Ухвала суду № 54999766, 09.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7780/2015 Головуючий 1 інст. Пашнєв В.Г.

Справа № 642/6600/15-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2015 року по справі за скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 на дії державних виконавців Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -

ВСТАНОВИЛА:

05 серпня 2015 року ОСОБА_5, діючи за довіреністю від імені ОСОБА_3, звернувся до Ленінського районного суду м.Харкова зі скаргою на дії державних виконавців Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту Жовтневий ВДВС ХМУЮ) у якій просив скасувати постанову державного виконавця Такідзе М.Т. № 46921077 від 20 липня 2015 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі №642/7365/14ц про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 загальну суму процентів за користування позикою з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року в розмірі 9132,13 грн., що еквівалентно сумі 576 доларів США на день винесення рішення, стягнення з ОСОБА_7, солідарно на користь ОСОБА_3 три проценти річних від простроченої поверненням суми боргу з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року в розмірі 3931,89 гривень, що еквівалентно 248 доларів США на день винесення рішення, стягнення з ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_3 судовий збір 3654,00 грн. по 913,50 грн. з кожного., виданого 10 лютого 2015 року по справі №642/7365/14ц з підстав визначених п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_5 вказував, що 03 березня 2015 року він, діючи у якості представника стягувача ОСОБА_3, звернувся до Жовтневого ВДВС ХМУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження за оригіналом виконавчого листа № 642/7365/14ц (номер провадження .2/642/1684/14) про стягнення з ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_3 суми процентів за користування позикою з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року розмірі 9132,13 грн., що еквівалентно сумі 576 доларів США на день винесення рішення, неустойку в розмірі 14 649,46 грн., що еквівалентно сумі 924 долара США на день винесення рішення, три проценти річних від простроченої поверненням суми боргу з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року в розмірі 3 931,89 гривень, що еквівалентно 248 доларів США на день винесення рішення, судовий збір 3654,00 грн. по 913,50 грн. з кожного.

06 березня 2015 року за предявленим виконавчим листом було відкрито виконавче провадження. Тривалий час представник стягувача не міг реалізувати право на отримання інформації про перебіг виконання судового рішення за виконавчим листом, а коли все ж таки добився від виконавчої служби можливості ознайомитися з матеріалами справи, то 23 липня 2015 року довідався, що інший солідарний боржник - ОСОБА_6, ще 07 липня 2015 року вніс на депозитний рахунок Жовтневого ВДВС ХМУЮ грошові кошти у сумі 59 896,00 грн.

Згідно наявної в матеріалах виконавчого провадження копії розпорядження грошові кошти в сумі 31 367,48 грн. були перераховані на невідомий стягувачу рахунок 29094964301100, МФС 305482, ОКПО 0935480, п/р 26206049694103 у Філії - Дніпропетровське Обласне Управління АТ «Ощадбанк», а грошові кошти в сумі 3 136,74 грн. були перераховані як виконавчий збір на р.р. 31310305700008, код 37999612, МФО 851011, одержувач - УДКСУ у Жовтневому районі м Харкова, банк одержувача - ГУДСКУ у Харківській області, м. Харкова, ККДБ - 22070000, _ грошові кошти в сумі 12,76 грн. як витрати на проведення виконавчих дій на спеціальний реєстраційний рахунок Головного управління юстиції у Харківській області р/р 31258201111604 з ГУДКСУ у Харківській області, код 34859512, МФО 851011, призначення платежу - код 05 витрати виконавчого провадження, Жовтневий ВДВС ХМУЮ..

20.07.2015року державним виконавцем Такідзе Манучаром Тенгізовичем було прийняте рішення про закінчення виконавчого провадження та винесено оскаржувану постанову.

Заявник вважає, що державними виконавцями було грубо порушено вимоги закону при прийнятті рішень та допущена протиправна бездіяльність щодо належного виконання виконавчого документу, а саме: порушення державним виконавцем ч. 6 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 12.11, 12.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» в контексті неупередженості прн виконанні рішень.

Так, особа, яка діяла, начебто, в інтересах стягувача ОСОБА_10, - ОСОБА_11 (як зазначено в копії паспорта в матеріалах виконавчого провадження) ІНФОРМАЦІЯ_1, або ОСОБА_12 (як зазначено в копії підробленої довіреності, наявній в матеріалах виконавчого. провадження), ніколи не отримував довіреності від стягувача ОСОБА_3 на вчинення будь - яких дій. Копія довіреності на імя ОСОБА_11П від імені ОСОБА_3 , що знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, є підробкою.

Про те, що вказана копія довіреності є підробкою свідчить той факт, що з квітня 2011 року і по теперішній час стягувач ОСОБА_3 знаходиться і Харківському СІЗО і ніяким чином не міг 29 травня 2015 року завітати до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, яка, начебто, посвідчила довіреність, та поставити підпис на цій довіреності.

Про ознаки упередженості та порушення чинного законодавства з боку представників ДВС свідчать такі факти. Як вбачається з копії розпорядження державного виконавця Ізотова П.П. про перерахуванню грошових коштів, кошти в розмірі 59 896,00 грн. іншим солідарним боржником ОСОБА_6В були внесені на депозитний рахунок Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ 07 липня 2015 року. За змістом ч. 6 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності} державного виконавця відомостей про рахунок стягувача, на який необхідно перерахувати стягнуті з боржника кошти, на державного виконавця покладений обовязок повідомити стягувача про наявність на відповідному рахунку органу державної виконавчої служби суми коштів, щ; підлягає виплаті стягувачу.

Лише після підтвердження отримання стягувачем цього повідомлення, державний виконавець має право перераховувати суму виконавчого збору, пропорційно до перерахованої стягувачу суми боргу.

Також, відповідно до пунктів 12.11, 12.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення.

Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

У разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє СТЯГУВАЧА про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Таким чином, дізнавшись про надходження грошових коштів від іншого солідарного боржника ОСОБА_6, державний виконавець був зобовязаний направити стягувачу повідомлення про це, та перераховувати грошові кошти на зазначений стягувачем або його належним представником рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Але, державний виконавець Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_14 не повідомив стягувача ОСОБА_3 та його належного представника про надходження від боржника грошових коштів, не надавав представнику стягувача матеріали виконавчого провадження для ознайомлення до тих пір, аж допоки не перерахував кошти, які потім їх зняла з рахунку не уповноважена на це стягувачем особа ОСОБА_11

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників.

Однак, ч. 5 цієї ж статті встановленор застереження про те, що повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Згідно абзаці З ч. З ст. 245 Цивільного кодексу України, довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

В матеріалах виконавчого провадження № 46921077 міститься заява представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 від 03 березня 2015 року, про прийняття до виконання виконавчого листа по справі № 642/7365/14ц (номер провадження №2/642/1684/14) про стягнення з ОСОБА_15 боргу на загальну суму 28 626,98 грн., до заяви була долучена нотаріально посвідчена фотокопія справжньої довіреності ОСОБА_3, справжність підпису на якій засвідчено начальником Харківського слідчого ізолятору ОСОБА_16

З огляду на зміст цих документів державний виконавцеь повинен був усвідомлювати, що стягувач ОСОБА_3 знаходится в Харківському СІЗО і не міг підписати довіреність у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13

Крім того, відповідно до п. 6 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка» №812 від 05 серпня 2009 року (зі змінами та "сповненнями), у правому нижньому куті на лицьовому боці бланка міститься ОR-код, під яким міститься серія, яка складається з трьох літер, та номер із шести цифр.

Вказані зміни внесені до Постанови №812 від 05 серпня 2009 року ще 1 квітня 2014 р. відповідною постановою під № 80.

Підроблена довіреність, яка, нібито, підписана від імені ОСОБА_3, складена 29 травня 2015 р., отже вочевидь вона мала містити серед обовязкових реквізитів QR-код, а його відсутність мала б викликати у державного виконавця принаймні сумніви щодо справжності цієї довіреності, та відповідно, щодо повноважень ОСОБА_11

Крім того, у відкритому доступі в Інтернеті за адресою: http://rnb. informjust.uа/ міститься сайт, де можна перевірити дійсність бланка нотаріальних документів.

Однак державний виконавець несумлінно віднісся до виконання своїх обовязків, залишив поза увагою невідповідність форми бланка законодавчо встановленим вимогам, відповідну перевірку не вчинив.

На фотокопії підробленої довіреності, котра знаходиться в матеріалах справи, посвідчувальний напис викладений лише на її звороті, тобто без дотримання вимог, передбачених абз.3,4 п. 6.15 Правил нотаріального діловодства, затвердженого Наказом МЮ України № 3253/5 від 22.12.2010р., зареєстрованого в МЮ України 23.12.2010р. за № 1318/18613.

Крім того, звертає на себе увагу очевидна невідповідність імені псевдо представника в копії підробленої довіреності та в копії документів, які посвідчують особу, а саме: в копії паспорта зазначено імя ОСОБА_11, а в копії підробленої довіреності ОСОБА_6, тобто вказано різні імена.

Невідповідність імені в документі, що посвідчує особу імені повіреного на кого видана підроблена довіреність, мала б бути безумовною підставою для відмови в допуску цієї особи до виконавчого провадження.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За виконавчим провадженням №46921077 перерахування суми боргу взагалі не здійснювалося. Матеріали виконавчого провадження не містять жодних відомостей пре стягнення та перерахування коштів саме з ОСОБА_15.

Перерахування суми боргу у розмірі 31 367 грн. 48 коп. іншим солідарним боржником, а саме ОСОБА_6 відбулося на реквізити зазначені сторонньою особою, яка не є а ні стягувачем ОСОБА_3, а ні його представником.

Викладене свідчить про те, що зазначені діяння державного виконавця не призвели до виконання рішення суду згідно виконавчого документу. За змістом ч. 4 ст. 543 Цивільного кодексу України лише виконання у повному обсязі солідарного обов'язку одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За повідомленням служби безпеки Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» всі зараховані на рахунок №29094964301100, МФО 305482, ОКПО 0935480, п/р 26206049694103 у Філії - Дніпропетровське Обласне Управління АТ «Ощадбанк» кошти були зняті ОСОБА_11

Оскільки зобовязання за цим судовим рішенням ОСОБА_6 не виконано у ОСОБА_7 обовязок також не припинився і підстави для закриття виконавчого провадження у звязку з фактичним виконанням рішення відсутні.

Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ та держані виконавці, у провадженні яких знаходились на виконанні виконавчі провадження з примусового виконання рішення суду про солідарне стягнення грошових коштів на користь ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, в судове засідання не зявилися, письмового заперечення на скаргу чи пояснення про обставини виконання зазначеного виконавчого документу суду не надали. В матеріалах справи маються лише заяви державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_14, діючого за довіреністю начальника відділу, про відкладення розгляду справи то у звязку зі службовими обставинами (без зазначення їх змісту), то у звязку з хворобою державного виконавця Такідзе М.Т. (а.с.32,39).

Заявник ОСОБА_5 та інші представники стягувача ОСОБА_3 також в судове засідання не зявилися, а в поданій суду 01.10.2015 року заяві представника стягувача ОСОБА_18 ОСОБА_19 міститься прохання розглядати справу без участі скаржника.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 01 жовтня 2015 року скарга представника ОСОБА_3юВ.- ОСОБА_5 залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі представник стягувачяа ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить ухвалу Ленінського районного суду м.Харкова від 01.10.20-15 року скасувати, вважаючи її постановленою при неповному зясуванні обставин, які мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, і постановити нову, якою скаргу представника стягувала ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник стягувача ОСОБА_3 ОСОБА_4 вказував, що обставини, на які посилався ОСОБА_5 у скарзі на дії державних виконавців та долучені до неї письмові докази, свідчать про те, що державний виконавець не мав права визнавати виконаним рішення суду та закривати виконавче провадження, оскільки грошові кошти, внесені на рахунок виконавчої служби одним з боржників, внаслідок недбалого відношення державних виконавців до своїх обовязків та перевірки повноважень особи ОСОБА_11, який звернувся до виконавчої служби від імені стягувача ОСОБА_3, були перераховані та видані не стягувану ОСОБА_3 або уповноваженому ним у відповідності до вимог закону його представнику, а іншій особі ОСОБА_11, який скористався для цього підробленою довіреністю.

В суді апеляційної інстанції представник стягувача ОСОБА_3- ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити, посилаючись на доводи викладені в апеляційній скарзі.

Додатково апелянт надав суду копії ухвал Ленінського районного суду м.Харкова (у іншому складі) про задоволення скарг представника стягувача ОСОБА_3 ОСОБА_5 на дії державних виконавців Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_14 і ОСОБА_20 за аналогічного змісту скаргами щодо інших виконавчих проваджень тих же боржників ОСОБА_17 і щодо такого ж способу заволодіння передбачених для стягувача ОСОБА_3 грошовими коштами іншою особою ОСОБА_11 з використанням підробленої довіреності.

Крім того, апелянт надав листи приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, в яких вона повідомила, що довіреність від імені ОСОБА_3 29.05.2015 року за реєстровим номером №191, 192 (тобто, довіреності на імя ОСОБА_11 а.с.11) вона не посвідчувала.

