Ухвала суду № 55004473, 14.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 січня 2016 року м.Київ К/800/38585/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 щодо вирішення питання про судові витрати у справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015р. касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

21.12.2015р. ОСОБА_4 подав до Вищого адміністративного суду України заяву, в якій, посилаючись на приписи ст.3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", просив повернути йому судовий збір в сумі 51,16грн., як помилково сплачений ним за подання касаційної скарги у даній справі.

Проте, розглянувши подану заяву, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Вимоги до касаційної скарги встановлені статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною 5 якої передбачено обов'язок особи, що подає касаційну скаргу, додати до неї документ про сплату судового збору.

При цьому, спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір", статтями 3 та 5 якого передбачені об'єкти справляння судового збору та пільги щодо його сплати, у тому числі категорії осіб, що звільняються від сплати судового збору.

Проте, позивач, звертаючись до суду з касаційною скаргою та сплачуючи судовий збір, не обґрунтував та не підтвердив документальними доказами належність його до таких осіб.

Крім того, стаття 7 Закону України "Про судовий збір" визначає певний перелік випадків, з настанням яких сплачена сума судового збору підлягає поверненню: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Посилання ж ОСОБА_4 на статтю 3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" як на підставу звільнення від сплати судового збору, не можуть бути прийняті до уваги судом, враховуючи, що остання регулює питання фінансування витрат на виконання рішення Європейського суду з прав людини та передбачає здійснення такого виконання за рахунок Державного бюджету України, тобто не стосується питань, пов'язаних зі сплатою судового збору.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.98,222 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про повернення судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Тракало В.В.