Постанова № 5500014, 17.04.2009, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 2а-14/2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

17 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Байбари Г.А.

при секретарі Драгунцевій С.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сплати суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська, та збільшивши в суді позовні вимоги, просила: визнати неправомірними дії Управління праці соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська відносно відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років; зобовязати відповідача виплатити щомісяця допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до шести років; стягнути з відповідача на її користь борг у розмірі 7738,31 грн.; зобовязати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня прожиткового мінімуму на місяць.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримувала заявлений позов та пояснила, що вона працювала юрисконсультом в ВАТ «Дніпродзержинськтеплоєлектроцентраль». ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона народила дитину ОСОБА_3 та з 17.01.2007 по 23.11.2009 року знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З квітня 2007 року згідно її заяви Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська нараховувало та виплачувало їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі меншому ніж передбачено ст. 43 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням». Вона зверталася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська з заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про сплату боргу, що утворився, але листом №3081/01-21 від 07.10.2008 року їй було відмовлено в цьому. Вважає, що в порушення норм Конституції України, законами України Про державний бюджет України на 2007 та на 2008 року звужені її права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Посилаючись на норми Конституції України, на Закони України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», на рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, просила задовольнити її позов.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська - Кобринська О.Ю. в судовому засіданні позов не визнала. Н адала суду письмові заперечення проти позову та пояснила, що нарахування та виплата допомоги позивачу проводилась відповідно Законів України «Про державний Бюджет України на 2007 рік» та «Про державний Бюджет України на 2008 рік» згідно яких встановлено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Виплати ці здійснювались за рахунок коштів та в межах субвенцій з державного бюджету через Міністерство праці та соціальної політики України з подальшим перерахуванням їх місцевим органам праці та соціального захисту населення. Управління не встановлює розмір допомоги, а отримує бюджетні асигнування з бюджету від головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, яке в свою чергу отримує готовий програмний продукт, як додаток до лімітної довідки та паспорту бюджетної програми від головного розпорядника коштів - Міністерства праці та соціальної політики України. Вважає, що Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська взагалі не є належним відповідачем у справі. Рішення Конституційного суду, на які посилається позивач, на думку відповідача не надає законодавчого права для виплат допомоги на рівні показника прожиткового мінімуму, оскільки виключно Законами України «Про державний Бюджет України» кожного року визначаються розміри соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а Законами України про державний Бюджет України на 2007, 2008 року не були збільшені видатки на соціальну допомогу. Представник відповідача також вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову на підставі статей 99, 100 КАС України, в звязку з пропущенням річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

В судовому засідання встановлено, що ОСОБА_1 має на вихованні та утриманні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 6). З 17.01.2007 по 23.11.2009 року вона знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, наданій їй за місцем роботи у ВАТ «Дніпродзержинськтеплоєлектроцентраль».

З квітня 2007 року позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська і отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою №2212 від 17.10.2008 року (а.с.5).

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд вважає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини з призначення та виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону, одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції Закону України від 22.03.2001 року), згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Як поясняла в судовому засіданні представник відповідача, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу у 2007 році в розмірі встановленому Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік …», відповідно визначених цим Законом видатків. У 2008 році допомога виплачувалася відповідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік …».

В абзаці 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік…» зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В пункті 14 ст. 71 цього Закону зазначено: призупинити дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Позивач не оспорювала в суді правильність розрахунку її допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до цього Закону, та Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік, але вважає, що цими законами звужено її право на отримання допомоги в більшому розмірі, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеному в Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". В порядку досудового врегулювання спору вона зверталася до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська з заявою про перерахування допомоги та виплату недоплаченої суми допомоги, але листами від 07.10.2008 р. №3081/01-21 та від 21.10.2008 р. №3230/01-21 (а.с.8, 9) їй було відмовлено в цьому.

Згідно рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним, з часу винесення цього рішення Конституційного суду України.

Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

З урахуванням зазначеного рішення Конституційного суду України, при розрахунку розміру допомоги позивачці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік був встановлений в наступних розмірах: з 01.01.2007 року 434 грн., з 01.04.2007 року 463 грн., 01.10.2007 року 470 грн.

Згідно довідки від 17.10.2008 року №2212 (а.с.5) Управлінні праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська ОСОБА_1 виплачувалася допомога в наступних розмірах: у 2007 році: квітень липень по 129,03 грн., серпень 132,64 грн., вересень 134,45 грн., жовтень 136,13 грн., листопад 140,05 грн., грудень 144,10 грн.; у 2008 році щомісяця по 144,10 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Таким чином, суд вважає, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідачем не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася позивачу допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а діяння відповідача у справі щодо нараховування та виплати позивачу з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому від встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, є неправомірними.

Проте, суд вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволені позову в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму та зобовязання перерахувати призначену їй допомогу за період 01.04.2007 року до 09 липня 2007 року, оскільки ця допомога нараховувалася відповідачем відповідно до діючого на той час абзацу 3 частини 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Суд також вважає, що позивачу необхідно відмовити в задоволенні позову в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму та зобовязання перерахувати призначену їй допомогу за період часу починаючи з 1 січня 2008 року до досягнення дитиною трьох років, оскільки згідно статті 23 розділу ІІ Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», статтю 15 якого викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Пункт 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону викладено у такій редакції: «3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року (50 відсотками, з 1 січня 2009 року -75 відсотками, з 1 січня 2010 року 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців».

Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на даний час є чинним і підлягає застосуванню як органами соціального забезпечення так і судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь суми недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку також не підлягає задоволенню оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років, що стане підміною функцій органів соціального захисту населення, що неприпустимо відповідно до принципу поділу державної влади, закріпленому статтею 6 Конституції України. Крім того стягнення вищезазначеної суми судом може створити загрозу невиконання поточних зобовязань та утворення заборгованості перед громадянами які перебувають на обліку у відповідача і також отримують державну допомогу.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про зобовязання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При вирішенні справи суд не приймає до уваги наполягання відповідача на відмові в задоволенні позову, на підставі ч.1 ст. 100 КАС України, в звязку з пропущенням позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України.

Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом 19.11.2008 року. В судовому засіданні позивач пояснила, що вона тільки влітку 2008 року із засобів масової інформації дізналася про порушення свого права на отримання соціальної допомоги в розмірі більшому ніж той, що їй нараховувався Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська. До цього часу вона була зайнята доглядом за дитиною і не могла про це знати. В жовтні 2008 року в порядку досудового врегулювання спору вона звернулася з проханням про перерахунок призначеної їй допомоги, але їй в цьому було відмовлено, після чого вона звернулася до суду.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В запереченнях відповідача проти позову та його представником у суді, не надано жодних доказів того, що позивач до літа 2008 року знала про порушення її права. У суду немає підстав вважати, що позивач повинна була знати про порушення її права на отримання допомоги в більшому розмірі, оскільки вона була зайнята доглядом за народженою дитиною.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не був пропущений річний строк для її звернення до адміністративного суду за захистом її права на перерахування та виплату допомоги починаючи з 9.07.2007 року.

Відповідно ст. 94 КАС України, на користь позивача з бюджету м. Дніпродзержинська має бути стягнуто 3,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 11, 69, 71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області «про визнання протиправною бездіяльність, перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сплати суми боргу».

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого , для дітей віком до 6 років

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням уже виплаченої допомоги за цей період часу.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з бюджету м. Дніпродзержинська ( УДК м. Дніпродзержинська, п/р № 31419537700013, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24232324, ГУДКУ м. Дніпропетровськ) на користь ОСОБА_2 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання зави про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зави про апеляційне оскарження.

Суддя Г.А. Байбара .