Представник Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, причину неявки не повідомив, письмових заперечень на апеляційну скаргу від Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ також не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарга, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Розглядаючи справу, суд вжив певні заходи з метою забезпечення стороні особи, від імені якої подана скарга, а також субєктам оскарження рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, підтверджується належними доказами, що 03 березня 2015 року представником ОСОБА_3- ОСОБА_5 до Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ подано заяву про відкриття виконавчого провадження, довіреність ОСОБА_3 на представництво його інтересів ОСОБА_5, посвідчена керівником Харківського СІЗО, та виконавчий лист Ленінського районного суду м.Харкова від 10.02.2015р. про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 загальної суми процентів за користування позикою з 31.12.2012р. по 27.01.2014р. в розмірі 9132,13 грн., що еквівалентно 576 доларам США, про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 трьох процентів річних від простроченої поверненням суми боргу з 31.12.2012р. по 27.01.2014р. в розмірі 3931,89 грн. що еквівалентно сумі 248 доларів США, про солідарне стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 неустойки в розмірі 14649, 46 грн., що еквівалентно сумі 924 доларам США, про стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 судового збору 3654 грн. по 913 грн. 50 коп. з кожного.

06.03.2015 року постановою старшого державного виконавця Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_14 за вказаною заявою ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження ВП № 46921077 про стягнення солідарно з ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 вказаних у виконавчому листі грошових коштів.

08.08.2015 року державним виконавцем Ізотовим П.П. видано розпорядження №44848314 (2), затверджене виконуючим обовязки начальника Жовтневого ВДВС ОСОБА_21, про розподіл зарахованих на депозитний рахунок сум при примусовому виконанні виконавчого листа №2/642/1684/14 від 10.02.2015р., виданого Ленінським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 31367,48 грн. шляхом перерахування цих грошових коштів на розрахунковий рахунок 29094964301100 у Філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», одержувач ОСОБА_3 (а.с.8)

20.07.2015 року начальник Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_22 затвердив «Постанову про закінчення виконавчого провадження» ВП № 46921077 про солідарне стягнення грошових коштів з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 з посиланням на п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» а також на те, що боржником сплачено суму боргу, виконавчий збір та витрати, повязані із організацією та проведенням виконавчих дій у повному обсязі.

У вступній частині вказаної постанови зазначено, що вона прийнята старшим державним виконавцем Мазій Мариною Анатоліївною, а під резолютивною частиною постанови зазначено, що її автором є старший державний виконавець Такідзе М.Т. (а.с.9).

Постановляючи 01.10.2015 року ухвалу про залишення скарги ОСОБА_5 на дії ВДВС, поданої в інтересах стягувача ОСОБА_3, без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що довіреність від імені ОСОБА_3 на ОСОБА_11 відповідає вимогам ст.42 ЦПК України і за відсутністю спеціальних знань з приводу відповідності певних даних (захисні та інші реквізити) немає підстав вважати довіреність підробленою, а відтак викладені в скарзі обставини не можна вважати доведеними.

Проте з таким вирішенням скарги на дії ВДВС погодитися не можна за таких підстав.

Дійсно, з боку представника стягувача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, а також інших осіб, діючих в їх інтересах на підставі довіреності про передоручення від 26.06.2014р., проявлена пасивність у здійсненні своїх повноважень по представництву інтересів ОСОБА_3, у наданні суду доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, як цього вимагає ст.10 ЦПК України.

Суд обґрунтовано звернув увагу на ту обставину, що доводи ОСОБА_5 в частині подання підробленої довіреності від імені ОСОБА_3 особою, яка видала себе за ОСОБА_11, та зловмисного сприяння державних виконавців цій особі у заволодіння грошовими коштами, присудженими для стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_3, не підтверджені належними доказами ( висновком експертизи, вироком, постановою суду).

