема, в даній коробці, знаходились чорнові варіанти видаткових касових ордерів №16 та №46, в яких під час друку допущено технічні помилки (т.2 а.с. 108).

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що зазначені видаткові касові ордери були оформлені позивачем з дотриманням усіх обов'язкових вимог до їх оформлення, проте, попередніми судовими інстанціями взагалі не було досліджено питання чи було фактично перевищено ліміт залишку готівки у касі підприємства, не з'ясовано протягом якого часу і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Крім того, судами попередніх інстанцій не було допитано в судовому засіданні в якості свідків головного бухгалтера ТОВ «Господар» - ОСОБА_5 та осіб, якими були отримані кошти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль