Постанова № 55001913, 15.01.2016, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8288/15-а

Провадження № 2-а/591/41/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

при секретарі Кальченко М.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 30.11.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ в м. Сумах та просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у відновленні виплати раніше призначеної йому пенсії за віком з 1 червня 2015 року, а також зобовязати управління ПФУ в м. Сумах відновити виплату раніше призначеної пенсії за віком з 1 червня 2015 року. Свої вимоги мотивує тим, що у 2010 році йому була призначена пенсія за віком відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» і з цього часу він перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Сумах як такий, що отримує пенсію за віком.На даний час працює на посаді заступника начальника управління Інспекції з благоустрою міста Суми Сумської міської ради.

З 1 квітня 2015 року виплата йому пенсії за віком була припинена відповідно до ст. 12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Статтею 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Відповідно до п. 5 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України, у тому числі і Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування». Оскільки до 1 червня 2015 року Верховною Радою України не був прийнятий закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне грошове утримання) призначалися відповідно до ряду законів, в тому числі Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року відпали підстави для припинення виплати йому пенсії за віком, оскільки він з зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку спеціального закону.

У звязку з цим, він 05 листопада 2015 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах з заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена з 1 квітня 2015 року.

Проте, листом № 524/Я від 19.11.2015 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повідомило про відсутність підстав для поновлення виплати йому пенсії. При цьому УПФУ в м. Сумах послалось на те, що оскільки позивач продовжує працювати на посаді, яка передбачена Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Позивач вважає, що обґрунтовуючи відмову у відновленні йому виплати пенсії з 1 червня 2015 року, відповідач невірно трактує положення п. 5 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року.

Позивач вважає, що дії відповідача, який не поновив виплату раніше призначеної йому пенсії, грубо порушують його конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України. Виходячи із змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року, вважає, що його права на соціальний захист порушені відповідачем, починаючи з 1 червня 2015 року.

В судове засідання позивач не зявився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав зазначених у письмовому запереченні. Зокрема, в запереченні відповідач вказує, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Сумах з 24.10.2010 року, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213. Абзацом 2 ч. 1 ст. 47 вказаного закону передбачено, що у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народних депутатів України», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до цього закону, не виплачуються. Метою вказаного закону є врегулювання правовідносин щодо виплати спеціальних пенсій, зокрема, щодо виплати пенсій суддям.

На час набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» ОСОБА_2 працював посаді заступника начальника управління Інспекції з благоустрою міста Суми Сумської міської ради, що дає йому право на призначення пенсії або щомісячного довічного утримання в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 12 Розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року були внесені зміни до ст. 47 Закону України, якими передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього закону поновлюється.

При цьому представник відповідача послався на таку саму правову позицію Харківського апеляційного адміністративного суду, зазначивши номери відповідних справ.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного Фонду України в м. Сумах, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 24 жовтня 2010 року, що визнається відповідачем у своїх запереченнях (а.с. 16-17).

Позивач ОСОБА_2 працює на посаді заступника начальника управління Інспекції з благоустрою міста Суми Сумської міської ради з 01 січня 2015 року, що підтверджується довідкою управління від 30.11.2015 року (а.с.10).

Встановлено, що з 1 квітня 2015 року управління ПФУ в м. Сумах відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII припинило виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Як вбачається з наданих суду письмових доказів, 05 листопада 2015 року позивач звернувся до управління ПФУ в м. Сумах із заявою про поновлення виплати йому пенсії за віком, починаючи з 1 червня 2015 року, проте, відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії, про що ОСОБА_2 направлено лист управління ПФУ в м. Сумах № 524/Я від 19.11.2015 року (а.с. 21).

Тобто, управління ПФУ в Сумах не поновило позивачу виплату пенсії, пославшись на те, що позивач продовжує працювати на посаді заступника начальника управління Інспекції з благоустрою міста Суми Сумської міської ради, з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у період роботи осіб на посадах, які дають право призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», не виплачуються. Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, Законом України Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Вказані факти сторонами не оспорюються.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону № 213-VIII від 2 березня 2015 року, яка чинна з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України, «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно, давала право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», у звязку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії ОСОБА_2. з 1 квітня 2015 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у звязку з чим з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цими Законами не призначаються.

Оскільки до 01 червня 2015 року закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах не прийнято, з указаного дня норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до спеціальних Законів («Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» та інші), є скасованими. Тобто, правові норми, які надавали право особі, яка працює на посаді державного службовця, судді та інших визначених посадах, на призначення пенсії або щомісячного довічного утримання, припинили дію, починаючи з 01 червня 2015 року.

Таким чином, починаючи з указаної дати на позивача не поширюються встановлені частиною першою статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 02 березня 2015 року №213-VIII) обмеження щодо виплати пенсії, адже з 01 червня 2015 року робота на займаній позивачем посаді не дає права на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених спеціальними Законами. На даний час особам, які працюють на посадах, визначених згаданими спеціальними Законами, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», у звязку з чим відпали передбачені ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону.

З 1 червня 2015 року перешкоди для виплати ОСОБА_2 вказаної пенсії відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», підлягає відновленню, у звязку з відсутністю підстав для її невиплати.

За таких обставин, слід зобовязати управління ПФУ в м. Сумах відновити з 1 червня 2015 року виплату ОСОБА_2 пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Враховуючи зазначене, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. слід стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень - управління Пенсійного фонду України в м. Сумах.

Керуючись ст. ст. 19, 21, 46, 64, 68 Конституції України, ст.ст. 46, 47, ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII , ст. ст. 2, 11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови відновити виплату ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком з 1 червня 2015 року.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Сумах відновити з 1 червня 2015 року виплату ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 487,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду у повному обсязі складена в пятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.

Суддя Г.В.Кривцова