Ухвала суду № 55000799, 14.01.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/14293/13-ц 14.01.2016 14.01.2016 14.01.2016

Провадження №22-ц/784/59/16

Категорія 24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шаманської Н.О.,

суддів - Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.

за участю: відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2015 року по справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний 1»

(далі ТОВ «Центральний 1»)

до

ОСОБА_3

про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ТОВ «Центральний 1» звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Позивач зазначав, що ОСОБА_3 є власником та проживає в приватизованій квартирі АДРЕСА_1. Вказаний будинок знаходиться на балансі ТОВ «Центральний-1», яке надає мешканцям послуги з утримання будинків та прибудинкової території. Відповідач свої обов'язки по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території належним чином не виконує, в зв'язку з чим, за період з 1 червня 2008 р. по 1 листопада 2013 р. утворилось 5705 грн. 78 коп. заборгованості.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2015 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Центральний 1» 4901 грн. 93 коп. заборгованості та 229 грн.40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, відсутність договірних відносин між сторонами та недоведеність обставин щодо виконання ТОВ «Центральний 1» робіт з утримання будинку та прибудинкової території із зазначенням їх вартості, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник позивача належно повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не з'явився. Надіслав письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надає послуги на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: будинок № 9 по вул. Комсомольській в м. Миколаєві, відповідно до договору на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій від 2 жовтня 2007 року, укладеного між Миколаївською міською радою та ТОВ «Центральний 1» (а.с. 9-16). Відповідач є власником квартири № 6 вказаного будинку та на його ім'я відкритий особовий рахунок № 95124.

ТОВ «Центральний 1» нараховувало щомісяця з 1 червня 2008 р. до 1 листопада 2013 відповідну плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до Тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений рішеннями виконкому міської ради від 27 лютого 2009 р. № 638, від

Однак відповідач ухилявся від сплати житлово-комунальних послуг внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5705 грн. 78 коп. (а.с.5-7).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Як вбачається з довідки позивача, саме із зазначених вище статей витрат підприємства складається вартість тарифу за 1 кв.м. загальної площі (а.с. 8) .

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Посилання відповідача на відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Ненадання позивачем актів виконаних робіт, не може бути безперечним доказом ненадання позивачем послуг щодо вивезення ТПВ, прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування ліфтів та надання електроенергії для ліфтів, місць загального користування, а також обслуговування внутрішньо будинкових мереж та підготовки їх до експлуатації в осінньо-зимовий період, оскільки надання цих послуг повязано з функціонуванням будинку в цілому.

За такого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості. При цьому, суд вірно виходив з того, що стягненню підлягає заборгованість, яка утворилась з 4 квітня 2009 р. по 1 листопада 2013 р., враховуючи, що 4 квітня 2012 р. позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, перервавши строк позовної давності, який вподальшому, 25 червня 2012 р., було скасовано (а.с. 19).

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду про наявність заборгованості та зобов'язання відповідача її сплатити.

Таким чином, відповідно до положень ст. 308 ЦПК України рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 303, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а

рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Н.О.Шаманська

Судді: О.О.Данилова

ОСОБА_5