Ухвала суду № 54999819, 09.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7419/2015 Головуючий 1 інст. Цвіра Д.М.

Справа № 638/2934/15-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: спори про відшкодування шкоди, завданою майну фізичних або юридичних осіб

УХВАЛА

іменем України

09 грудня 2015 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 03 серпня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 3075,02 грн. у якості відшкодування майнової шкоди та 1000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП і пошкодження належного позивачу автомобіля. Також суд вирішив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 243 грн.60 коп. у якості компенсації судових витрат, повязаних зі сплатою позивачем судового збору при звернення до суду з позовом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_3 вказує, що суд, ухвалюючи рішення, посилався на постанову суду від 18.11.2014 року, якою його визнано винним у ДТП, однак в даній постанові є невідповідності обставинам справи, а саме: у якості правопорушника зазначено іншу особу ОСОБА_5, наданий позивачем у суді рахунок від 27.01.2015 року ТОВ «ОСОБА_5 центр Харків» про вартість ремонту пошкодженого автомобіля не можна вважати належним доказом, оскільки розрахунок вартості відновлювального ремонту має бути здійснений на підставі Методики товарознавчої експертизи та колісних транспортних засобів, затверджених наказом від 24.11.22003 року № 142/5/2092. Також ОСОБА_3 вказує, що суд не звернув увагу на ту обставину, що за ремонтом транспортного засобу позивач звернувся лише через чотири місяці, а відтак є ризик того, що це вже могли бути пошкодження не з його вини.

Вважає, що наявність моральної шкоди позивачем взагалі не доведена.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу і просила задовольнити, посилаючись на викладені в апеляційній скарзі доводи. Просила звернути увагу на ту обставину, що ДТП за обставин, зазначених позивачем, дійсно мала місце, однак сталося це не на вул.Данилевській, як зазначено в постанові суду від 18.11.2014 року, а на вул.Динамівській в м.Харкові. Також просила звернути увагу на ту обставину, що відповідач не ухилявся від відшкодування шкоди і був згоден компенсувати позивачу певну суму на ремонт пошкоджень, але не в такому розмірі, який є, на їх думку, завищений.

Позивач ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав і просив її відхилити, погоджуючись з рішенням, вказуючи, що в даний час, навіть на ту суму, яка значена в рахунку ТОВ «ОСОБА_5 центр Харків» від 27.01.2015 року, вже неможливо відремонтувати пошкоджений відповідачем автомобіль. Стосовно доводів апеляційної скарги щодо змісту постанови суду від 18.11.2014 року, то дійсно в постанові помилково зазначено місце ДТП вул..Данилевського 10, тоді як в дійсності це сталося на вул.Динамівській 10 в м.Харкові, а також в постанові правопорушником зазначено ОСОБА_5 замість ОСОБА_3, однак це вважає технічною опискою судді, який розглядав матеріали про адміністративне правопорушення і не повинно бути підставою для відмови у задоволенні його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, а сторони не заперечують той факт, що 16 вересня 2014 року о 16 годині 00 хвилин на вулиці Динамівській в м.Харкові відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Тойота королла» державний реєстраційний номер АХ89723ВО, порушивши вимог п.13.1 Правил дорожнього руху, не забезпечив дотримання безпечного бокового інтервалу і під час повороту з вулиці Динамівської в двір будинку допустив пошкодження своїм автомобілем кузов автомобіля НОМЕР_1 позивача ОСОБА_4

Постановою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 18.11.2014 року у справі №638/18354/14-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зі стягненням штрафу у сумі 340 грн. і судового збору в сумі 36 грн. 54 коп. Постанова набрала законної сили. (а.с.11).

04.03.2015р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової і просив стягнути 3500 грн. у якості відшкодування майнової шкоди, 1000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат, вказуючи, що з вини ОСОБА_3 16.09.2014р. пошкоджено його автомобіль Тойота «Королла» д.н.АХ89723ВО.

В поданих суду письмових запереченнях на позов, ОСОБА_3 визнав факт пошкодження автомобіля позивача ОСОБА_4 внаслідок недотримання ним безпечного інтервалу під час здійснення маневру заїзду в двір будинку №10 по вул.Динамівській в м.Харкові, внаслідок чого було пошкоджено лакофарбне покриття заднього бамперу припаркованого на повороті автомобіля позивача. Однак вказав, що позивач, незважаючи на висловлене ним вибачення, повів себе агресивно, образив його нецензурною лайкою, подряпав його автомобіль. Не знайшовши порозуміння з позивачем, він звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою щодо поведінки позивача ОСОБА_4 Вказував, що розмір заподіяної ним шкоди позивачу ОСОБА_4 становить не більше 1500 грн., які він готовий сплатити. Вказував, що зазначений у позовній заяві розмір шкоди явно завищений.

