Ухвала суду № 55001703, 12.01.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1519/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сидоренко І. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Колмакові В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2014р. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу,

встановила:

Ухвалою суду від 11 липня 2014р. було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4, а саме:

-на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,73;

-на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та Петрова в м. Одесі;

-на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.9).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу про скасування ухвали суду від 11 липня 2015р. в частині накладення арешту на належні їй квартири, посилаючись на те, що суд в порушені вимог матеріального і процесуального права безпідставно задовольнив заяву представника позивача про забезпечення позову, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2015р. вже було задоволено заяву ОСОБА_4 і знято арешт на земельну ділянку, розташовану по проспекту Свободи,73 в м. Одесі, накладений ухвалою суду від 11 липня 2015р. (а.с.87-88).

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, представника ОСОБА_2, відповідачку ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в проваджені Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

В період розгляду справи було задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову та ухвалою суду від 11 липня 2014р. накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4, а саме:

-на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,73;

-на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та Петрова в м. Одесі;

-на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 (а.с.5-6,9).

При цьому суд вказав, що з наданих позивачем документів вбачається, що між сторонами виник майновий спір, а відчуження майна відповідача призведе до неможливості реального виконання рішення суду, у випадку задоволення позову. Враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову являється правом суду та не призведе впливу на стан майна, а сприятиме реальному виконанню рішення, суд вважає, що клопотання представника позивача підлягає задоволенню.

Заочним рішенням суду від 03 вересня 2014р. позов ОСОБА_5 було задоволено (а.с.14-16).

Вказане заочне рішення суду першої інстанції було скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 вересня 2015р. з ухваленням рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_5 (а.с.74-76).

Ухвалою суду першої інстанції від 05 листопада 2015р. було задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову. Скасовано заходи забезпечення позову, які були вжити ухвалою суду від 11 липня 2014р. в частині накладення арешту на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, проспект Свободи,73.

Відповідно до вимог ст.151 ЦПК Украйни суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, що допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1-3, 7 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановлення обовязку вчинити певні дії; передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

ОСОБА_2 в обґрунтування апеляційної скарги вказала, що судом першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову в частині накладення арешту на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та Петрова в м. Одесі, і на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, не було встановлено кому саме належать вказані квартири, які належать саме їй, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами наданими до апеляційної скарги (а.с.89,90).

Але апелянт ОСОБА_2 не була стороною по вказаній справи та відповідно до вимог закону передбачений інший порядок вирішення питання, повязаного зі скасуванням заходів забезпечення позову для осіб, які не були стороною по справі. Тобто із заявою про скасування арешту по справі звертатись до суду мають право лише учасники судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, вимоги особи, яка не є учасником цивільного провадження, має захищатися шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто застосовується законодавство про захист права власності. В порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в цивільній справі, повинні розглядатися скарги сторін на правильність арешту майна.

Аналогічні приписи містяться в роз'ясненнях, викладених в п.4 постанови Пленумом Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976р. № 6 (в редакції від 30 червня 1978р. №5).

Тому право власності особи, яка не є учасником цивільного провадження, має захищатися шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто застосовувати законодавство про захист права власності, яке поширюється на ці відносини.

Таким чином, ОСОБА_2 має захищати свої права шляхом звільнення цього майна з-під арешту, оскільки на ці відносини поширюється законодавство про захист права власності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив законну та обґрунтовану ухвалу, і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.304, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2014р. про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.П.Сидоренко

Судді: С.О. Погорєлова

ОСОБА_7