Рішення № 54999813, 29.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/7589/15 Головуючий І інстанції -

Справа: № 642/5520/15-ц ОСОБА_1

Категорія: спадкові Доповідач Костенко Т.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Костенко Т.М.

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

за участі секретаря Герасимової К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Харківської міської ради ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015 року у цивільній справі за заявою Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою, -

в с т а н о в и л а:

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі заявника - Харківської міської ради звернувся до суду з заявою, в обґрунтування якої зазначив, що 27.01.2007 року померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала в будинку по вул. Муранова, 54 у м. Харкові.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді ? частині будинку №54 по вул. Муранова в м. Харкові.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2014 року задоволено позов ОСОБА_4 та визнано дійсним начебто укладений 15.11.2014 р. договір дарування на її користь ОСОБА_5 (дарувальником), в особі її представника ОСОБА_6, на 1/2 частини житлового будинку по вул. Муранова, 54 у м. Харкові. Визнано право власності на частину житлового будинку, загальною площею 60,2 кв.м., житловою - 29,9 кв.м., а також надвірні будівлі - літ.«Б» - сарай, літ.«3»-льох, літ.«В», «Е» - вбиральня, №1,4 - огорожа, №2,3 - хвіртка.

Однак, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.06.2015 року по справі №643/19531/14-ц задоволено апеляційну скаргу прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2014 року скасовано, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 03.04.2015 року вбачається, що право власності на спірне нерухоме майно ОСОБА_4 на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2014 року зареєстровано не було. Відсутність у ОСОБА_5 спадкових прав на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 встановлено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.06.2015 року у справі №643/19531/14-ц.

Разом з цим, з копії паспорта ОСОБА_5 вбачається, що вона з 04.12.1978 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто на час відкриття спадщини у спірній частині будинку зареєстрована не була, у зв'язку з чим постійно зі спадкодавцем не проживала.

З інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, наданих Другою Харківською державною нотаріальною конторою щодо спадкодавця, вбачається наявність заповіту за №1464100, посвідченого 24.09.1994 на користь ОСОБА_7, однак, після смерті спадкодавця спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право власності на спадщину не видавалось.

При цьому, за змістом актового запису про смерть №1697 від 31.01.2007, ОСОБА_7 на момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з чим, також постійно зі спадкодавцем не проживала. Оскільки заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вона не подала, вважається такою, що не прийняла її.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015 року у задоволенні заяви прокурора було відмовлено.

На зазначене рішення суду першої інстанції представником Харківської міської ради було подано апеляційну скаргу, в якій він зазначив, що рішення суду першої інстанції вважає ухваленим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а отже таким, що підлягає скасуванню.

Апелянт не погоджується з висновком районного суду щодо відмови у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою виключно з тих мотивів, що заявником по справах окремого провадження в силу ст. 1277 ЦК України можуть бути тільки відповідні органи місцевого самоврядування.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що заяву про визнання спадщини відумерлою подано в інтересах держави в особі саме Харківської міської ради, яка має по справі статус заявника, до того ж вказана заява була підтримана міською радою у судовому засіданні в повному обсязі.

Апелянт стверджує, що статус заявника виник у Харківської міської ради в звязку зі зверненням прокурора району до суду з відповідною заявою в порядку представництва інтересів держави.

Крім того, представник Харківської міської ради посилається на те, що в оскаржуваному рішенні судом здійснено припущення про те, що фактичні володільці майна після спливу встановленого законом строку за наявності певних умов можуть набути це майно у власність за набувальною давністю, що, у свою чергу, може стати перешкодою для визнання спадщини відумерлою. Апелянт зазначає, що ст.1277 ЦК України передбачено, що заява про визнання спадщини відумерлою, за наявності визначених вказаною статтею умов, подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини, а не після спливу встановленого законом строку набувальної давності.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що будь-які відомості щодо наявності фактичних володільців відповідної частини будинку та, відповідно, законності такого фактичного володіння в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене вище, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким заяву прокурора про визнання спадщини відумерлою задовольнити.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні заяви, районний суд виходив із того, що заявником у справах такої категорії можуть бути виключно органи місцевого самоврядування, а відтак, заява задоволенню не підлягає.

Проте, повністю погодитись з таким висновком судова колегія не може.

Згідно ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх і вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що ухвалене у справі рішення зазначеним вимогам не відповідає та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Так, за приписами ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Як роз*яснено в ОСОБА_8 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо нерухоме майно знаходиться не за місцем відкриття спадщини, визначеним відповідно до норм ст. 1221 ЦК, належним заявником є орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а не за місцем знаходження нерухомого майна. Мають право подавати заяви про визнання спадщини відумерлою в інтересах територіальної громади також органи прокуратури відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру".

Районний суд зазначені розяснення не врахував, а тому прийшов до помилкового висновку про неналежність субєкту звернення до суду з вищезазначеною заявою.

Разом із тим, заява прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Як свідчать матеріали справи, звертаючись до суду із заявою прокурор посилався на відсутність у померлої ОСОБА_3, про визнання спадщини якої відумерлою йдеться в заяві, спадкоємців за законом та заповітом. Стосовно таких обставин надавались стороною заявника докази, які й досліджувались судом першої інстанції.

Однак, як вбачається із рішення Апеляційного суду Харківської області від 04 червня 2015 року, яке ухвалене за апеляційною скаргою прокурора Московського району міста Харкова в іншій справі, тривалий час будинок № 54 по вулиці Муранова в місті Харкові перебував у власності ОСОБА_9 на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова. Містить вищезазначене рішення апеляційної інстанції також посилання на громадянку ОСОБА_5, яка вважала себе єдиною законною спадкоємицею померлої ОСОБА_3

За положеннями ст.277 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обовязковою участю заявника та обовязковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Даних про те, що прокурором встановлювались заінтересовані у справі особи, надавалась суду інформація щодо таких осіб, а судом вони повідомлялись про розгляд такої заяви, матеріали справи не містять.

Відсутні у справі також і дані стосовно дослідження питання, чи користується у теперішній час спірним майном будь-хто й на якій підставі. Якщо такі особи існують, то вони також є особами заінтересованими у справі.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Отже, відомості щодо зацікавлених у справі осіб мав би надати заявник при зверненні до суду.

З урахуванням вищезазначених обставин, судова колегія вважає, що заява про визнання спадщини ОСОБА_3 відумерлою не може бути задоволена, оскільки районним судом не встановлено коло осіб, заінтересованих у справі, та вони не повідомлялись про час та місце розгляду такої справи.

Крім того, відповідно до розясень, що містяться в ОСОБА_8 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимоги про передачу спадкового майна у власність територіальної громади. Суди повинні враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК суд лише визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Згідно ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 309, 313, 314, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Харківської міської ради ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2015 року скасувати.

В задоволенні заяви Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою відмовити з інших підстав.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Т.М. Костенко

Судді: ОСОБА_10

ОСОБА_11