Разом з тим, у даній справі, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, встановлення вироком суду факту заволодіння чужим майном (грошовими коштами) з використанням підробленого документу (довіреності) є бажаним з точки зору достовірності встановлення фактів, але не обовязковою умовою для визнання доведеними обставин, на які посилається у скарзі ОСОБА_5

Поза увагою суду залишились інші доводи та надані заявником докази, в тому числі і опосередковані, які у своїй сукупності свідчать про неправомірність діянь посадових осіб Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ при здійсненні виконавчого провадження № 46921077 про солідарне стягнення грошових коштів з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 в частині розпорядження грошовими коштами, які надійшли на депозит від боржника, а також в частині закінчення виконавчого провадження шляхом прийняття відповідної постанови 20.07.2015 року з припиненням чинності арешту майна боржників та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Крім того, поза увагою суду залишилась та обставина, що Жовтневим ВДВС та його представником, незважаючи на тривалий час знаходження справи у провадженні суду, на неодноразові відкладення судових засідань за ініціативою представника Жовтневого ВДВС, так і не спростовані викладені в скарзі доводи ОСОБА_5 про низку ознак підроблення наданої Жовтневому ВДВС довіреності ОСОБА_3 на імя ОСОБА_11, а також на порушення вимог ст.45 ЗУ «Про виконавче провадження», пунктів 12.11, 12.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, а головне про фактичне невиконання рішення суду.

Аналіз змісту ч.4 ст.10 ЦПК України, п.1 Постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цвіль них справах», а також розділу V11 «Судовий контроль за виконанням судових рішень» свідчить про те, що суд, крім забезпечення засад змагальності, також зобовязаний сприяти всебічному і повному зясуванню обставин справи.

Оскільки суд першої інстанції припустився неповноти зясування обставин, які мають значення для справи, дійшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, апеляційний суд, беручи до уваги додатково надані представником стягуюча ОСОБА_23 ОСОБА_24 докази, приходить до висновку, що ухвала суду від 01.10.2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення скарги в частині вимог про скасування постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ від 20.07.2015 року про закінчення виконавчого провадження № 46921077 з примусового виконання рішення суду за виконавчим листом № 642/7365/14ц виданого 10.02.2015 року Ленінським районним судом м.Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 грошових коштів.

Та обставина, що представником стягувача ОСОБА_3- ОСОБА_5 в скарзі зазначено про те, що постанову від 20.07.2015 року про залічення виконавчого провадження № 46921077 прийняв державний виконавець Такідзе М.Т., а у вступній та резолютивній частинах тексту самої постанови маються суперечливі дані про особу державного виконавця, яка її прийняла (чи то старший державний виконавець Мазій М.А., як це зазначено у вступній частині постанови, чи старший державний виконавець Такідзе М.Т., як це зазначено в резолютивній частині постанови) для вирішення скарги не має суттєвого значення, оскільки метою цього провадження і постановлення ухвали є усунення порушень прав стягувача ОСОБА_3 у виконавчому провадженні, яке знаходилось на примусовому виконанні Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ, і скасуванню неправомірно прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження.

Зясування питання того факту, хто саме з вказаних у постанові від 20.07.2015 року державних виконавців Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ чи інших посадових осіб цього підрозділу ДВС є її автором, має суттєве значення при вирішенні питання про дисциплінарну чи кримінальну відповідальність, яке вирішується у іншому провадженні і не повинно бути перешкодою у вирішення скарги стягувача на діяння державних виконавців та інших посадових осіб державної виконавчої служби та ухвалення судового рішення про поновлення порушеного права стягувача шляхом скасування неправомірно прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Московським районним судом м. Харкова 10.02.2015 року по справі № 642/7365/14ц, провадження 2/642/1684/14, про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 грошових коштів на користь ОСОБА_3.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п. 2 ч.2 ст.307, п.п.1,3,4 ст.311, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2015 року скасувати і постановити нову.

Скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 на дії державних виконавців Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задовольнити частково.

Скасувати постанову від 20.07.2015 року виготовлену від імені старшого державного виконавця Мазій Марини Анатоліївни, підписану старшим державним виконавцем Такідзе М.Т., про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання листа, виданого Московським районним судом м. Харкова 10.02.2015 року по справі № 642/7365/14ц, провадження 2/642/1684/14 про стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 загальну суму процентів за користуванню позикою з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року в розмірі 9132,13 грн., що еквівалентно сумі 576 доларів США на день винесення рішення; стягнення солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 три проценти річних від простроченої поверненням суми боргу з 31 грудня 2012 року по 27 січня 2014 року в розмірі 3931,89 грн., що еквівалентно сумі 248 доларів США на день винесення рішення; стягнення солідарно з до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 неустойку в розмірі 14 649, 46 грн., що еквівалентно сумі 924 долара США на день винесення рішення; стягнення з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 судовий збір 3654, 00 грн. по 913 грн. 50 коп. з кожного.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

ОСОБА_2