Позивач ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги, збільшивши суму майнової шкоди до 5453 грн.48 коп., повязуючи це з подорожчання вартості ремонту у звязку зі збільшення курсу долара США, а відтак і подорожчання деталей та витратних матеріалів на ремонт автомобіля іноземного виробництва. Також збільшив розмір суми відшкодування моральної шкоди з 1000 до 5000 грн., обґрунтовуючи це тим, що відповідач ухиляється від відшкодування заподіяної майнової шкоди, змушуючи звертатися за захистом порушених прав до суду, що також спричиняє певний психологічний дискомфорт та відчуття несправедливості.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції забезпечив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При розгляді справі ніхто із сторін та їх представників не звертався до суду з клопотаннями про витребування інших доказів, про призначення товарознавчої експертизи чи з іншими клопотаннями з метою усунення протиріч у викладенні кожним з них визначення розміру заподіяної майнової шкоди: позивач обмежився наданням копії протоколу про адміністративне правопорушення, правовстановлюючих документів на автомобіль та його повноважень, довідки ДАІ про ДТП, постанови суду від 18.11.2014р., довідки-рахунку вартості ремонту, довідки про курс валют, а відповідач обмежився поданням письмових заперечень на позов з критичною оцінку позовних вимог, наданих позивачем доказів та ксерокопії поданої ним 17.09.2014 року до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в харківській області заяви про вжиття заходів до позивача, який, у звязку з пошкодженням його автомобіля 16.09.014 року по вул.Динамівській 10. в м.Харкові, вів себе агресивно по відношенню до заявника (погрожував фізичною розправою, принизив лайкою).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із засад змагальності, передбачених ст.ст.10,60 ЦПК України, та з наявності доведених обставин і наданих сторонами доказів, аналіз яких свідчить про доведеність факту заподіяння шкоди позивачу з вини відповідача ОСОБА_3, та тих доказів щодо розміру майнової та моральної шкоди, які надані суду.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду, так як воно ухвалене у відповідності із законом, на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Дійсно, як правильно вказує відповідач в апеляційній скарзі, в постанові суду від 18.11.2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне ним 16.09.2014 року правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, в мотивувальній частині постанови неправильно зазначено назву вулиці («вул.Данилевського 10», замість «вул.Динамівська 10» в м.Харкові), а також вказано, що «Правопорушник ОСОБА_5. в судове засідання не зявився…», тобто мова йде про іншу особу.

Разом з тим, відповідач визнав факт ДТП і пошкодження з його вини за вказаних у постанові від 18.11.2014 року обставин автомобіля позивача на вулиці Динамівській.

Про скоєння ДТП саме на вул.Динамівській, чого не заперечує і позивач, свідчить також і довідка старшого інспектора ДПС РДПС ДАІ м.Харкова старшим лейтенантом міліції ОСОБА_7, яким було складено постанову від 16.09.2014 року про адміністративне правопорушення, скоєне ОСОБА_3, у які також зазначено що, ДТП сталося на вул.Динамівській 10 в м.Харкові. (а.с.31).

Допущені в постанові від 18.11.2014 року описки у назві вулиці та прізвища правопорушника в одному з речень описової частини постанови, не спростовують висновок суду про доведеність заподіяння шкоди позивачу неправомірними діями відповідача ОСОБА_3, який порушив п.13.1 Правил дорожнього руху, та доведеність причинного звязку між скоєним ОСОБА_3 правопорушенням, передбаченим ст.124 КУпАП, і заподіяною позивачу шкодою.

Не можна вважати ідеальними і надані позивачем докази щодо визначення розміру заподіяної майнової та моральної шкоди, однак відповідач взагалі не надав доказів, які їх спростовували. Крім того, факт заподіяння шкоди за обставин, вказаних позивачем ОСОБА_3 та його представник не оспорюють.

Посилання відповідача на досить емоційну реакцію ОСОБА_4, проявлену ним 16.09.2014 року безпосередньо після пошкодження його автомобіля та на неправомірне дії (образу, подряпання автомобіля відповідача) не спростовує висновок суду, оскільки навіть за умови доведення неправомірності таких дій позивача, відповідальність у кожного з них індивідуальна: згідно ст.1166, 1167 ЦК України ОСОБА_3 несе відповідальність за пошкодження автомобіля позивача внаслідок скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а ОСОБА_8 за образу та умисне пошкодження автомобіля відповідача ОСОБА_3, вчиненого після ДТП, за умови доведеності складових відповідальності за ст.1166, 1167 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і висновки суду не спростовують.

Апеляційний суд у відповідності до вимог ст.308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307. ст.ст.308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

ОСОБА_2